Ухвала суду № 26133397, 19.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 р. Справа № 15697/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» на постанову господарського суду Чернівецької області від 2.02.2010 року в справі за позовом державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» до ДПІ в м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2007 року ДП Міністерства оборони України «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2007 року №000593152/1 та №000594152/1 про застосування до структурного підрозділу позивача «Чернівецький військовий лісгосп» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату збору за спеціальне використання лісових ресурсів відповідно на суму 6906,14 грн. та на суму 11123,69 грн., а також зобов'язання ДПІ у м. Чернівці внести відповідні зміни в облікову картку структурного підрозділу позивача.

Позивач посилався на те, що штрафні санкції застосовані відповідачем з порушенням строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України. Крім того, структурний підрозділ «Чернівецький військовий лісгосп» не має статусу юридичної особи, а тому згідно Інструкції «Про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду» не є платником цього збору і застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасну сплату збору є неправомірним.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 2.02.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ДП Міністерства оборони України «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат», подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт посилається на те, що «Чернівецький військовий лісгосп» є структурним підрозділом ДП Міністерства оборони України «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат», який немає статусу юридичної особи, а тому на нього не може бути покладений обов'язок щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції прийняте на основі помилкових висновків та суперечить чинному законодавству України, апелянт просить скасувати його та прийняти нову постанову, якою скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.05.2007 року №000593152/1 та №000594152/1.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка апеляційну скаргу підтримала, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

В справі встановлено, що структурний підрозділ позивача «Чернівецький військовий лісгосп» знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Чернівці як платник податків з 24.02.1993 року. Чернівецькому військовому лісгоспу видано державні акти на право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства в адмінмежах різних населених пунктів Чернівецької області, і йому як лісокористувачеві видавалися лісорубні квитки на здійснення рубок.

Відповідно до Положення про підрозділ ДП МОУ «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат», Чернівецький військовий лісгосп, зареєстрований згідно рішення виконкому Першотравневої районної Ради народних депутатів м. Чернівці від 12.01.1994 року № 3/1, Чернівецький військовий лісгосп є відособленим підрозділом ДП МОУ «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» та здійснює свою господарську діяльність на принципах повного госпрозрахунку та самофінансування і зобов'язаний з балансового прибутку сплачувати всі встановлені законодавством податки.

26.02.2007 року ДПІ у м. Чернівці проведено документальну невиїзну перевірку своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання Чернівецького військового лісгоспу ДП МОУ «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» , за результатами якої складено акт від 26.02.2007 року № 976/15-1/21417690.

Перевіркою встановлено, що Чернівецьким військовим лісгоспом допускалася затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання, зокрема, зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів згідно з розрахунками № 46974 від 06.05.2006 року, №86501 від 21.07.2006 року, № 141640 від 08.11.2006 року та № 194580 від 09.02.2006 року до 30 календарних днів та від 31 до 90 календарних днів.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.03.2007 року за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за використання лісових ресурсів державного значення та застосовано до позивача штрафні санкції: за затримку до 30 календарних днів у розмірі 6906,14 грн., що становить 10% суми узгодженого податкового зобов'язання (повідомлення-рішення № 000593152/0); за затримку від 31 до 90 календарних днів у розмірі 11123,69 грн., що становить 20% суми узгодженого податкового зобов'язання (повідомлення-рішення № 000594152/0).

Дані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем шляхом подання скарги від 03.05.2007 року до ДПІ у м. Чернівці.

За результатами розгляду скарги рішенням ДПІ у м. Чернівці від 18.05.2007 року у задоволенні скарги в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2007 року № 000593152/0 та № 000594152/0 відмовлено, ДПІ у м. Чернівці винесено нові податкові повідомлення-рішення від 18.05.2007 року № 000593152/1 на суму 6906,14 грн. та № 000594152/1 на суму 11123,69 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Чернівецький військовий лісгосп є постійним лісокористувачем, а відтак, і платником збору за спеціальне використання лісових ресурсів, несвоєчасно сплачував узгоджений зазначений збір, у зв'язку з чим повинен нести встановлену чинним законодавством відповідальність.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно з ч. 2 ст. 89 Лісового кодексу України (ЛК України), спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт є платним. Плата справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах. Пунктом 7 ч. 2 ст. 18 та п. З ч. 2 ст. 19 ЛК України встановлено, що постійні та тимчасові лісокористувачі зобов'язані своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів.

Статтею 90 ЛК України визначено, що розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, передбачене статтею 89 цього Кодексу, встановлюється виходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням якості і доступності. Такси і порядок справляння таких платежів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 90 ЛК України постановою Кабінету Міністрів України від 6.07.1998 року № 1012 затверджено Порядок справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду (далі - Порядок).

Згідно з п. 7 Порядку, збір за спеціальне використання лісових ресурсів справляється з лісокористувачів, визначених статтею 9 ЛК України, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 9 ЛК України, постійними лісокористувачами є спеціалізовані лісогосподарські підприємства, інші підприємства, установи, організації, у яких створено спеціалізовані підрозділи, громадяни, а тимчасовими лісокористувачами є підприємства, установа, організації, об'єднання громадян, релігійні організації, громадяни України, іноземні юридичні особи та громадяни.

Механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду визначено відповідною Інструкцією, затвердженою наказом Державного комітету лісового господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 15 жовтня 1999 року № 91/241/129/236/565 (далі Інструкція).

Згідно з п. 2.1 Інструкції платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні і фізичні особи (лісокористувачі), яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду. Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком лісокористувачам для спеціального використання різних видів лісових ресурсів. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства для спеціального використання лісових ресурсів, для потреб мисливського господарства, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та для проведення науково - дослідних робіт. До них належать: державні органи лісового господарства, лісогосподарські підприємства, військові лісові господарства, сільськогосподарські підприємства та інші.

Згідно з п. 1.1 та п. 1.2 ст. 1 чинного на час спірних правовідносин Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платники податків - це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції, а податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Як видно з матеріалів справи, «Чернівецький військовий лісгосп» знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ м. Чернівці, і йому були видані державні акти на право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства в адмінмежах різних населених пунктів Чернівецької області та лісорубні квитки на здійснення рубок.

Тому, структурний підрозділ «Чернівецький військовий лісгосп» як постійний землекористувач, згідно п. 7 ч. 2 ст. 19 ЛК України зобов'язаний своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є платними.

Абзацом 2 п. 6.1 Інструкції встановлено, що лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду накопичувальним підсумком з початку року за встановленою формою (додаток 3), що є підставою для взяття їх на облік в органах державної податкової служби та нарахування суми збору в особовому рахунку платника.

Згідно абзацу 3 п. 6.1 Інструкції, розрахунок лісокористувачами подається органам державної податкової служби за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що виходячи зі змісту абзацу 3 п. 6.1 Інструкції, лісокористувачами є не тільки юридичні та фізичні особи, а й всі ті, які фактично користуються лісами, тобто, в тому числі й структурні підрозділи підприємств, установ, організацій без права юридичної особи, яким в установленому порядку надано в користування землі лісового фонду.

Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, зазначеної в дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем розташування земельних ділянок лісового фонду.

Згідно з п. 7.2 Інструкції, контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою сплати до бюджетів збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду здійснюється органами державної податкової служби за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду. Пунктами 8.1, 8.2 Інструкції визначено, що лісокористувачі несуть відповідальність за порушення механізму справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду згідно з чинним законодавством України. Штрафні санкції та пеня застосовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Як видно з акту перевірки та наявних у матеріалах справи документів, зокрема, особової картки платника податку, «Чернівецьким військовим лісгоспом» було порушено граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів, причому спору щодо строків такої затримки та розміру сплачених із затримкою сум між сторонами немає.

Таким чином, установлені в справі обставини та наявні докази свідчать про те, що Чернівецький військовий лісгосп є постійним лісокористувачем, а відтак, і платником збору за спеціальне використання лісових ресурсів, несвоєчасно сплачував узгоджений зазначений збір, у зв'язку з чим повинен нести встановлену чинним законодавством відповідальність.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та пп. 1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вищевказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Оскільки, «Чернівецьким військовим лісгоспом» було прострочено сплату збору за спеціальне використання лісових ресурсів, тому застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача згідно оскаржуваних повідомлень-рішень від 18.05.2007 року № 000593152/1 на суму 6906,14 грн. та № 000594152/1 на суму 11123,69 грн. є правомірним

Посилання апелянта щодо застосування строків, визначених ст. 250 ГК України, колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки дані правовідносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в ст. 15 якого визначено спеціальні строки позовної давності, які становлять 1095 днів.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання відповідача внести відповідні зміни в облікову картку платника податку «Чернівецького військового лісгоспу», оскільки встановлено правильність відображених в обліковій картці даних щодо стану податкових зобов'язань платника податків зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.

З огляду на вищевказане, постанова суду першої інстанції прийнята на основі повно встановлених обставин справи, належної оцінки доказів, правильно застосованих нормах матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Чернівецької області від 2.02.2010 року в справі № 10/81 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М.Старунський