Ухвала суду № 26150701, 21.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"21" вересня 2012 р. Справа № 02-03/827/3

Суддя Лопатін А.В., розглянувши матеріали

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

боржника смт. Немішаєве Бородянського району (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

кредитор: ДПІ у Бородянському районі Київської області, смт. Бородянка (код ЄДРПО України 19422353)

про банкрутство

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство останнього в порядку ст. ст. 47, 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 вказаного Закону.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Частиною п'ятою статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону).

Застосовуючи зазначені положення чинного Закону, слід керуватись системним аналізом норм цього Закону, зокрема положень частиною третьою ст. 6, якими дано визначення грошовим вимогам кредитора.

Такими є вимоги кредиторів, які повинні складати трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які повинні бути визнані боржником, інші вимоги кредиторів підтверджені виконавчими документами та розрахунковими документами, за якими за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, при зверненні до суду з заявою про банкрутство боржника заявник зобов'язаний надати документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду України від 26.12.2011 р. у справі № 3-137гс11 та Вищого господарського суду України від 08.06.2011 р. у справі № 16/87/09-21/134/09.

У матеріалах, долучених до заяви про Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відсутні належні докази відкриття виконавчого провадження по стягненню з боржника на користь ДПІ у Бородянському районі Київської області 1699978,85 грн.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Враховуючи вищевикладене, керуючись пунктом 3 частини першої ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 5, 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд

у х в а л и в:

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство останнього разом з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя А.В. Лопатін