Ухвала суду № 26172283, 20.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р.

Справа № 2а/1570/10612/2011

Категорія:8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ І КО»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СМ І КО»звернулось до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам тому, що реальність та дійсність господарських правовідносин у сфері капітального будівництва була повністю підтверджена документами, наданими під час перевірки, а крім того нібито нікчемність правочинів,укладених між підприємством позивача та його контрагентами у грудні було встановлено на підставі акту перевірки контрагента за січень наступного року,що на думку позивача є завідомо протиправним.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ І КО»задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0002142350 від 31.08.2011 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «СМ І КО»податкових зобов’язань з ПДВ на загальну суму 236653,75 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв’язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з’явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «СМ І КО»зареєстроване 25.03.2004 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі –ДПІ) як платник податків (а.с.86).

В період з 25.07.2011 року по 01.08.2011 року ДПІ була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «СМ І КО»з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»за грудень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №4996/23-513/32933080 від 01.08.2011 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ за грудень 2010 року на суму 189323 грн. (а.с.6-12).

Дані висновки було обґрунтовано тим, що позивачем до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді було віднесено ПДВ по господарським правовідносинам з ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»в сумі 189323 грн.

Разом з тим, в ході проведення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаїв перевірки вказаного контрагента було встановлено, що ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»не має необхідних трудових ресурсів для здійснення основної діяльності а також працівників, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальників та відвантаженні їх покупцю, у своїх деклараціях з податку на прибуток воно не звітує про приріст та убуток балансової вартості запасів, в ході перевірки не були надані документи на підтвердження отримання, відвантаження товарів та їх перевезення, у зв’язку з чим ДПІ у Ленінському районі м. Миколаїв прийшло до висновку про нікчемність договорів поставок товарів на адресу ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», оскільки вони були укладені без мети реального настання правових наслідків, з порушенням публічного порядку та спрямовані на заволодіння майна держави. На підставі вказаних висновків, ДПІ відповідно прийшла до висновку про нікчемність угод між ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»та позивачем, а тому останній не мав право відносити ПДВ по вказаним операціям в сумі 189323 грн. до свого податкового кредиту у перевіряємому періоді.

На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002142350 від 31.08.2011 року, яким ТОВ «СМ І КО»донараховано податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 236653,75 грн., в тому числі 189323 грн. за основним платежем, та 47330,75 грн. за штрафними санкціями. (а.с.13-14).

Проте, з даними висновками не можливо погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «СМ І КО», одним з основних видів діяльності якого є будівництво, та ТОВ БІК «Югстрой»був укладений договір на виконання будівельних робіт №11-04 від 12.03.2008 року, відповідно до якого ТОВ «СМ І КО», як підрядник, прийняв на себе обов’язок виконати будівельні роботи по вул. Малиновського 53-55 в м. Одесі (а.с.80-82, 88-95).

Крім цього, 12.10.2009 року між ТОВ «СМ І КО»та ТОВ «Добробут ЛТД»був укладений договір на виконання робіт №7/9, відповідно до якого ТОВ «СМ І КО», як генпідрядник, прийняв на себе обов’язок виконати роботи по консервації МЖК за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1 (а.с.112-121).

З метою виконання своїх обов’язків за цими договорами, позивачем та ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»були укладені договори на виконання субпідрядних будівельних робіт №1-11/10 від 01.11.2010 року, №2-11/10 від 30.11.2010 року (а.с.15-20, 83-85).

За результатами виконання зазначених договорів між позивачем та вказаними контрагентами були складені акти виконаних робіт, ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»видало на ім’я ТОВ «СМ І КО»відповідні податкові накладні, а ТОВ «СМ І КО»здійснило оплату виконаних робіт (а.с.21-32, 74-79, 96-111, 122-175).

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими на момент вказаних правовідносин були позивач та його контрагент ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ (а.с.86-87).

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до зазначених норм, з моменту оплати коштів за виконані роботи та отримання ТОВ «СМ І КО»податкових накладних від ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту, що він і зробив у податковій декларації за грудень 2010 року (а.с.71-73).

Окрім того, ДПІ в своїй апеляційній скарзі зазначала, що угоди між ТОВ «СМ І КО»та ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»були укладені без наміру настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України визнані нікчемними.

Відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

Проте ДПІ не було надано законних та обґрунтованих доказів того, що вказані правочини були нікчемними, а тому апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують висновків рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.