Ухвала суду № 26165612, 10.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2012 р. м. Київ К-16278/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податками у м. Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької області від 06.02.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009

у справі № 5/2/08-АП (22а-5336/08)

за позовом Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податками у м. Запоріжжі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.02.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податками у м. Запоріжжі № 0000270803/0 від 29.08.2007, № 0000340803/0 від 28.09.2007 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року в сумі 20408,86 грн., № 0000420803/0 від 27.11.2007.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податками у м. Запоріжжі подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Актами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податками у м. Запоріжжі № 76/08-03/00203625 від 17.08.2007, № 91/08-03/00203625 від 19.09.2007, № 115/08-03/00203625 від 19.11.2007 встановлено завищення сум бюджетного відшкодування за перевірені періоди внаслідок порушення вимог п.п. п.п. 7.7.2, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у неправомірному включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ у зв'язку з придбанням сировини для виготовлення продукції, яка в подальшому реалізована за цінами, нижчими собівартості.

На підставі вищевказаних актів Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податками у м. Запоріжжі 29.08.2007, 28.09.2007 та 27.11.2007 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000270803/0, № 0000340803/0 та № 0000420803/0 про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007 року на 18873 грн., за липень 2007 року на 20477 грн. та за серпень 2007 року. на 17045 грн. відповідно.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до спірних відносин.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачають відстрочення формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ до моменту реалізації виготовленої із придбаної сировини продукції та з огляду на фінансовий результат такої реалізації.

Запорізьким державним підприємством «Кремнійполімер»віднесено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням сировини, на підставі належно оформлених податкових накладних. Придбана сировина в подальшому була використана в господарській діяльності підприємства, а саме для виготовлення продукції, яка у подальшому була реалізована іншим суб'єктам господарювання з отриманням виручки від такої реалізації.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податками у м. Запоріжжі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 06.02.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло