Рішення № 26157316, 15.05.2012, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1620/1085/2012

Номер провадження 2/1620/454/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 травня 2012 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Городівського О.А.

при секретарі -Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення сум пені, втрат від інфляції та 3% річних, -

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 -

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен банк Аваль» про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних згідно умов договорів банківського вкладу. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 02.11.2011 року були частково задоволені її позовні вимоги до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- стягнуто на її користь по договору на вклад «Універсальний»№ 20/02-02/17 від 23 червня 2005 року 99025 грн., по договору на вклад «Універсальний»№20/02-02/09 від 12 серпня 2008 року 110122 грн. 48 коп. (що по курсу НБУ ( 1дол.США=7,977 грн.) на день розгляду справи судом еквівалентно 13805 дол. США), а всього стягнути 209147 грн. 48 коп. (двісті дев'ять тисяч сто сорок сім гривень сорок вісім копійок).

Рішення суду набрало законної сили 14 грудня 2011 року, але виконане було тільки 10 лютого 2012 року. Посилаючись на обставини, встановлені зазначеним рішенням, ст. 9 та 41 Конституції України, ст.ст. 8, 61 ЦПК України та ст.ст. 549, 599, 625, 1060, 1061 ЦК України позивача просила стягнути з відповідача на її користь: по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/17 від 23.06.2005 р. -пеню за прострочення виплати суми грошового вкладу в розмірі 2500 грн. за період з 02.11.2011 року по 10 лютого 2012 року; інфляційні втрати в розмірі 56231 грн. 50 коп. та суму 3% річних від суми боргу у розмірі 9707 грн. 45 коп. По договору № 20/02-02/09 на вклад Універсальний від 12.08.2008 р. - пеню за прострочення виплати суми грошового вкладу в розмірі 500 дол. США. за період з 02.11.2011 року по 10 лютого 2012 року; та суму 3% річних від суми боргу у розмірі 817,05 дол. США

Також просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Григораш Наталія Анатоліївна, що діє на підставі довіреності позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні в зв'язку з його безпідставністю та неправомірністю. У заперечення позову пояснила, що грошові зобов'язання у банку перед ОСОБА_1 до набрання чинності рішенням суду від 02.11.2011 року були відсутні, але банк добровільно виконав рішення суду 10 лютого 2012 року після надходження відповідної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Крім того, у наданому суду письмовому запереченні на позов викладено прохання застосувати до вимог позивачки позовну давність - та відмовити у задоволенні даної позовної вимоги і з цих підстав.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 02.11.2011р. по справі № 2-1042/11 (а.с.7-8) та рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2011 року встановлено, що 23 червня 2005 року між позивачкою ОСОБА_1 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»було укладено Договір № 20/02-02/17 на вклад Універсальний, сума вкладу до повернення становила 52750 грн. (50000 грн. сума вкладу та 2750 грн. відсотки по договору) та 12 серпня 2008 року Договір № 20/02-02/09 на вклад Універсальний, сума вкладу до повернення становила 10900 дол. США. (10000 дол. США . сума вкладу 900 дол. США відсотки за договором).

За період часу, що пройшов від укладення позивачем договору АППБ «Аваль»змінив найменування на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», а потім на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Вищевказаним рішенням договори між позивачкою ОСОБА_1 і відповідачем на вклад Універсальний № 20/02-02/17 від 23.06.2005 р. та договір на вклад Універсальний № 20/02-02/09 від 12 серпня 2008 року визнані укладеними і дійсними, що вказує на існування між позивачкою та відповідачем договірних правовідносин.

Рішення Миргородського міськрайонного суду від 02 листопада 2011 року у справі № 2-1042/11 та ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2011 року набрали законної сили.

У відповідності з ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Оскільки у справі № 2-1042/11 брали участь ті самі особи, що й у даній справі, обставини, встановлені рішеннями судів не підлягають доказуванню.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналіз цієї норми закону вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплаті кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданих договорів (а.с.9) вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою або шляхом безготівкового перерахування на рахунки вкладника.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені рішеннями судів суд вважає, що відповідач повинен сплатити позивачу: по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/17 від 23.06.2005 р. - пеню в розмірі, передбаченому п.4.1. цього договору та втрати від інфляції та ще й 3% річних, що також є платою від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

По договору № 20/02-02/09 на вклад Універсальний від 12 серпня 2008 року пеню за прострочення виплати суми та 3 % річних.

Крім того, відповідно до ст. 257 ЦК України до вимог про стягнення втрат від інфляції та 3% річних застосовується позовна давність в три роки. Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних за договорами 05.04.2012 року, отже у задоволенні цих вимоги за договором № 20/02-02/17 від 23.06.2005 року за період до 05.04.2009 р. слід відмовити.

Щодо сум коштів, які підлягають стягненню з відповідача по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/17 від 23.06.2005р. суд виходить з наступних розрахунків:

Сума пені за період (100 днів) з 02.11.2011 р. (дати постановлення рішення Миргородським міськрайонним судом ) по 10.05.2011р.(дати платіжного доручення відповідно якого перерахована заборгованість за виконавчим листом) складає:

50000 грн. Ч 0,05% Ч 100 днів = 2500 грн.

Сума втрат від інфляції відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України складає:

52750 грн. х 124,5% - 52750 грн. = 12923,75 грн.

де 124,5 % -індекс інфляції за період з квітня 2009 року по травень 2011 року.

52750 грн. -сума заборгованості за договором.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України розрахунок 3% за час прострочення виконання грошового зобов'язання становить 52750 грн. х 3% / 365 днів х 1042 днів = 4517 грн. 71 коп.

де, 1042 днів період з 05 квітня 2009 року по 10 лютого 2012 року.

Щодо сум коштів, які підлягають стягненню з відповідача по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/09 від 12.08.2008р. суд виходить з наступних розрахунків:

Сума пені за період з 02.11.2011 р. (дати постановлення рішення Миргородським міськрайонним судом ) по 10.02.2012р.(дати платіжного доручення відповідно якого перерахована заборгованість за виконавчим листом) складає:

10000 дол. США. Ч 0,05% Ч 100 днів = 500 дол. США.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України розрахунок 3% за час прострочення виконання грошового зобов'язання становить 10900 дол. США х 3% / 365 днів х 912 днів = 817,05 дол. США.

де, 912 днів період з 13 серпня 2009 року по 10 лютого 2012 року.

У зв'язку з частковим задоволенням позову суд вважає необхідним відповідно ст.ст.81,88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивачки 493,26 грн.. в рахунок відшкодування нею витрат на оплату судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Позовні вимоги задоволена на 70 % тому розрахунок становить 791,84 х 38,56% = 305 грн. 41 коп.

Керуючись ст. 9 Конституції України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 533, 599, 625, 1060, 1061 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 по договору № 20/02-02/17 на вклад Універсальний від 23 червня 2005 року пені за несвоєчасне повернення суми вкладу в розмірі 2500 грн.; інфляційних втрат в розмірі 12923 грн. 75 коп. та 4517 грн. 71 коп. в рахунок відшкодування 3% річних. Всього по договору стягнути 19941 грн. 46 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 по договору № 20/02-02/09 на вклад Універсальний від 12 серпня 2008 року пені за несвоєчасне повернення суми вкладу в розмірі 500 дол. США. та 817,05 дол. США. в рахунок відшкодування 3 % річних. Всього по договору стягнути 1317,05 дол. США, що по курсу НБУ еквівалентно 10517 грн. 57 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 305, 41 грн. (триста п'ять гривень 41 коп.) у відшкодування понесених витрат на сплату судового збору.

Всього стягнути Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 30764 грн. 44 коп. (тридцять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні сорок чотири копійки).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. А. Городівський