Ухвала суду № 26154604, 16.05.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: панкеєва В.А.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"16" травня 2012 р. Справа № 0670/9643/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" грудня 2011 р. у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Україна" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду 26 грудня 2011 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі (далі-ДПІ) від 21.07.2011 р. № 0002372301.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства "Україна" (далі-Товариство) з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Девіком" за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., про що складено акт № 3362/23-1/00307230/0100 від 14.07.2011 року. На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 р. № 0002372301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 495286,80 грн., в тому числі за основним платежем 495285,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 01 грн.

Суд з'ясував, що акт перевірки № 3362/23-1/00307230/0100 складено 14.07.2011 року та отримано Товариством в цей день. А 21.07.2011 р. ДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002372301, тобто в межах строку, встановленого п.86.8. ст.86 ПК України, оскільки заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки на адресу відповідача не надходило (а.с.11-24). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п.58.3 ст.58 ПК України). Тому довід позивача про пропущення строків направлення податкового повідомлення-рішення суд вірно визнав безпідставним. Чинним податковим законодавством України передбачено лише строк протягом якого має бути винесено податкове повідомлення-рішення, а не строк його направлення платнику податків.

При розгляді справи встановлено, що підставою для донарахування відповідачем податкових зобов'язань став висновок відповідача, про те, що підприємством не доведено факт транспортування, отримання та використання товарів (сировини, матеріалів) від ТОВ "Девіком", також Товариством не доведено правомірність віднесення до податкового кредиту за квітень 2011 р. суми ПДВ 495285,80 грн. згідно податкових накладних від ТОВ "Девіком". Висновок відповідача грунтується на тому, що при доставці товару автомобілем обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна № 1-ТН.

Однак, вказане спростовано в ході розгляду справи при дослідженні представлених суду доказів.

Так, 29.07.2009 р. між ТОВ "Девіком" та Товариством було укладено договір поставки за № 290072009/1 про поставку пряжі бавовняної гребінної. 04.01.2010 р. між даними товариствами було укладено додаткову угоду про зміну договору поставки №290072009/1 від 29.07.2009 р., згідно умов якої асортимент та ціна на продукцію зазначаються у накладних на кожну окрему поставку, які є невід'ємною частиною договору. Право власності на продукцію переходить до покупця в підписання покупцем накладної, яка засвічує момент прийняття продукції. 01.04.2011 р. між сторонами укладено договір поставки № 01/04 строком до 31.12.2011 р. про поставку пряжі та інших товарів текстильної промисловості. Найменування, одиниця виміру товару, асортимент та ціна товару, що підлягає поставці за цим договором, зазначаються у накладних на кожну окрему поставку, які є невід'ємною частиною договору.

За податковими накладними ТОВ "Девіком" поставило Товариству пряжу бавовняну гребінну ИЕ 40/2: № 180 від 20.04.2011 р. на суму 43019,57 грн., в т.ч. ПДВ 7169,63 грн.; № 185 від 21.04.2011 р. на суму 135000,00 грн., в т.ч. ПДВ 22500 грн.; № 186 від 21.04.2011 р. на суму 25000.00 грн., в т.ч. ПДВ 4166,67 грн.; 1№ 192 від 22.04.2011 р. на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; № 209 від 26.04.2011 р. на суму 180000,00 грн., в т.ч. ПДВ 30000,00 грн.; № 240 від 29.04.2011 р. на суму 1970984,58 грн., в т.ч. ПДВ 328497,43 грн.; № 244 від 30.04.2011 р. на суму 677644,67 грн., в т.ч. ПДВ 112940,78 грн. (а.с.32-38). Всі зазначені податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПК України і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Факт отримання товаро-матеріальних цінностей за вказаними податковими накладними підтверджується видатковими накладними № РН-0000542 від 01.04.2011 р. на суму 677714,69 грн., в т.ч. ПДВ 112952,45 грн. та № РН-0000740 від 29.04.2011 р. на суму 2404159,06 грн., в т.ч. ПДВ 400693,18 грн. (а.с.29,31). Отримані товаро-матеріальні цінності, що відображені в податкових та видаткових накладних, оприбутковані позивачем, що підтверджується прибутковими ордерами № ПО/486 на суму 677714,69 грн., в т.ч. ПДВ 112952,45 грн. та № ПО/595а на суму 2404159,10 грн., в т.ч. ПДВ 400693,18 грн. (а.с.28, 30).

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочину, укладеного позивачем із вищезазначеним контрагентом, то суд вірно зазначив, що при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано вимог ст. ст.215, 228 ЦК України, тобто не встановлено вини та умислу Товариства, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку. ДПІ, як суб'єкт владних повноважень, не довела умислу укладення угод між Товариством та контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В листі ДПА України №20289/16-1617 від 29.09.2010 року зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом дано правильне правове обгрунтування безпідставності висновку ДПІ про нікчемність правочину з відсилкою на закони та підзаконні акти.

В ході розгляду справи судом з'ясовано, що акт перевірки не містить жодних доказів, які б підтверджували, що зміст договорів поставки не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарських зобов'язань, що виникли на підставі цих договорів. Докази на спростування факту поставки ТОВ «Девіком» товарів Товариству не надані.

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (із змінами і доповненнями), первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд встановив, дослідивши представлені докази, що вказані вимоги Закону позивачем дотримані, в наявності є всі первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій, вони складені у точній відповідності до вимог Закону та містять обов'язкові реквізити. Посилання ДПІ на порушення ст.9 вказаного Закону та на спільний наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 № 488/346 суд вірно визнав безпідставними.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для формування податкового кредиту, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Податковим органом, у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, а доводи позивача нічим не спростовано. Судом зроблено обгрунований висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" грудня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

А.В. Жизневська

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство " Україна " пр.Миру 16,м.Житомир,10000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014