Рішення № 26150982, 18.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/10672-2012 18.09.12

За позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" дотовариства з обмеженою відповідальністю «Житло-сервіс»простягнення 241 216, 27 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Іваненко І.П. (довіреність № 93/2012/02/13-18 від 13.02.2012

року)

відповідача: юрисконсульт Костяний І.С. (довіреність № 697 від 23.12.2010 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс»241 216, 27 грн., (у тому числі 224 955, 96 грн. -основного боргу, 9 467, 65 грн. -інфляційні втрати та 6 792, 66 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 15.11.2006 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/10672-2012 та призначено її розгляд на 04.09.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні 18.09.2012 року надав довідку про надходження грошових коштів за період з липня 2012 року по серпень 2012 року, з якої вбачається, що сума основного боргу відповідачем частково погашена, заборгованість складає 177 846, 37 грн.

Представник Відповідача у письмовому відзиві зазначив про те, що розрахунки за спожиту теплову енергію відповідно до тарифів для населення та порядку, встановленого Київською міською державною адміністрацією проводиться через КП ГІОЦ мешканцями, які споживають теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання, безпосередньо на рахунки Позивача, тому вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є необгрунтованими.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520349 від 15.11.2006 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 520349 від 15.11.2006 року Позивач зобов'язався виробляти та постачати теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а останній оплатити її вартість.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 520349 від 15.11.2006 року зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку № 2.

Договір № 520349 від 15.11.2006 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.10.2010 року по 01.07.2012 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 475 694, 74 грн.

Додатком № 2 до договору № 520349 від 15.11.2006 року сторони погодили, що Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.

За твердженням Позивача заборгованість Відповідача на момент подання позовної заяви становила 224 955, 96 грн.

Однак з наданої Позивачем довідки про надходження грошових коштів за період з липня 2012 року по серпень 2012 року вбачається, що на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача складала 201 995, 64 грн., тому Позивач безпідставно звернувся до суду з позовом про стягнення 22 960, 32 грн.

Крім того, після порушення провадження у справі Відповідач сплатив 24 149, 27 грн. основного боргу, що підтверджується довідкою про надходження грошових коштів за період з липня 2012 року по серпень 2012 року.

Враховуючи наведене, заборгованість Відпоідача на момент прийняття рішення складає 177 846, 37 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки доказів повного погашення заборгованості Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення 177 846, 37 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач заперечував проти вимог щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Зазначені проценти не є неустойкою, (яка пов'язується з наявністю вини боржника), а є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 6 792, 66 грн. (за період з листопада 2010 року по червень 2012 року) підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 8 024, 61 грн. (за період з листопада 2010 року по квітень 2012 року), оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійснення розрахунку, зокрема, за липень 2011 року та серпень 2011 року. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством "Київенерго" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 192 663, 64 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог та наявної на момент звернення Позивача до суду заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-сервіс»(04053, м. Київ, Шевченківський район, пров. Бехтеревський, буд. 14, ідентифікаційний код 30167045) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 177 846 (сто сімдесят сім тисяч вісімсот сорок шість) грн. 37 коп. -основного боргу, 8 024 (вісім тисяч двадцять чотири) грн. 61 коп. -інфляційні втрати, 6 792 (шість тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 66 коп. -3 % річних та 4 336 (чотири тисячі триста тридцять шість) грн. 26 коп. -витрати зі сплати судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 19.09.2012 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк