Ухвала суду № 26154666, 16.05.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"16" травня 2012 р. Справа № 2а-2490/10

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю прокурора та представників КТ "Гермес",

розглянувши апеляційні скарги прокуратури Житомирської області та Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" грудня 2011 р. у справі за позовом приватного підприємства "Гермес" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняті Новоград - Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією (далі-ОДПІ) податкові повідомлення-рішення від 29.03.2010 року № 0001602301/0 та від 29.03.2010 року № 0001612301/0.

Апелянти в апеляційних скаргах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги. колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 01.03.2010 року №144/13-027, виданого Новоград-Волинською ОДПІ, державними податковими інспекторами проведено планову виїзну перевірку Командитного товариства "Гермес" (далі-Товариство) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2008 року по 31.12.2009 року. За результатами перевірки було складено акт №368/05-53/23-20/32183446 від 12.03.2011 року. За змістом акту Товариство порушило п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.4.4 п.4, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями); п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями). На підставі акту ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.03.2010 року № 0001602301/0, яким Товариству було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1936362,00 грн., в тому числі 968181,00 грн. за основним платежем та 968181,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 29.03.2010 року № 0001612301/0, яким йому було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1553180,00 грн., в тому числі 776590,00 грн. за основним платежем та 776590,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд, дослідив представлені докази, надав їм відповідну оцінку та встановив, що на формування податкових зобов'язань вплинуло не визнання податковим органом валових витрат і податкового кредиту по операціям з поставки нафтопродуктів від ТОВ "Ойл Трейдінг", а також по операціям придбання автопослуг від ТО В "Синтез" та ТОВ "Стамір". Зокрема, податковий орган вважає, що для включення витрат по придбанню ПММ від ТОВ "Ойл Трейдінг" до валових витрат необхідно підтвердження поставки їх товаро-транспортними накладними. ДПІ вважало, що Товариство не підтвердило належними документами виконання умов поставок ПММ від ТОВ "Ойл Трейдінг", тобто немає підтвердження фактичного отримання товару.

В ході розгляду справи вказані висновки податкового органу спростовані, а ним не доведено, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, правомірності прийнятих ним рішень.

Згідно представленого договору поставки нафтопродуктів № 1341208 від 02.12.2008 року постачальник - ТОВ "Ойл Трейдінг" зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставити Товариству нафтопродукти (товар), а останній зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим Договором, прийняти товар та оплатити його. Згідно п.3.1 Договору приймання-передача товару здійснюється відповідно до вимог Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України", затвердженої наказом від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.09.2008 року за № 805/15496. Передача (приймання-здача) товару і приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством України та підтверджується підписаним Сторонами актом приймання-передачі товару та/або видатковою накладною на товар (п.3.3 Договору).

За листом ТОВ "Ойл Трейдінг" від 01.09.2010 року № 993/09 ТОВ "Ойл Трейдінг" та ТОВ "УкрРосТрансОйл" мають договірні відносини, які регулюються договором про надання послуг по наливу нафтопродуктів в автомобільні цестерни № 13/АН від 09.09.2008 року. Відповідно до п.1.1 договору виконавець (ТОВ "УкрРосТрансОйл") в порядку і на умовах, передбачених договором, зобов'язаний надати послуги по наливу нафтопродуктів в надані замовником (ТОВ "Ойл Трейдінг") автомобільні цистерни з наливних пунктів ЛВЛС "Новоград-Волинський" і ЛДВС "5-С2. На виконання умов договору ТОВ "Ойл Трейдінг" здійснювало передачу нафтопродуктів, що були придбані відповідно до умов договору, укладеного з Товариством. При цьому, послуги по наливу нафтопродуктів для контрагентів ТОВ "Ойл Трейдінг" здійснювався ТОВ "УкрРосТрансОйл".

В ході розгляду справи з'ясовано, що КТ "Гермес", купивши нафтопродукти у ТОВ "Ойл Трейдінг", яке зберігало нафтопродукти на складах ЛВДС Новоград-Волинський ДП "Прикарпатзахідтранс" с.Синачі, мало можливість отримати останні зі ЛВДС с.Синачі від ТОВ "Ойл Трейдінг".

З копій свідоцтв про державну реєстрацію КТ "Гермес" вбачається, що йому належать вантажні автомобілі з причепами для перевезення палива. Згідно листа Новоград-Волинського ВДАІ УМВС України в Житомирській області від 16.06.2011 року № 171 КТ "Гермес" на протязі 2008-2009 рр. отримувало свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення деяких небезпечних вантажів на належні товариству автомобілі. За копіями журналу реєстрації на КПП автотранспорту та накладних на відпуск нафтопродуктів через АНС - автомобілі Товариства заїжджали на територію ЛВДС с.Синачі для отримання нафтопродуктів. Допитані в ході розгляду справи свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що в період 2007-2009 рр. працювали на ТОВ "УкрРосТрансОйл" операторами по наливу нафтопродуктів і за заявками ТОВ "Ойл Трейдінг" відвантажували нафтопродукти Товариству в надані ним автоцистерни та оформляли необхідні документи, в тому числі товаро- транспортні накладні, які також передавалися на митний пост для обліку. Вказані факти підтвердили і свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 На підтвердження вказаного суду представлено копії подорожніх листів, посвідчення на відрядження водіїв, звіти про використання підзвітних коштів.

Надаючи правовий аналіз представлених доказів з врахуванням положень п.5.1., п.п. 5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п. 5.3. ст. 5, ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.99 р. суд встановив, що оприбуткування Товариством нафтопродуктів підтверджується первинними документами, що не заперечується актами перевірки: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку про перерахування коштів.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочину, укладеного позивачем із ТОВ "Ойл Трейдінг", то суд вірно зазначив, що при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано вимог ст.ст.215, 228 ЦК України, тобто не встановлено вини та умислу Товариства, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку. ДПІ, як суб'єкт владних повноважень, не довела умислу укладення угод між Товариством та контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В листі ДПА України №20289/16-1617 від 29.09.2010 року зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом дано правильне правове обгрунтування безпідставності висновку ДПІ про нікчемність правочину з відсилкою на закони та підзаконні акти.

Також, при розгляді справи встановлено, що актом перевірки не заперечується той факт, що нафтопродукти, витрати на придбання яких за договорами віднесені до складу валових витрат відповідного періоду, було надалі Товариством реалізовано споживачам та отримано дохід від її продажу, що також спростовує твердження відповідача про нікчемність ("безтоварність") угоди з ТОВ "Ойл Трейдінг". В матеріалах справи містяться копії договорів поставки нафтопродуктів, укладених КТ "Гермес" з ВАТ "Рокитнівський скляний завод", СТОВ "Птахівник". ПП ОСОБА_7, ВАТ "Рокитнівський спецкар"єр", ВАТ "Полонський гірничий комбінат", ТОВ Анко-Союз", СПД ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ТОВ "Калина", ПП "Мега-Оліс".

Виходячи з викладеного, суд зробив вірний висновок, що Товариством не порушено вимоги п.5.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому ним правомірно віднесено суму витрат на придбання нафтопродуктів від ТОВ "Ойл Трейдінг" до складу валових.

Посилання в акті перевірки на порушення вимог п.1.31 ст.1. п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при віднесенні до складу валових витрат витрат на автопослуги, отримані ТОВ "Стамір" та ТОВ "Синтез" спростовані при розгляді справи.

Так, між Товариством (Замовник) та ТОВ "Синтез" (Перевізник) укладено договір № 29 від 01.04.2009 року, відповідно до якого Замовник зобов'язується надавати для перевезення паливно-мастильних матеріалів (далі-вантаж), а Перевізник приймати вантаж для перевезення та виконувати для замовника перевезення вантажу. Перевезення вантажу виконується Перевізником власним автомобільним транспортом (п. 1.1, п.2.1 Договору). Також, між Товариством (Замовник) та ТОВ "Стамір" (Перевізник) укладено договір надання транспортних послуг № ГМС-09-1-Д від 01.04.2009 року. Відповідно до п.1.1 Договору Перевізник зобов'язаний за плату доставити з місця відправлення до місця призначення визначений Замовником вантаж. Перевезення вантажу здійснюється із дотриманням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 р. №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за № 805/15496, а, також, умов цього Договору (п.п.2.1). Після здійснення перевезення вантажу, або його певної партії, між сторонами складається Акт приймання-передачі виконаних послуг (п.2.2. Договору). Вказане спростовує твердження податкового органу про те, що отримані від ТОВ "Стамір" і ТОВ "Синтез" послуги та понесені у зв'язку з цим витрати не пов'язані з господарською діяльністю Товариства. Надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), рахунками-фактурами, податковими накладними.

У відповідності до Установчого договору про створення КТ "Гермес" одним із видів його діяльності зазначено здійснення оптової та роздрібної торгівлі нафтопродуктами.

Вищевказане підтверджує і правомірність віднесення Товариством сплачених по вищевказаним операціям сум ПДВ до податкового кредиту.

Судом встановлено дійсні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Прокуратури Житомирської області та Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" грудня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

А.В. Жизневська

Роздруковано та надіслано: рек з пов

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Гермес" вул. Шевченка, 66 кв. 3,Новоград-Волинський,Житомирська область,11707

3- відповідачу Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція вул. Ушакова, 3,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700