Постанова № 26154097, 17.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2012 р. м. Київ К-42092/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Луцак А.В.

за участю представника позивача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 року

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2008 року

у справі № 8/7

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулась до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 03.08.2007р. № 0000452301/0, № 0000462301/0; від 27.08.2007р. № 0000452301/1, № 0000462301/1; від 16.11.2007р. № 0000452301/2, № 0000462301/2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 року, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами невиїзної документальної перевірки щодо своєчасності сплати донарахованих сум податків, зборів та інших обов'язкових платежів ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України» складено акт № 182/23-128/30019775 від 01.08.2007 р., в якому встановлені порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) № 0000452301/0 від 03.08.2007р., № 0000452301/1 від 27.08.2007р., № 0000452301/2 від 16.11.2007р. про нарахування штрафних санкцій в розмірі 22 984 грн. (10 % за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 229 839,92 грн.);

2) № 0000462301/0 від 03.08.2007р., № 0000462301/1 від 27.08.2007р., № 0000462301/2 від 16.11.2007р. про нарахування штрафних санкцій в розмірі 102 169,29 грн. (10% за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 1 021 692,80 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача фактично були відсутні підстави для застосування до позивача штрафу за прострочку сплати рентної плати за газ, оскільки рентна плата не передбачена Законом України «Про систему оподаткування»як податок, збір чи обов'язковий платіж.

Суд касаційної інстанції з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рентні платежі відносяться до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 3 ст. 1 цього Закону ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»від 30.11.2006р. № 398-V, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, вносяться зміни до спеціальних законів з питань оподаткування, зокрема до Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено нові ставки акцизного збору, пільги по платі за землю, а також ставки та механізм справляння рентних платежів за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат в Україні.

В п. 4 р. II «Прикінцеві положення»цього Закону визначено, що Кабінет Міністрів України протягом місяця після набрання чинності цим Законом повинен забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення органами виконавчої влади виданих ними нормативно-правових актів у відповідність із нормами цього Закону.

Порядок обчислення та внесення рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, на який є посилання в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»від 30.11.2006р. № 398-V та який є спеціальним законом з питань оподаткування, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. № 256.

У п. 1 Порядку зазначено, що цей Порядок визначає механізм обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат у розмірах, встановлених законом.

29 грудня 2006 року Кабінетом Міністрів України постановою № 1850 було внесено відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. № 256, які набрали чинності з 1 січня 2007 року.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що поняття «рентна плата»та «рентні платежі»є тотожними по суті, а Закон № 398-V, постанова Кабінету Міністрів України № 256 та внесені відповідні зміни до неї постановою № 1850 прийняті на підставі та на виконання закону з питань оподаткування.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу (пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»).

Таким чином, суди дійшли помилкового висновку, що рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні не є податком чи збором (обов'язковим платежем) в розумінні Закону України «Про систему оподаткування».

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки, судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але невірно застосовані норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний