Ухвала суду № 26166536, 26.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 року м. Київ К-54147/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року

у справі № 2а-7331/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У»

до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області

та Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

про визнання дій, акту перевірки неправомірними та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІ-У»(далі -позивач, ТОВ «КСІ-У») звернулось у травні 2009 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області (далі -відповідач 1, ДПІ у Бобровицькому районі Чернігівської області) та Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області (далі -відповідач 2, ДПІ у м. Краматорську) про визнання дій, акту перевірки від 05.05.2009 року неправомірними та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001982304 від 18.05.2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року, позов задоволено частково: визнано недійсним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У»№ 0001982304 від 18.05.2009 року. У задоволенні решти позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач 2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог ТОВ «КСІ-У», якими визнано недійсним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «КСІ-У»№ 0001982304 від 18.05.2009 року, скасувати рішення апеляційної інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач своїх заперечень на касаційну скаргу ДПІ у м. Краматорську не надав.

Відповідач ДПІ у Бобровицькому районі Чернігівської області заяву про приєднання до касаційної скарги відповідача 2 або заперечень на касаційну скаргу не надав.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Враховуючи те, що касатор-відповідач 2 оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, позивачем та відповідачем 1 дане рішення не оскаржено, касаційна інстанція не знаходить необхідності аналізувати решту судового рішення, перевіряючи його законність та обґрунтованість.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій ДПІ у Бобровицькому районі Чернігівської області 02.04.2009 року була проведена перевірка залу гральних автоматів, що належить позивачеві, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої 05.05.2009 року був складений акт № 0193/05/15/23/33792358 та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від № 0001982304 від 18.05.2009 року, яким згідно п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1360,00 гривень за проведення розрахункових операцій через гральний автомат, який не зареєстрований в органах ДПС і не переведений у фіскальний режим роботи.

Підставою для застосування штрафних санкцій послужив висновок відповідачів про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При здійсненні перевірки було встановлено, що в приміщенні зала гральних автоматів позивача знаходяться чотири гральних автомати, які обладнані купюроприймачами, але не обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю). Гральні автомати підключені до електромережі, нефіскалізовані, обладнані купюроприймачами, через які здійснюється оплата за послуги в грі.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги частково, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Статтею 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Ліцензійні умови провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства фінансів України 18.04.2006 року № 40/374, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 року за № 622/12496, за приписами п. 1.2 якого гральний автомат це -механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично. Тобто, дане визначення не містить в собі вказівки на те, що гральний автомат виконує фіскальні функції.

Реєстратор розрахункових операцій типу MINI-600.02 ME, що використовується позивачем, включений до Державного реєстру РРО затвердженого в редакції наказів ДПА України від 01.07.2008 року № 430 та від 10.09.2008 року № 581, застосовується при наданні послуг в гральних закладах (сфера застосування -зали гральних автоматів), але не забезпечує фіскалізацію кожного грального закладу.

Згідно до ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» Міністерство промислової політики зобов'язано було забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Однак, нормативно обґрунтовані технічні вимоги до автоматів з продажу товарів (послуг), а також запам'ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для оснащення діючих автоматів відсутні, оскільки вимога п. 2 Постанови № 121 не виконана. Натомість, держава дозволяє суб'єктам господарювання використовувати ігрові автомати таких моделей, що підтверджується наявністю у позивача ліцензії.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 214, 215, 220, 222-224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області -відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року у справі № 2а-7331/09/0570 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько