Постанова № 26141940, 19.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р. № 2а-2248/12/1370

15 год. 50 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Голуб О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача -Кожан О.М., Кожан А.В.

від відповідача - Гейвич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Компанія "Лідер" до Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова про про скасування податкового повідомлення-рішення ,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення -рішення від 05.03.2012 року № 0000662321.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно неможливості реального здійснення правочинів з контрагентами позивача є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення є нечинним та просить його скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просять позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов, вважають оскаржуване рішення правомірними та прийнятими з дотриманням вимог чинного законодавства. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 24 вересня 2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова (далі - відповідач) проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово -господарських взаєморозрахунків з ТзОВ «Віктор і Ко»(код ЄДРПОУ 20799703), ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»(код ЄДРПОУ 34558872) за період 01.07.2010 по 31.12.2010 рр., за наслідками перевірки складено акт від 22.02.2012 року № 713/23-209/31290590 (далі -акт перевірки).

Даною перевіркою було встановлено, порушення позивачем порядку ведення податкового обліку та п.1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435- ІV (із змінами), п. 1.7, ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), вважають, що ТзОВ «Компанія «Лідер»завищено податковий кредит по взаєморозрахунках з ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»(клд ЄДРПОУ 34558872) та ТзОВ «Віктор і Ко» (код ЄДРПОУ 20799703) за вересень 2010 року на суму 51722, 06 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення -рішення від 05.03.2012 року № 0000662321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 64653 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 51722 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 12931 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п.14.1.181. Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2.ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3.ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1. ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

В акті перевірки (стр. 7) зазначено: що при проведенні перевірки використано матеріали позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Віктор і Ко»ЄДРПОУ 20799703 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 04.11.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2009 року по 04.11.2010 року. Вищевказаним актом перевірки встановлено, що у ТзОВ «Віктор і Ко»відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами. В акті перевірки зроблено висновок, що ТзОВ «Віктор і Ко»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб».

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Віктор Ко»позивач представив суду наступні документи: договір № 017 на проведення окремих видів та комплексів підрядних робіт від 29.06.2010 року, договір № 031 на проведення окремих видів та комплексів підрядних робіт від 27.08.2010 року, договір № 032 на проведення окремих видів та комплексів підрядних робіт від 27.08.2010 року, копії актів приймання виконання будівельних робіт за вересень 2010 року № 0157, № 0158, № 0159, податковими накладними № 930028 від 30.09.2010 року, № 930027 від 30.09.10 року, № 930026 від 30.09.2010 року, картку рахунку 68 про відображення в бухгалтерському обліку здійснення взаєморозрахунків між ТОВ «Компанія «Лідер»та ТзОВ «Віктор Ко».

Згідно з листом СВ ПМ ДПА у Львівській області № 3977/09-1 від 27.05.2011 року адресованого начальникам ДПІ у Сихівському та Залізничному районах м. Львова повідомлено, зокрема, що у провадженні СВ ПМ ДПА у Львівській області перебували кримінальні справи № 179-0467 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_5 -у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України, Веремкович -ОСОБА_6 -у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_7 -у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, № 139-0071 -про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України, № 139-0100 про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, досудове слідство у них завершено, а справи направлено в Сихівський районний суд м. Львова для розгляду по суті. Також зазначено, що розслідуванням встановлено, що вказані вище особи упродовж 2009 -2010 років організували реєстрацію, придбання та перереєстрацію суб'єктів господарювання на малозабезпечених «підставних»осіб за грошову винагороду, а саме ТОВ «Віктор Ко», ТОВ «Екопласт Львів», ТОВ «Іртас», ПП «Універсалбуд», ПП «Західпрестижтрейд», ПП БФ «Віалекс», ПП «МААБ», ТОВ «Маюн», ТОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2», ТОВ «Миколаїв Авто». Від імені цих підприємств документально оформлювали неіснуючі операції купівлі -продажу товарно -матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого дані документи передавались замовникам цих послуг -реально діючим підприємствам для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також здійснення операцій щодо незаконного переказу безготівкових коштів, перерахованих з рахунків цих підприємств на рахунки фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності для зняття готівкою.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 року у справі №1-104/11 працівника ТзОВ «Віктор Ко»ОСОБА_5 (директора), звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої статтями 27 ч.2, 28 ч.3, 205 ч.2 КК України на підставі п. «в»ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»за злочин, передбачений ч.2 ст.205 КК України із закриттям кримінальної справи у вказаних частинах. Закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав свідчить про доведеність вини вказаних осіб в організації, реєстрації, придбанні та перереєстрації суб'єктів господарювання на малозабезпечених «підставних»осіб за грошову винагороду, а саме ТОВ «Віктор Ко», тобто у фіктивному підприємництві.

Таким чином, суд приходить до висновку про фіктивний характер господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Віктор Ко», тому такий правочин відповідно до частини 1 ст.208 ГК України визнаються недійсними як такі, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства. Водночас зазначений правочин порушує публічний порядок, у зв'язку з чим є нікчемними згідно зі статтею 228 ЦК України. Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України), у позивача не було правових підстав для відображення в бухгалтерському та податковому обліках змін у зв'язку із відносинами із ТзОВ «Віктор Ко», а отже, визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим органом є правильним.

Щодо правовідносин позивача з ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»судом встановлено наступне.

При проведенні перевірки податковим органом використано акт від 19.05.2011 року № 963/23-408/34558872 про результати позапланової невиїзної перевірки ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»(код за ЄДРОПУ 34558872) з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за вересень 2010 року. Проведеною перевіркою встановлено, що у ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»для здійснення господарської діяльності не мало виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларації з податку на прибуток за 2010 рік та дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 2010 р. (таблиця 2. Розрахунок амортизаційних відрахувань), який поданий з нульовим показниками.

На підтвердження здійснення господарської операції з ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»позивач представив суду наступні документи: договір № 011 від 06.09.2010 року укладений між ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»(продавець) та ТзОВ «Компанія «Лідер»(покупець). Згідно п. 1.2 даного Договору «продавець»зобов'язується продавати, а «покупець»приймати й оплачувати будівельні матеріали, надалі «товар», згідно з умовами даного Договору. Сума і асортимент товару визначаються згідно замовлення, складеного в усній чи письмовій формі, а також видаткової накладної, яка є невід'ємною частиною договору; видатковими накладними № РН -9-13004 від 13.09.2010 року, № РН-9-09008 від 09.09.2010 року, № РН- 9-08006 від 08.09.2010 року, № РН-9-07005 від 07.09.2010 року, № РН-9-06010 від 06.09.2010 року, податковими накладними № 913000003 від 13.09.2010 року, № 9090000007 від 09.09.2010 року, від 08.09.2010 року № 9080000006, від 07.09.10 року № 9070000006, від 06.09.2010 року № 9060000007.

Також позивачем подано суду наступні документи, а саме: копії банківських виписок, копію журналу реєстрації довіреностей, копію ліцензії серії АВ № 356592, копія договору підряду № 030-2 від 27.08.2010 року, акт приймання виконання будівельних робіт за вересень 2010 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, копію договору підряду № 030-1 від 27.08.2010 року, акт приймання виконання будівельних робіт за вересень 2010 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, копію договору підряду № 016 від 29.06.2010 року, акт приймання виконання будівельних робіт за вересень 2010 року, копії актів № 899 від 30.09.2010 року, № 898 від 30.09.2010 року, акт № 897 від 30.09.2010 року, № 896 від 30.09.2010 року, копію податкової декларації з податку на додану вартість за 08- 09 місяць 2010 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вересень 2010 року, копію реєстру отриманих та виданих податкових накладних з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року, копію декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010 року, оборотно -сальдова відомість за 3 квартал 2010 року, аналіз рахунку № 44 журнал операцій № 70/44, оборотно -сальдова відомість по рахунку № 36, аналіз рахунку № 91 за 3 квартал 2010 року, журнал операцій: 91, 68 за вересень 2010 року, оборотно -сальдова відомість по рахунку № 68 за 3 квартал 2010 року, оборотно -сальдова відомість по рахунку № 68 за вересень 2010 року, карточка рахунку № 20.01 матеріали за вересень 2010 року, оборотно -сальдова відомість по рахунку № 20.01 за вересень 2010 року, копія фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, копія ліцензії серії АВ № 479676.

Відповідно до п.11 Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі -Правила перевезення), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Згідно пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відтак, позивачем не було надано суду усіх первинних документів, які б свідчили про реальність операцій між позивачем та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», в тому числі належних та допустимих доказів у підтвердження факту транспортування товару.

Докази, надані позивачем, не підтвердили підставність позовних вимог. Позивач не надав доказів реальності здійснення операцій з контрагентами ТзОВ «Віктор Ко»та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», не спростував висновків податкового органу, наведених в акті перевірки.

Таким чином, висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по взаєморозрахунках з ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»та ТзОВ «Віктор і Ко»всього за вересень 2010 року в сумі 51722, 06 грн., є правомірними.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000662321 від 05.03.2012 року - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна