Вирок № 26150058, 12.09.2012, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа № 1313/1790/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2012 року. Миколаївський районний суд Львівської області

в складі головуючого - судді Березюк Г. М.

при секретарі Федчук І.М.

з участю прокурора Пшенички А.М.

та адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, безпартійного, з вищою освітою, невійськовозобов'язаного, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 129 ч.1, 185 ч.2 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, безпартійного, з професійно-технічною освітою, невійськовозобов'язаного, неодруженого, робітника ТзОВ «Гідробуд-М», раніше не судимого

у вчиненні злочину , передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,-

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_3 5 січня 2012 року близько 18 год. вечора в м. Миколаєві Львівської області перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння під'їхав на своєму автомобілі ВАЗ-2107 до житлового будинку АДРЕСА_3, де проживає сім'я ОСОБА_9 і став стукати дерев'яною палкою та ногами у ворота ОСОБА_9, в адрес останніх висловлювався нецензурною лайкою і погрожував застосуванням фізичного насильства до родини ОСОБА_9, які викликали працівників міліції, і той з місця події втік.

Згодом після від'їзду працівників міліції ОСОБА_3 бажаючи довести свій злочинний намір до кінця повернувся до будинку ОСОБА_9, де вимагав побачення з ОСОБА_6, а проникнувши на подвір'я потерпілих підсудний став стукати ножем по дверях, намагаючись їх виламати, висловлював в адрес сім'ї ОСОБА_9 словесні погрози вбивством при цьому розмахував ножем в сторону потерпілих і в останніх були реальні підстави побоюватися здійснення цих погроз ОСОБА_3

Крім того, 6 квітня 2012 року вночі в м. Миколаєві в підвалі будинку по АДРЕСА_4 підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб таємно викрали чотири секції чугунних батарей, які мають по 3, 5, 6, 9 ребра, що були в користуванні і належали ОСОБА_7 на загальну суму 230 грн., а також три секції батарей, що мають 3, 9, 11 ребер, які були в користуванні та належали ОСОБА_8 на загальну суму 230 грн., спричинивши обом потерпілим майнову шкоду.

В пред'явленому звинуваченні за ч.1 ст. 129 КК України підсудний ОСОБА_3 винним себе не визнав, а за ч.2 ст. 185 КК України винність свою визнав частково та пояснив, що він зустрічався з ОСОБА_6, дочкою потерпілих ОСОБА_9, якій забороняв зустрічатися її батько.

05.01.2012 року він вирішив поговорити із ОСОБА_9, щоб той не забороняв дочці бачитись з ним.

Тому того дня близько 16 годин в м.Миколаєві зустрівшись із своїми друзями ОСОБА_10, ОСОБА_11, а згодом із ОСОБА_12 на автомобілі ВАЗ -2107 під'їхали до дому ОСОБА_6 на АДРЕСА_3. Перед брамою господарства ОСОБА_9 вони повиходили, стали курити, але з дому вийшов ОСОБА_9, став на них кричати і прогнав їх.

Поїхавши з друзями в центр м.Миколаєва, де розпили спиртне, а коли стемніло вони всі разом знову поїхали автомашиною до ОСОБА_9, щоб поговорити з батьком ОСОБА_6 вже під їх браму. Він декілька разів вдарив її ногою, а потім через браму пройшов на подвір'я до будинку ОСОБА_9. Згодом він став стукати у вхідні двері будинку потерпілих, які були зачинені, брелком від ключів і кулаком. Однак ОСОБА_9 став кричати на нього і не впускав до хати, між ними виникла сварка і нецензурна лайка. При цьому він нікому не погрожував, не мав ніякого ножа ні палки і ними не бив по дверях і не хотів нікого пограбувати, а навпаки ОСОБА_9 погрожував їм фізичною розправою.

Через деякий час він з ОСОБА_11 втекли з подвір'я потерпілих, але на сусідній вулиці його затримали працівники міліції.

Він шкодує що так сталося, висловлювався нецензурною лайкою, але погроз вбивством нікому не висловлював, не бив ножем по дверях і за це він поніс покарання, сплатив штраф. Цивільного позову ОСОБА_9 не визнає так як не заподіював потерпілим шкоди.

По другому епізоду обвинувачення визнає, що ввечері 06.04.2012 р. разом із ОСОБА_4 катаючись на автомобілі по місту Миколаєву заходили в підвал будинку по АДРЕСА_4. Звідти вони вдвох взяли чотири чи п'ять секцій чугунних батарей, що були зняті з опалення і непридатні до користування. Тому спочатку вони ці батареї погрузили на його автомобіль ВАЗ 2107 і відвезли в гараж до ОСОБА_4, а звідти через декілька днів везли їх здати як металобрухт, але по дорозі в с.Розвадів були затримані працівниками ДАІ. Частковість своєї вини вбачає в тому, що в них з ОСОБА_4 не було попередньої змови, а все вийшло випадково, вони не змовлялись. Він згідний із вартістю викрадених батарей і шкодує що так зробив.

Підсудний ОСОБА_4 у пред'явленому звинуваченні за ч.2 ст. 185 КК України винним себе визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що ввечері 06.04.2012 р. вдвох з ОСОБА_3 вони каталась на автомобілі. Коли на дорозі в них закінчився бензин пішли до ОСОБА_3 пішки потім повертаючись до машини зайшли в підвал будинку АДРЕСА_4, де виявили зняті з опалення чугунні батареї і вирішили здати на пункт прийому металобрухту. Згодом всі сім секцій батарей вони вдвох загрузили в автомобіль ОСОБА_3, відвезли їх в його гараж по АДРЕСА_5 потім перевозили їх в с.Розвадів щоб здати на металолом, проте були затримані на дорозі працівниками ДАІ. Він згідний із кількістю і вартістю викрадених батарей і жаліє що все так сталося.

Крім особистого повного визнання підсудним ОСОБА_4 і часткового визнання підсудним ОСОБА_3 своєї винності в скоєнні злочинів, вина обох підсудних у пред'явленому кожному з них обвинуваченнях повністю доведена в судовому засіданні та стверджується такими доказами.

Зокрема допитаний судом потерпілий ОСОБА_9 ствердив, що 05.01.2012 року близько 14 год до його господарства в м.Миколаєві по АДРЕСА_3 на автомобілі ОСОБА_3 зі своїми друзями ОСОБА_11, ОСОБА_14 і ОСОБА_10 під'їжджали, розпивали спиртне біля його брами, кричали і кликали його дочку ОСОБА_6 з дому, стукали палками і ногами, дзвонили по телефону, однак дочка до них не виходила. Потім через 1 годину вони знову вчотирьох повторили напад на його будинок, лаялись, ОСОБА_3 погрожував фізичною розправою тому вони змушені були викликати працівників міліції на місце і вони всі повтікали.

Згодом близько 18 год вечора підсудний ОСОБА_3 втретє приїхав автомашиною біля воріт його подвір'я разом із тими ж трьома хлопцями, де на капоті автомобіля всі розпивали горілку, стали шуміти, кричати, нецензурно лаятись, стукати палками по його брамі, ОСОБА_3 викликав дочку по телефону. Тоді він з вікна свого будинку став кричати на цих хлопців щоб вони припинили хуліганські дії бо викличе міліцію і дочка до них не вийде. Через вікно свого будинку він бачив як ОСОБА_3 і ОСОБА_14 з багажника машини взяли ножі, а ОСОБА_11 і ОСОБА_10 - палиці, перескочили всі через браму і підійшли до дверей його будинку і стали бити ногами, палицями і ножами по вхідних дверях. Серед них ОСОБА_3 був найагресивніший, він бачив як підсудний ОСОБА_3 став бити ножем у двері і кричати що їх повбиває, поріже ножем , бив ножем по дверях і намагався проникнути через двері та повбивати їх всіх. Тому сильно перелякавшись дочка стала дзвонити в міліцію і кликати на допомогу.

Погрози вбити їх всіх з боку ОСОБА_3 він сприйняв реально і боявся за своє життя і життя дітей та дружини, яка прийшла з роботи.

В результаті злочинних дій підсудного ОСОБА_3 йому була заподіяна матеріальна та моральна шкода, яку оцінює 10 000 грн за пошкодження вхідних дверей, а також 3000 грн через переживання за життя внаслідок скоєної підсудним погрози вбивством.

Показаннями потерпілого ОСОБА_15 у судовому засіданні стверджується, що 05.01.2012 року він знаходився вдома, його батько також. Вони побачили, що до їх будинку під'їхав автомобіль марки ВАЗ, який належить ОСОБА_3. З машини вийшло чотири хлопці і витягнули горілку та почали її розпивати. Тоді він почув як хтось постукав ногами по брамі, кричав та висловлювався нецензурними словами. Почувши зауваження його батька та те, що він викликає міліцію, вони відразу втекли. Потім приїхали працівники міліції, яких викликала його сестра ОСОБА_6 і розпитували про все, що сталось. Під час цього прийшла з роботи додому його мама і пішла в кухню, коли працівники міліції поїхали , через деякий час вони почули, що до їх дому знову приїхав автомобіль. ОСОБА_6 побачивши це через вікно крикнула, що це знову той самий автомобіль. Через вікно вони побачили, що хлопці випили, відкрили багажник машини, з якого витягли дві палки та два ножа, троє хлопців перескочили через браму, а потім ще й четвертий. Підійшли до вхідних дверей хати кричали, били по дверях, палкою та ножами, погрожуючи фізичною розправою. Батько підійшов до дверей, сказав їм припинити погрози, але вони не слухали його. Він теж підійшов і побачив через вікно ОСОБА_3, який стукав по дверях ножем і при цьому кричав: «Заріжу всіх!». Побачивши хлопців, які перескакують через браму його сестра ОСОБА_6 подзвонила в міліцію і попросила їх приїхати, так як вони всі дуже налякались цих погроз. Стукали вони в двері приблизно 7-8 хвилин, а по приїзду міліції втекли через сусідське подвір'я. Пізніше хлопці були затримані працівниками міліції. Цивільний позов підтримав в повному обсязі.

Показаннями потерпілої ОСОБА_16 даними в суді стверджується, що 05.01.2012 року, приблизно о 18:30 год. вона прийшла з роботи додому і коли підійшла додому, то побачила біля дому міліцейську машину. Вдома від сина ОСОБА_15 дізналась, що до їх дому приїжджав ОСОБА_3 і стукав сильно по воротах, тому вони викликали міліцію. Міліція склала відповідні документи, а вона пішла в кухню, щоб повечеряти і через 30 хв. дочка ОСОБА_6, яка в той час була вдома крикнула, що до їх дому знову під'їхав той самий автомобіль, що приїжджав раніше. Вона тоді відразу піднялась по внутрішніх сходах на гору в кімнату і виключила світло, так як була дуже налякана. Вона почула і те, як ОСОБА_6 сказала, що троє хлопців перескочили через ворота і йдуть до вхідних дверей будинку. В той час ОСОБА_6 подзвонила в міліцію і попросила їх приїхати. Через кілька хвилин вона почула як у вхідні двері хтось сильно стукає якимись предметами і голосно кричав. В той час вона почула голос ОСОБА_3, який стукав в двері і кричав: «Заріжу всіх!». Того вечора вона не бачила хто приїхав, через те, що дуже налякалась погроз ОСОБА_3 і не виходила з кімнати, через страх за своє та членів своєї сім'ї життя та здоров'я. Пізніше по приїзду міліції крики та стук припинились, хлопці повтікали. Пізніше вона вийшла з будинку і побачила, що їх двері зовні мають пошкодження у виді вм'ятин від палки і пошкодження від ножа, мали частково злущену фарбу. Крім цього двері були брудні, було видно, що їх покопали ногами. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, моральну шкоду оцінює в 3000 грн, вказала, що через пережиті переживання не може спати, вести звичний спосіб життя.

Поясненнями потерпілого ОСОБА_8 в суді стверджується, що приблизно 2 роки тому він перейшов на автономне опалення квартири та поміняв чавунні батареї на нові. Знявши чавунні батареї він відніс їх у підвальне приміщення. На початку квітня 2012 року він заходив в підвал і бачив, що батареї на місці, не було хіба що однієї секції батарей, проте про її викрадення в міліцію він не повідомляв. 8.04.2012 року йому зателефонував його сусід ОСОБА_18 і повідомив, що у підвалі немає його батарей, а також батарей належних ОСОБА_7. У підвалі він зустрівся із своїм сусідом ОСОБА_7, який розповів, що йому також телефонував ОСОБА_18 Уважно оглянувши підвал вони так і не знайшли своїх батарей, тому повідомили про крадіжку в міліцію. На даний час претензій до підсудних немає, просив їх суворо на карати.

З протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 вбачається, що приблизно 2-3 роки тому він поміняв в своїй квартирі систему опалення, зняв старі батареї та повідносив їх в підвал. 8.04.2012 року, приблизно о 20:00 год. зателефонував його сусід ОСОБА_18 та повідомив, що в підвалі немає його батарей. Тоді він відразу пішов у підвал і побачив, що в підвалі дійсно немає батарей. Все решту було на місці, не було тільки його чавунних батарей та батарей сусіда, який як і він тримав свої батареї в коридорі підвалу. Після нього в підвал також прийшов і його сусід ОСОБА_8 і теж виявив відсутність своїх батарей. Останній раз до крадіжки він був в підвалі 6 квітня 2012року, приблизно о 20:00 год., коли заходив в підвал по яблука, і в той час нічого незвичного там не замітив. Всі його батареї були на місці, замок вхідних дверей підвалу пошкодженим не був.

Допитані судом додаткові свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ствердили суду, що 05.01.2012 року ввечері вони разом з ОСОБА_3 катались на автомобілі і їздили до будинку ОСОБА_6, де були затримані працівниками міліції, деталей інциденту не пам'ятають так як були випивші.

Допитана судом додатково свідок ОСОБА_6 суду показала, що 04.01.2012 р. ОСОБА_3 говорив з її батьком, який сказав, щоб він пішов геть і не чіпав її. А вже 05.01.2012 р. ОСОБА_3 приїхав до них додому і розпочався конфлікт, ОСОБА_11 і ОСОБА_3 гримали у двері і вона це бачила. ОСОБА_3 був з ножем, а ОСОБА_11 з палкою. ОСОБА_3 ножем стукав по дверях, коли приїхали працівники міліції, то вони втекли з подвір'я, однак потім були затримані працівниками міліції, яких вона викликала.

Крім вищенаведених доказів, винність підсудних ОСОБА_3 у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 129 ч.1, 185 ч.2 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України стверджується рядом письмових доказів по справі, зокрема -явкою із зізнанням ОСОБА_4 від 11.04.2012 року, рапортом працівника ДАІ Миколаївського РВ ГУМВС України у Львівській обл. ст. сержанта міліції Шарка Я. Р. від 11.04.2012р., протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.04.2012 р., протоколом огляду місця події від 08.04.2012 року, протоколом огляду місця події від 11.04.2012 р., протоколом огляду речових доказів від 13.04.2012 р., протоколом огляду місця події від 05.01.2012 р., протоколом огляду місця події від 06.01.2012 р., висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.01.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував у стані алкогольного сп'яніння, висновком спеціаліста №1 від 19.01.2012 р. щодо дослідження ножа, вилученого 06.01.2012 р. під час огляду місця події по АДРЕСА_3, протоколом огляду речових доказів від 16.05.2012 р., довідкою, виданою ФОП ОСОБА_20, відповідно до якої вартість одного чавунного ребра батареї опалення, яка була в користуванні, станом на 7 квітня 2012 року становила 10,00 грн., протоколом очної ставки проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 20.05.2012 р., протоколом очної ставки проведеної між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 від 20.05.2012р., протоколом очної ставки проведеної між ОСОБА_15 та ОСОБА_3 від 20.05.2012р., протоколом очної ставки проведеної між ОСОБА_16 та ОСОБА_3 від 20.05.2012р., першими поясненнями учасників та очевидців події злочину, а також іншими письмовими документами зібраними по даній справі.

Судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення підсудного ОСОБА_3 про те, що при конфлікті 05.01.2012 р. з ОСОБА_9 ним жодних погроз, в тому числі і погроз вбивством до будь-кого, не висловлювалось, в нього не було ножа в руках, він ним не бив і не погрожував, а потерпілі ОСОБА_9 все це видумали через дочку ОСОБА_6,- оскільки дані заперечення ОСОБА_3 є непослідовні, суперечливі, не логічні і не відповідаючі встановленим обставинам по справі, вони спростовуються поясненнями потерпілих по справі ОСОБА_9 і додаткового свідка - очевидця події ОСОБА_6, а також зібраними по справі письмовими доказами, речовими доказами ножем і дерев'яною палкою.

Тому суд в цій частині приймає до уваги пояснення потерпілих ОСОБА_9 і додаткового свідка ОСОБА_6, як очевидців події, що є логічні і відповідаючі в цій частині встановленим в судовому засіданні обставинам по справі, а спробу ОСОБА_3 щодо заперечення скоєння ним погрози вбивством, суд розцінює як спробу підсудного ОСОБА_3 пом'якшити свою відповідальність за вчинені ним злочинні дії.

Разом з тим покликання підсудного ОСОБА_3 по другому епізоду звинувачення щодо відсутності попередньої змови між ним і ОСОБА_4 на крадіжку з підвалу секцій батарей 06.04.2012 суд не може прийняти до уваги так як дані покликання ОСОБА_3 спростовуються поясненнями другого підсудного ОСОБА_4 Крім того, самі дії обох підсудних при вчиненні самої крадіжки секцій чугунних батарей, їх транспортування в гараж ОСОБА_4, а згодом спільна спроба обох підсудних здачі на пункт прийому металу в селі Розвадові підтверджують вчинення таємного викрадення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 06.04.2012 р. з підвалу семи секцій батарей за попередньою змовою групою осіб.

Оскільки підсудний ОСОБА_3 05.01.2012 р. умисно, безпосередньо і кількаразово, демонструючи ніж вчинив погрози вбивством щодо потерпілих ОСОБА_9 і в останніх були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози, тому досудовим слідством правильно кваліфіковані дії ОСОБА_3 за ч.1 ст. 129 КК України.

Правильно кваліфіковано за ст. 185 ч.2 КК України дії обох підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 так як обидва підсудні 06.04.2012 р. за попередньою змовою групою осіб таємно викрали 4 секції чугунних батарей належних ОСОБА_7 на суму 230 грн та три секції батарей ОСОБА_8 на суму 230 грн.

Розглядаючи заявлений в судовому засіданні цивільний позов потерпілих ОСОБА_9 про відшкодування ОСОБА_9 і ОСОБА_16 матеріальної шкоди 10 000 грн і моральної шкоди по 3000 грн всім трьом потерпілим стороною цивільних позивачів не представлено доказів щодо огляду пошкоджених дверей будинку потерпілих, що саме в них поламано і на яку конкретно суму, тобто відсутня оцінка пошкодженого майна, в той час коли цивільні позивачі намірені стягнути вартість нових дубових дверей, коли сам ОСОБА_9 ствердив, що він полагодив ці двері, помалював їх фарбою і ними користується до сьогодні. Сума ж моральної шкоди(немайнової) шкоди кожним цивільним позивачем наведена одинакова 3000 грн без представлення доказів перенесених стресів, їх страждань і лікування хвороб.

Тому суд вважає за доцільне залишити цивільний позов без розгляду, надавши можливість цивільним позивачам в цивільно-правовому порядку, представивши відповідну доказову базу, звернутись із належно підготовленим цивільним позовом про відшкодування шкоди.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3 судом враховується ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, які ним були скоєні в стані алкогольного сп'яніння, що є обставинами які обтяжують покарання, з другого боку суд враховує обставини, що пом'якшують покарання, зокрема те, що ОСОБА_3 є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується тому вважає, що покарання підсудному ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції статей по яких він обвинувачується, одночасно звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, тобто із застосуванням ст. 75 КК України.

При обранні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ряд обставин які пом'якшують його покарання, зокрема те що підсудний є особою молодого віку, позитивно характеризується по місцю праці і проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності та щиро розкаявся у скоєному, з другого боку судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому ОСОБА_4 покарання слід обрати у виді обмеження волі на мінімальний строк, одночасно звільнивши його від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним та засудити:

за ч.1 ст. 129 КК України на 1(один) рік 6(шість) місяців обмеження волі.

за ч.2 ст. 185 КК України на 3 ( три) роки позбавлення волі.

Згідно ст.70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_3 обрати за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань строком на 3(три) роки 6(шість) місяців позбавлення волі.

У відповідності з ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2(двох) років 6(шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_4 визнати винним та засудити за ч.2 ст. 185 КК України на 2(два) роки обмеження волі.

У відповідності з ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід щодо засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , - підписку про невиїзд, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_16 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВСУ у Львівській області 675(шістсот сімдесят п'ять) грн. 36 коп судових витрат за експертні роботи згідно рахунку №11/3, на рахунок ГУДКС у Львівській області р/р 31259272210042, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150.

Речові докази по справі: автомобіль марки ВАЗ -2107 з реєстраційним номером НОМЕР_1, який знаходиться на стоянці, що по АДРЕСА_6 передати власнику - ОСОБА_21 , а причіп, який знаходиться на стоянці в АДРЕСА_6 ОСОБА_14; ніж та дерев'яну палку, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Миколаївського РВ ГУМВСУ у Львівській області передати для знищення Миколаївському РВ ГУМВСУ у Львівській області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти днів з дня його оголошення, через районний суд.

Суддя: Березюк Г. М.