Ухвала суду № 26172137, 26.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р.Справа № 1570/4499/2012

Категорія:8.1.5Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д.судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про стягнення заборгованості з комунального підприємства "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів",

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Київському районі м. Одеси) звернулася до суду з поданням про стягнення заборгованості з комунального підприємства "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" (далі КП "ЗКБ при УЗР") в сумі 92 797, 91 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ДПІ у Київському районі м. Одеси вказувала, що у КП "ЗКБ при УЗР" існує податковий борг по податку на додану вартість (далі ПДВ) у зазначеному розмірі, для стягнення якого підприємству було направлено 25 травня 2012 року податкову вимогу, однак цей борг дотепер не сплачено.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що на даний час борг частково сплачується, проте погасити його в повному обсязі немає можливості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року подання ДПІ у Київському районі м. Одеси до КП "ЗКБ при УЗР" про стягнення коштів з банківських рахунків на суму податкового боргу 92 797, 91 грн. задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з КП "ЗКБ при УЗР" кошти за податковим боргом у розмірі 92 797, 91 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, КП "ЗКБ при УЗР" подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Податковий борг виник у відповідача на підставі податкової декларації з ПДВ №9012828813 за лютий 2012 року, в якій відповідач вказав суму податкового зобов'язання з ПДВ 32 620 грн., проте із врахуванням переплати на рахунку відповідача недоїмка склала 26 587, 41 грн.

Крім того, податковий борг виник у відповідача також у зв'язку із несплатою у повному обсязі задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ по наступним податковим деклараціям:

- №9018962448 за березень 2012 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ 41 054 грн. (рядок декларації 25), у зв'язку із частковою сплатою сума боргу склала 20 596, 21 грн., та нараховано пеню у сумі 83, 85 грн.;

- №9028673462 (уточнюючий розрахунок) за травень 2012 року (період за який виправляються помилки - листопад 2011 року) в якому визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ 39 305 грн. (рядки декларації 25, 26), та нараховано пеню у сумі 1 400, 11 грн.;

- №9027432862 за квітень 2012 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ 12 073 грн. (рядок декларації 25);

- №9034418290 за травень 2012 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ 7 038 грн. (рядок декларації 25) та нараховано пеню у сумі 195 грн.

Відповідачем здійснювалась часткова сплата податкового зобов'язання, як вбачається із зворотного боку облікової картки відповідача, а також довідки про суми податкового боргу платника податків від 20 липня 2012 року (із врахуванням самостійно сплачених сум боржником) сума боргу з ПДВ становить: 91 085, 21 грн. (податкові зобов'язання) + 1 712, 70 грн. 70 коп. (пеня) = 92 797, 91 грн. 91 коп.

На підставі вимог ст. 59 ПК України, було винесено податкову вимогу №64 від 24 квітня 2012 року, яка була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак вказана вимога була повернута із зазначенням: "за зазначеною адресою не проживає". У зв'язку із вказаним позивачем було складено акт про неможливість вручення податковим органом податкової вимоги №14/19-0028 від 05 червня 2012 року.

Даних щодо оплати КП "ЗКБ при УЗР" податкової заборгованості з ПДВ в розмірі 92 797, 91 грн. суду надано не було.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у КП "ЗКБ при УЗР" податкового боргу у вказаному розмірі доведена податковим органом належним чином і, тому, подання про стягнення цього боргу підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі КП "ЗКБ при УЗР" вказується, що судом не взято до уваги важке фінансове становище підприємства, яке є підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Колегія суддів не приймає до уваги наведені доводи апелянта, виходячи з наступного.

Посилання апелянта на важке фінансове становище підприємства, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення є необґрунтованим, оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції не існувало будь-якого судового рішення про стягнення з апелянта вказаного боргу.

Стосовно розстрочення та відстрочення податкового боргу апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.32.1, 32.2 ст. 32 ПК України, зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки; податкового кредиту.

Згідно з п.п.100.1, 100.2 ст. 100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт не реалізував своє право на звернення до контролюючого органу про розстрочення податкового боргу, натомість в запереченнях на подання контролюючого органу (а.с.52) просив суд: "…надати час для погашення заборгованості …частинами".

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що подання про стягнення податкового боргу є обґрунтованим і підлягає задоволенню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:/підпис/Л Л.П. Шеметенко Суддя:/підпис/С.Д. Домусчі Суддя:/підпис/О.О.Кравець