Постанова № 26132669, 19.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р.Справа № 2а-722/12/2170

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Шеметенко Л.П.за участю секретаря -Ісько Я.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Інтегровані агросистеми" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Інтегровані агросистеми" до Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Інтегровані агросистеми" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області Державної податкової служби та просило прийняти рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000031600 від 22.02.2012 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 889894 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 222473,50 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу , в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити..

Особи, що беруть участь у справі, про дату , час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступних встановлених обставин:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі ,в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією й законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що в період з 30.01.2012 р. по 15.02.2012 р. проведено камеральну перевірку ФГ "Інтегровані агросистеми" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за грудень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 2/15-33734191 від 15.02.2012 р., згідно з яким ФГ "Інтегровані агросистеми" включено до додатку 2 "Довідка про залишок суми від"ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" та розрахунку бюджетного відшкодування до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року суми ПДВ, сплаченого митним органом в серпні 2011 року на суму 406691 грн. та у вересні 2011 року на суму 483204 грн., які у попередніх податкових періодах були в повному обсязі зараховано у зменшення податкових зобов"язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів та встановлено порушення позивачем п.200.4, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, а саме - завищено заявлену за грудень 2011 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 889894 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Голопристанському районі Херсонської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000031600 від 22.02.2012 р., яким ФГ "Інтегровані агросистеми" зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2011 року на 889894 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 222477,50 грн.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов"язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.п.200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов"язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктами 200.7 - 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов"язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Порядок складня декларації з ПДВ та форма такої декларації визначалася наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 р. № 197/18935.

Згідно Наказу Мінфіну, від 25.11.2011, № 1492 визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 N 41 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 197/18935. та затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно ч.1,2 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно з правовою позицією , вказаною у Постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року по справі № 21-231а11, за змістом підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Із врахуванням ідентичності правових норм , встановлених підпунктом 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України , апеляційний суд вважає можливим застосувати вищевказану правову позицію до цих правовідносин.

Крім того , методики заповнення декларації з ПДВ ,затверджені Порядком № 41 та Наказом Мінфіну, від 25.11.2011, № 1492. не передбачали втрату права на використання вказаного залишку від'ємного значення в наступних звітних періодах, навпаки такий залишок автоматичного зараховується у збільшення податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21.2.) й, відповідно, бере участь у можливому зменшенні суми податкових зобов'язання з ПДВ такого (наступного) звітного періоду.

Судом 1-ої та апеляційної інстанції було встановлено, що :

- за підсумками липня 2011 року в Позивача виникло від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 638 801,00 грн., яке було відображено в рядку 19 декларації з ПДВ за липень 2011 року. Дане від'ємне значення шляхом заповнення рядку 20.2. звітної декларації на виконання п. 200.3. ст. 200 ПК України було зараховано Позивачем до складу податкового кредиту наступного звітного періоду та перенесено в рядок 21.1. декларації з ПДВ за серпень 2011 року.

- за підсумками наступного (другого) звітного періоду - серпня 2011 року в Позивача знов виникло від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 767 838,00 грн., яке було відображено в рядку 19 декларації з ПДВ за серпень 2011 року. ПДВ в розмірі 406 691,00 грн., що є частиною такого від'ємного значення, був фактично сплачений Позивачем митним органам в поточному періоді, що підтверджується й даними Акта перевірки.

сума від'ємного значення була відображена в рядку 20.2. декларації (зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) та перенесена в рядок 21.1. декларації з ПДВ за вересень 2011 року. Крім того, за результатами серпня 2011 року в рядку 24 декларації Позивач задекларував 638 801,00 грн. залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та переніс такий залишок в рядок 21.2. декларації з ПДВ за вересень 2011 року.

- за підсумками вересня 2011 року Позивач знову задекларував від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19декларації за вересень 2011 року) в розмірі 5 699 338,00 грн. При цьому, частина ПДВ, що склав таке від'ємне значення, в саме: 483 204,00 грн. - була фактично сплачена Позивачем митним органам в поточному періоді, сума від'ємного значення була відображена у рядку 20.2. та перенесена в рядок 21.1. декларації з ПДВ за жовтень 2011 року.

Крім того, за результатами вересня 2011 року в рядку 24 декларації Позивач задекларував залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 1 406 639,00 грн. та переніс його в рядок 21.2. декларації з ПДВ за жовтень 2011 року.

- в грудні 2011 р., заявив в декларації з ПДВ за грудень 2011 року бюджетне відшкодування в розмірі 889 894,00 грн. на свій рахунок к банку, шляхом заповнення рядку 23.1. (23) декларації, додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»та додатку 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування»до неї. Як вбачаться з додатку № 2 до зазначеної декларації, заявлена Позивачем сума бюджетного відшкодування складається із вже згаданих сум ПДВ, які були відображені ним в деклараціях за серпень та вересень 2011 року на основі належним чином оформлених ВМД та фактично сплачені митним органам в серпні 2011 року та в вересні 2011 року, що підтверджується даними Акта перевірки.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Апеляційний суд вважає,що саме за наслідками господарських операцій у серпні 2011 року згідно з п. 200.4. ст. 200 ПК України у Позивача виникло право на отримання бюджетного відшкодування, яким він скористався , задекларувавши (заявивши) у грудні 2011 року суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 889 894,00 грн. в порядку, передбаченому пп. 200.3.- 200.4, пп. 200.7.- 200.8. ст. 200 ПК України, та з дотриманням методології заповнення декларації з ПДВ , у зв'язку з чим неправомірним є зменшення ФГ "Інтегровані агросистеми" бюджетного відшкодування податковим повідомленням-рішенням від 22.02.2012 р. № 0000031600 за грудень 2011 року на 889894 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 222473,50 грн., а зворотній висновок суду 1-ої інстанції є помилковим .

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 3. ч.1. ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду 1-ої інстанції та прийняти нову про задоволення позову.

Керуючись: ч. 1 ст. 195,196,п. 3 ч.1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст.. 207 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Інтегровані агросистеми"-задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року -скасувати.

Прийняти нову постанову:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Інтегровані агросистеми" -задовольнити..

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голопристанському районі Херсонської області від 22.02.2012 р. № 0000031600 -скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : пис/

Судді: