Ухвала суду № 26166088, 17.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2012 р. К/9991/49405/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012

у справі № 2а/2370/3830/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод»

до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції

Черкаської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Христинівський молокозавод»(правонаступником якого є позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області (правонаступником якої є відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 12.07.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2008, позов був задоволений частково; визнані нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Христинівському районі Черкаської області від 20.11.2006 № 00000492301/0 про зменшення в картці особового рахунку ВАТ «Христинівський молокозавод»суми бюджетного відшкодування за серпень 2006 на 76 700,00 грн., від 21.02.2007 № 0000082301/0 та № 0000092301/0 про зменшення в картці особового рахунку підприємства сум бюджетного відшкодування за квітень та травень 2006 на 68 003,00 грн. та 68 939,00 грн. відповідно, від 21.02.2007 № 0000102301/0 про визначення підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 69 028,00 грн. (основний платіж); в позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.01.2007 № 0000022301/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 20 040,00 грн. (в тому числі 16 700,00 грн. - основний платіж та 3 340,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.04.2011 було скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2008 та постанову Господарського суду Черкаської області від 12.07.2007 в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21.02.2007 № 0000082301/0, № 0000092301/0, № 00000102301/0, від 20.11.2006 № 0000492301/0; справу в цій частині направлено на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду. В іншій частині ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2008 та постанову Господарського суду Черкаської області від 12.07.2007 залишено без змін.

При новому розгляді справи постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012, позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області від 20.11.2006 № 0000492301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 76 700,00 грн.; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позову, подала касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.11.2006 № 0000492301/0, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються відповідачем лише в частині задоволення позову, справа переглядається в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000492301/0 від 20.11.2006 про зменшення бюджетного відшкодування на суму 76 700,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- Державною податковою інспекцією у Христинівському районі Черкаської області була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2006 року, за результатами якої складено Акт № 26/23-01/00451725 від 13.11.2006;

- за наслідками перевірки ДПІ у Христинівському районі Черкаської області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000492301/0 від 20.11.2006 про зменшення в картці особового рахунку ВАТ «Христинівський молокозавод»суми бюджетного відшкодування за серпень 2006 на 76 700,00 грн.;

- за висновками податкового органу, позивачем, в порушення пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено бюджетне відшкодування на суму 76 700,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 названого Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається

до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач задекларував податковий кредит за липень 2006 у сумі 79 651,00 грн. як фактично сплачений у цьому ж періоді, що підтверджено розрахунком суми бюджетного відшкодування за серпень 2006 (додаток 3 до декларації з ПДВ) (рядки 3 та 4 розрахунку).

У відповідності до приписів ст.71 КАС України, зазначені обставини, встановлені судами, суб'єктом владних повноважень під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій належними та допустимими доказами не спростовано.

Отже, попередні судові інстанції дійшли правильного та не спростованого доводами касаційної скарги висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000492301/0 від 20.11.2006 про зменшення бюджетного відшкодування на суму 76 700,00 грн. та обґрунтованість позовних вимог позивача в цій частині.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді

В.В. Кошіль

О.А. Моторний