Рішення № 26150832, 14.05.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2/1519/7536/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«14»травня 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №023-в/47 від 13 червня 2008 року в сумі 800 726, 39 гривень та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно, належне ОСОБА_1, яке було надано банку в іпотеку в забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, вищевказаною заявою вимоги позову підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив, заперечень проти позовних вимог до суду не надав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін, суд, зі згоди представника позивача, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.

У зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ПАТ «СЕБ Банк»підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.06.2008 року між АБ «Факторіал-Банк», повним правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «СЕБ-Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 023-в/47 на придбання нерухомого майна. Відповідно до умов вищевказаного договору відповідач отримав кредит сумі 96 000,00 (дев'яносто шість тисяч) доларів США строком до 12.06.2028 року під 12,5 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування ним щомісячно, згідно графіку погашення кредиту та відсотків.

13.06.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №023-в/47 від 13.06.2008 року, між АБ «Факторіал-Банк», з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони, був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (реєстровий номер 2398), відповідно до якого, в іпотеку банку надано: квартира АДРЕСА_1.

15.07.2008 року АБ «Факторіал-Банк»та ОСОБА_1 уклали договір про внесення змін №1 до Іпотечного договору від 13.06.2008 року (реєстровий номер 2398), відповідно до якого -право власності ОСОБА_1 на заставну квартиру підтверджується договором купівлі-продажу від 13.06.2008 року (реєстровий № 2392), який зареєстрований в Державному реєстрі правочинів (витяг № 6082020 від 13.06.2008 року) та зареєстрований в Комунальному підприємстві «ОМБТІ та РОН» (витяг №19238738, номер запису 977 в книзі: 188доп-22, реєстраційний №10697477.

Згідно п. 2.10. Договору застави - примусове звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду органами державної виконавчої служби. Якщо предмет застави не ліквідний або вирученої від його продажі суми недостатньо, заставодержатель має право одержати суму, якої не вистачає, з будь-якого іншого ліквідного майна заставодавця.

13.06.2008 року відповідно до п. 1.1 Кредитного договору № 023-в/47, позивач повністю та в строки виконав зобов'язання за кредитним договором надавши позичальнику через касу відділення № 47 АБ «Факторіал -Банк»кошти в сумі 96 000,00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 51271233 від 13.06.2008 року.

Відповідач від належного виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором ухиляється.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (позичальник) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі і на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язався погасити кредит, сплатити відсотки за користування ним на умовах і в порядку визначених договором та Додатком №1 до нього.

Умови договору, з боку відповідача не виконані, що є порушенням вимог ст. 629 ЦК України, відповідно до якого договір є обов'язковим для виконання.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України -одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виповнюватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його в термін, установлений договором або законом. Боржник, що прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за заподіяні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково наступила після прострочення.

У порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач кредит і нараховані за користування кредитом відсотки вчасно не погашає.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник зобов'язаний передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку, виникає в незалежності від наявності у кредитора збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання

Статтею ст.551 ЦК України, встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, спонукуване і нерухоме майно. Якщо ж предметом неустойки є грошова сума, її розмір установлюється договором або актом цивільного законодавства

Пунктом п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, установлені договором або законом: сплата неустойки.

Так, згідно умов п.4.2 кредитного договору -у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, прострочення строків повернення кредиту та штрафних санкцій позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за кредитним договором за кожен день прострочення та від суми несплаченої заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №023-в/47 від 13.06.2008 року у відповідача станом на 28.07.2011 року склалася заборгованість перед ПАТ «СЕБ Банк»в сумі 800 726,39 гривень (вісімсот тисяч сімсот двадцять шість гривень 39 копійок), у тому числі:

прострочені проценти - 50107,38 гривень,

нараховані проценти - 3868,80 гривень по курсу НБУ,

пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів - 3939,90 гривень,

борг за несплаченою (простроченою) частиною кредиту по договору - 10023,85 гривень,

залишок строкової заборгованості -732786,46 гривень(розрахунок додається).

Про порушення зобов'язань та необхідність погашення боргу відповідач неодноразово повідомлявся належним чином, але заходів до погашення боргу не прийняв.

Пунктами 2.2, 2.4, 3.3.2 Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі достроково, у разі якщо зобов'язання, забезпечене іпотекою не буде виконано повністю або частково (в разі несвоєчасної сплати процентів та/або частини кредиту); у разі невиконання Іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором Іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця у повному обсязі, включаючи основну суму кредиту, процентів, комісій, можливих неустойок та збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов'язання, а також необхідні витрати щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.3 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється:

- за рішенням суду;

- на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- у позасудовому порядку, на підставі цього договору.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки регулюється Законом України «Про іпотеку»та іпотечним договором.

Так, згідно зі ст. 1 ЗУ «Про іпотеку»іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ЗУ «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Процедура виконання рішення суду щодо продажу предмету іпотеки визначається ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», в якій зокрема зазначено, що задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати право останнього на продаж предмету іпотеки будь-якій третій особі -покупцеві.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для подальшої його реалізації.

Згідно п. 4.2 Іпотечного договору, звернення стягнення на майно, що є його предметом, може бути здійснено зокрема за рішенням суду.

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про іпотеку»після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача законні, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 524, 525, 526, 530, 554, 610, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 15, 31, 88, 213, 214, 217, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України , ст. 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»в особі «Політехнічного»відділення Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»у м. Одеса до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Болградським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 22.03.1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_3 та фактично мешкає: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»заборгованість за кредитним договором № 023-в/47 від 13.06.2008 року в сумі 800 726,39 гривень (вісімсот тисяч сімсот двадцять шість гривень 39 копійок), а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 гривень.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 023-в/47 від 13.06.2008 року звернути стягнення на належне ОСОБА_1 заставне нерухоме майно, шляхом надання права Публічному акціонерному товариству «СЕБ Банк»продати будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, яка буде визначена в експертному звіті суб'єкта оціночної діяльності квартиру АДРЕСА_1, що складається з чотирьох кімнат, загальною площею 69,9 кв.м., у тому числі житловою - 51,4 кв.м.

Надати Публічному акціонерному товариству «СЕБ Банк»право отримати в Комунальному підприємстві «ОМБТІ та РОН»витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно для укладання договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1 та отримання інших документів, які необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Реалізацію предмета іпотеки провести шляхом укладення договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем за ціною, яка буде визначена в експертному звіті суб'єкта оціночної діяльності.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів протягом десяти днів з дня його отримання.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів зі дня його проголошення шляхом подання до Малиновського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ