Рішення № 26150957, 18.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/8253-2012 18.09.12

За позовомДержавного підприємства «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру»До Державного підприємства «Укрпспецзем»в особі Івано-Франківської регіональної філії ДП «Укрспецзем»Простягнення 10 214,64 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з'явились

Від відповідача Лініченко Н.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Укрспецзем" в особі Івано-Франківської регіональної філії Державного підприємства "Укрспецзем" про стягнення 10 000 грн. заборгованості, 90 грн. інфляційних втрат, 124,64 грн. 3% річних, а всього 10 214,64 грн. заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 28.04.2011р.

Представник позивача в засідання суду не з'явився.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву від 18.09.2012р., в якому визнав суму боргу в повному обсязі.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2011р. між Державним підприємством «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру»та Державного підприємства «Укрспецзем»було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.1.1. договору, за договором ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії зобов'язується надати фінансову допомогу на поворотній основі відповідачу у розмірі, встановленому договором, а відповідач зобов'язується провернути її позивачу.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що сума поворотної фінансової допомоги за договором становить 10 000 грн.

Відповідно до п.3.1. договору позивач перераховує суму поворотної фінансової допомоги в безготівковому порядку на поточний рахунок відповідача.

Днем надання поворотної фінансової допомоги вважається день зарахування коштів на поточний рахунок відповідача (п.3.2. договору).

Даний факт підтверджується платіжним дорученням позивача № 118 від 28.04.2011р.

Згідно п.4.1. договору, строк повернення поворотної допомоги становить 150 календарних днів з моменту надання такої допомоги.

Фінансова допомога була надана 28.04.2011р., кінцевий термін повернення 25.09.2011р.

Згідно п.5.1. договору, відповідач зобов'язаний повернути суму допомоги(або неповернену її частину в разі дострокового повернення частини допомоги) в останній день строку, встановленого в п.4.1. цього договору.

Сума поворотної фінансової допомоги підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позивача (п.5.2. договору).

Відповідно до п.5.3. договору днем повернення поворотної фінансової допомоги (її частини) вважається день зарахування суми цієї допомоги (її частини) на поточний рахунок позивача.

Пунктом 6.1. договору передбачено, відповідно до чинного законодавства у випадку прострочення виконання зобов'язання по поверненню коштів поворотної фінансової допомоги (її неповерненої частини в разі дострокового повернення частини допомоги), відповідач зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахування встановленого індексу інфляції за весь строк прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

У відповідності до ст. 1046 ГК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

28.04.2011р. між Державним підприємством «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сотекс»та Івано-Франківською регіональною філією Державного підприємства "Укрспецзем" було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.1.1. договору позивач зобов'язується передати відповідачу у власність грошові кошти на умовах і в обсязі, передбаченому в цьому договорі, а відповідач у свою чергу зобов'язується повернути позивачу кошти у встановлений цим договором термін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору, Позивачем було перераховано на банківський рахунок Відповідача кошти у сумі 10 000 грн. (платіжне доручення № 118 від 28.04.2011р.).

Відповідно до п. 7.1 договору, цей договір вважається укладеним з моменту передачі коштів позивачем відповідачу і діє до повного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

У відповідності до п.4.1 Договору, строк повернення поворотної фінансової допомоги становить 150 календарних днів з моменту надання такої допомоги.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач не здійснив повернення коштів, в визначений в договорі строк, наданий йому у вигляді фінансової допомоги, у загальній сумі 10 000 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором поворотної фінансової допомоги (позики) у сумі 10000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену Законом та цим Договором.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Статтею 1050 ГК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, із змісту якої вбачається, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитор зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь чає прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 124,64 грн. 3% річних, та 90 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, судового збору та інші витрати, пов'язані розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання послуг адвокатів.

З наданих позивачем документів на підтвердження понесених ним судових витрат на оплату послуг адвоката у справі вбачається, що позивач - Державне підприємство «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру»уклало договір про надання юридичних послуг з Адвокатом Халус Михайлом Михайловичем. На підставі квитанції від 01.04.2012р. №000366 Адвокат отримав гонорар за юридичні послуги від Державного підприємства «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру»у розмірі 1000,00грн.

З підстав вищезазначених суд покладає витрати на оплату послуг адвоката на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Укрспецзем»(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 33293724) на користь Державного підприємства «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру»(76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23А, код ЄДРПОУ 20553899) 10 000 (десять тисяч) грн. поворотної фінансової допомоги, 124 (сто двадцять чотири) грн. 64 коп. 3% річних, 90 (дев'яносто) грн. індексу інфляції, 1000 (одну тисячу) грн. адвокатських послуг, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 24.09.2012р.