Рішення № 26150617, 19.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/10793-2012 19.09.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад

"Міжрегіональна академія управління персоналом", м. Київ

про стягнення 181 418, 54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Марковська В.В. - юрисконсульт;

Цурка Н.О. -юрисконсульт;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", про стягнення основного боргу в сумі 152 032, 42 грн., пені в сумі 21 211, 07 грн., інфляційних в сумі 2 726, 58 грн. та трьох процентів річних в сумі 5 448, 47 грн. відповідно до Договору на постачання електричної енергії № 2083109 від 23.06.2003 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача:

· основний борг з спожиту електроенергію в сумі 152 032, 42 грн.;

· інфляційні в сумі 2 726, 58 грн.;

· три проценти річних в сумі 5 448, 47 грн.;

· пеню в сумі 21 211, 07 грн.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 23.06.03р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Вищим закладом освіти "Міжрегіональна академія управління персоналом, було укладено Договір № 2083109 на постачання електричної енергії, далі Договір, предметом якого (п. 1.1.) є постачання Електропостачальною організацією електричної енергії Споживачу та обов'язок останнього своєчасно оплачувати електроенергії та виконувати інші умови, визначені Договором та Додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Додатковою угодою від 10.03.2010р. до Договору, далі Додаткова угода, сторони погодили викласти Договір в новій редакції згідно з Додатком 1 до неї. Пунктом 2 встановлено, що Додатки до Договору, зазначені у п. 9.1. та укладені сторонами до моменту укладення цієї угоди є чинними на весь період дії договору та його невід'ємними частинами.

Відповідно до Додатку № 1 до Додаткової угоди до Договору, сторони уклали Договір на постачання електричної продукції № 2083109/2445 предметом якого (п. 1.1.) є продаж Акціонерною компанією "Київенерго", як Постачальником, електричної енергії Акціонерному товариству закритого типу "Міжрегіональна академія управління персоналом", як Споживачу, та обов'язок останнього оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснення інших платежів згідно з умовами Договору та Додатків до нього.

Розділом 7 Договору сторонами погоджено порядок обліку і порядок розрахунків за спожиту електроенергію, що кореспондується з Додатком №2 до Договору. Так, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 28 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Пунктом 2.1. Додатку 2 визначено система платежів і розрахунків, а саме:

Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на поточний розрахунковий період:

· до 26 числа місяця, що передує розрахунковому-35%;

· до 6 числа розрахункового місяця -35%;

· до 16 числа розрахункового місяця -30%.

Відповідно до п. 2.3.2. Договору, відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно умов розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановок, а п. 2.3.3. Договору встановлений обов'язок останнього оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно умовам додатків "Порядок розрахунків" (Додаток № 2) та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (Додаток № 13).

Остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію та інших платежів здійснюється на підставі самостійно отриманих у Постачальника рахунках протягом 5 операційних днів з дня їх отримання, як зазначено у п. 2.2. Додатку № 2 до Договору.

Згідно з п. 9.4. Договору він набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2010р., а в разі, якщо за місяць до закінчення його терміну дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд умов, він вважається продовженим на кожен наступний рік.

Як вбачається з наданої позивачем до матеріалів справи довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію від відповідача, останнім погашено частину основної заборгованості на загальну суму 140 578, 08 грн., а саме:

· 03 липня 2012р. в сумі 40 000, 00 грн.;

· 19 липня 2012р. в сумі 20 000, 00 грн.;

· 08 серпня 2012р. в сумі 20 000, 00 грн.;

· 28 серпня 2012р. в сумі 5 578, 08 грн.;

· 29 серпня 2012р. в сумі 27 500, 00 грн.;

· 29 серпня 2012р. в сумі 27 500, 00 грн.;

Припинення провадження у справі -це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки відповідачем погашено частину основної заборгованості за Договором № 2083109 на постачання електричної енергії в сумі 80578, 08 грн. вже після звернення кредитора з позовом, провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" щодо стягнення з останнього основного боргу в зазначеній сумі слід припинити за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

З урахуванням викладеного, свої зобов'язання за Договором відповідач виконав частково, тому за ним рахується заборгованість на суму 152 032, 42 грн., яку позивач намагається стягнути. Факт виникнення заборгованості підтверджено матеріалами справи та доказами на їх підтвердження, зокрема, звітами, рахунками, актами, рахунками розшифровками та довідкою про надходження коштів, а також розрахунком суми основного боргу.

Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 21 211, 07 грн., яка передбачена сторонами у п. 4.2.1. Договору, за період з січня 2012р. по червень 2012р. Так, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, передбаченого п. п. 2.3.3, 2.3.4. Договору, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій, згідно з Господарським кодексом України.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 5 448, 47 грн. за період з листопада 2011р. по червень 2012р. та інфляційні в сумі 2 726, 58 грн. за вказаний період.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого ж договір на постачання продукту, яким виступає теплова енергія та її види. У Цивільному кодексі України 2003р. договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), а тому можливо керуватися вимогами про договір купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Тобто, положення про порядок оплати товару, ціні, тарі, споживчої теплової енергії потрібно брати із загальних положень присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. 655-697 ЦК України.

Втім, потрібно дотримуватися статті 55 ГК України, де зазначено, що сторонами договору поставки можуть бути лише суб'єкти господарювання. Частиною 6 статті 265 ГК України законодавець ще раз підтвердив принцип, за яким різняться договір купівлі-продажу та поставки, а саме реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарським суб'єктам здійснюється за правилами про договір купівлі-продажу.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції -теплової енергії, зокрема договір постачання. Пункт 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведені обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, і те що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача. Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором суду не надав.

Зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням належним чином і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за Договором. Основний борг в сумі 152 032, 42 грн., який позивач намагається стягнути з відповідача підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження, зокрема, підписами відповідальної особи та печаткою відповідача на звітах за використану електроенергію за листопад -грудень 2011р, за період з січня 2012р. по червень 2012р., а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню. Відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Оскільки погашення відповідачем основного боргу в сумі 60 000, 00 грн. відбулося до звернення позивача з позовом до суду, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині як необґрунтовано заявлених.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані. Втім, при її розрахунку позивачем було припущено помилок, в зв'язку з чим судом зроблено перерахунок. Так, за проведеним судом розрахунком, вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 20 642, 11грн.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних та трьох процентів річних також підлягають задоволенню за розрахунком суду, а саме: інфляційні в сумі 1 772, 12 грн. та три проценти річних в сумі 5 347, 02 грн.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.09.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. ст. 525, 526, 599, 625, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 193, 194, 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33,43, ст. ст. 44, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 80 578, 08 грн. припинити.

2. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 00127522, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Київенерго", 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд 5, код ЄДРПОУ 00131305, заборгованість в сумі 152 032, 42 грн., пеню в сумі 20 642, 11 грн., три проценти річних в сумі 5 347, 02 грн., інфляційні в сумі 1 772, 12 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 5207, 43 грн., видавши наказ.

4. У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" щодо стягнення боргу в сумі 60 000, 00 грн. -відмовити.

5. У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" щодо стягнення пені сумі 568, 96 грн. -відмовити.

6. У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" щодо стягнення інфляційних в сумі 954, 46 грн. -відмовити.

7. У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 101, 45 грн. -відмовити.

8. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 246, 33 грн. покладаються на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

9. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -24.09.12р.

Суддя Ю.О. Підченко