Ухвала суду № 26134392, 07.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2012 року справа №2а/1270/4470/2012

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., секретарі Діденко О.С., за участю позивача ОСОБА_2 особисто, представника позивача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 у справі № 2а/1270/4470/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2012 № 0000781710, від 06.06.2012 № 0000791710,-

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.06.2012 № 0000781710, № 0000791710.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до положень підпунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Абзацом 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

У відповідності із статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність підприємницька - діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Згідно з положеннями статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - ФОП ОСОБА_2 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.09.2008 (арк. справи 79), є платником податку на додану вартість з 30.10.2009 (арк. справи 80).

На підставі наказу від 25.04.2012 № 250 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань взаємовідносин з ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп», код за ЄДРПОУ 37177924, та МПП «Футура», код за ЄДРПОУ 13382764, за період з 01.06.2011 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт від 17.05.2012 № 00572/1720/НОМЕР_3 (арк. справи 12-38).

Актом установлено наступні порушення: 1) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме - завищення податкового кредиту на загальну суму 16883,33 грн., у тому числі за червень 2011 року на суму ПДВ - 11050 грн., за грудень 2011 року на суму ПДВ - 5833,33 грн.; 2) п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік у сумі 12662,50 грн.

Вказані висновки було зроблено відповідачем з наступних підстав.

Між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп», МПП «Футура» укладено договори про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.06.2011 № 25 та від 26.12.2011 № 0000089 відповідно.

Актом ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська встановлено, що ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» протягом 2011 року не було платником екологічного податку, чисельність працівників на підприємстві складає 21 особу, однак, за якою адресою працюють люди та чим саме вони займаються не відомо. Згідно бази даних Бест-звіт ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» не використовувало у своїй діяльності офісні, виробничі (торговельні, складські) приміщення тощо. Згідно з деклараціями з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (додаток К 1/1 до декларації не надавався) за 2-3 квартали 2011 року амортизаційні відрахування, витрати на поліпшення основних фондів не здійснювалися, що свідчить про відсутність основних засобів підприємства. На дату складання акта ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» має стан - запит на встановлення місцезнаходження.

ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» було заявлено податковий кредит за червень 2011 року в сумі ПДВ 2484822,35 грн., у тому числі по постачальнику ТОВ «Авіноінвест» у сумі ПДВ 2476215 грн. Від Ленінської МДПІ у м. Луганську було отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авіноінвест» за червень 2011 року. Згідно з актом у ТОВ «Авіноінвест» відсутні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості тощо, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності.

Актом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 15.03.2012 № 315/16/13382764 про неможливість проведення зустрічної звірки МПП «Футура» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2011 року встановлено, що на письмовий запит податкового органу про надання інформації та її документального підтвердження відповідь надано не було. Згідно з висновком ВПМ від 15.03.2012 № 478 МПП «Футура» за податковою адресою не знаходиться. Враховуючи викладене, у МПП «Футура» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічних персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби в необхідній кількості тощо, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства за грудень 2011 року.

На підставі акту перевірки від 17.05.2012 № 00572/1720/НОМЕР_3 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.06.2012 № 0000791710, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 16883,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1459,33 грн. (арк. справи 39); податкове повідомлення-рішення від 06.06.2012 № 0000781710, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи від підприємницької діяльності за основним платежем - 12662,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3165,63 грн. (арк. справи 40).

Суд першої інстанції визнав вказані податкові повідомлення-рішення правомірними з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 07.06.2011 позивач уклав з ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» договір № 25 (арк. справи 43). 26.12.2011 позивач уклав з МПП «Футура» договір № ДГ-0000089 на транспортно-експедиційне обслуговування (арк. справи 44).

ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» та МПП «Футура» надало ФОП ОСОБА_2 податкові накладні від 08.06.2011 № 388 (арк. справи 52), від 15.06.2011 № 389 (арк. справи 55), від 22.06.2011 № 390 (арк. справи 58), від 23.06.2011 № 391 (арк. справи 61), від 29.06.2011 № 392 (арк. справи 64), від 30.06.2011 № 393 (арк. справи 67), від 29.12.2011 № 190 (арк. справи 70).

Суму податку на додану вартість, зазначену в податкових накладних, включено позивачем до податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень та грудень 2011 року.

З урахуванням наданих вищевказаних первинних документів, позивач вважає, що ним були дотримані всі умови, передбачені Податковим кодексом України, необхідні для формування податкового кредиту та витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, у зв'язку з чим він має право на відображення у податковому обліку господарських операцій, здійснених з ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» та МПП «Футура».

Між тим, не можна погодитись з доводами позивача з огляду на наступне.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 № 488/346 і введені в дію з 01.01.1996.

Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу, застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно розділу 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського: оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.4 Правил встановлено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

У відповідності до п. 11.7 Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються Перевізнику.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Для водія такими документами є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший встановлений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна, міжнародна автомобільна накладна; накладна СМГС (накладна УМВС); коносаменту накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість; інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є основним документом, який підтверджує надання послуг з перевезення.

Позивачем не було надано суду товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт надання транспортно-експедиційних послуг за договорами з ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» від 07.06.2011№ 25 та з МПП «Футура» від 26.12.2011 № ДГ-0000089.

Суд першої інстанції правомірно не визнав належним доказом акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) (арк. справи 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71), оскільки в зазначених актах відсутні дані про маршрут, вид транспорту, тип вантажу, що не дає змоги ідентифікувати їх як такі, що складені на виконання саме вказаних договорів.

Суд також не бере до уваги посилання позивача на те, що отримані за договорами транспортно-експедиційні послуги в подальшому було поставлено на адресу інших підприємств, що підтверджується договорами, заявками та товарно-транспортними накладними. Податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, видано на виконання договорів від 07.06.2011 № 25 та від 26.12.2011 № ДГ-0000089. Із огляду наданих позивачем товарно-транспортних накладних (арк. справи 124-127, 136) судом установлено, що їх було складено у березні та квітні 2011 року, тобто, до укладання договорів від 07.06.2011 № 25 та від 26.12.2011 № ДГ-0000089 та на виконання інших угод позивача з цими ж підприємствами.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази надали суду першої інстанцій обґрунтовані підстави для висновку про те, що господарські операції з надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу про те, що в силу відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» та МПП «Футура» не могли здійснювати господарську діяльність у зазначених обсягах, що підтверджується актами про неможливість проведення зустрічних звірок (арк. справи 208-240).

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Відсутність судового рішення про визнання недійсними договорів між позивачем та ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп», МПП «Футура» сама по собі не свідчить про реальність виконання цих договорів зазначеними суб'єктами, а укладення договорів не є доказом їх виконання.

У зв'язку з вищенаведеним колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 у справі № 2а/1270/4470/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2012 № 0000781710, від 06.06.2012 № 0000791710 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 у справі № 2а/1270/4470/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2012 № 0000781710, від 06.06.2012 № 0000791710 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

І.В.Юрко