Ухвала суду № 26127646, 24.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

_________________

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

"24" вересня 2012 р. вих. № 01.01-12/ / 2012

Суддя господарського суду Херсонської області Сулімовська М. Б., розглянувши матеріали

за заявою: Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області

до боржника: Колективне мале підприємство "Вега", м.Генічеськ Херсонської області

про визнання банкрутом відсутнього боржника

в с т а н о в и в:

Кредитор - Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області звернувся до господарського суду із заявою про визнання банкрутом колективного малого підприємства "Вега", м.Генічеськ Херсонської області в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши додані кредитором до заяви матеріали, суд зазначає, що підстави для порушення провадження у справі відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону про банкрутство передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є, крім іншого, не подання доказів, на яких ґрунтується заява.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Зазначена норма закону є спеціальною нормою у законодавстві про банкрутство, яка регламентує спрощений порядок порушення та ведення процедури банкрутства щодо окремої групи боржників, зокрема боржників, у яких відсутнє майно або відсутня підприємницька діяльність.

Відтак, чинне законодавство про банкрутство передбачає особливості доказування обставин припинення підприємницької діяльності та відсутності майна для порушення провадження у справі за спрощеною процедурою згідно статті 52, наявність зазначених обставин повинна підтверджуватися доказами ініціюючого кредитора на момент порушення провадження у справі про банкрутство боржника за спрощеною процедурою.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з вищеперелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Тобто, у суді має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, в якій йдеться про належність і допустимість доказів, встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство кредитором надано копію Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.09.2012р., відповідно до якого місцезнаходженням боржника є: 75500, Херсонська область, Генічеський район, м.Генічеськ, вул.Воровського, буд.196 (запис 10).

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 вказаного Закону).

За приписами частин 1, 3 ст. 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином суд констатує, що станом на 10.09.2012р. в ЄДР відсутні відомості про відсутність боржника за юридичною адресою.

В заяві про порушення справи про банкрутство боржника ініціюючий кредитор в підтвердження ознак відсутнього боржника посилається на те, що до органів податкової служби боржник звітує про відсутність господарської діяльності. Так до матеріалів заяви додано Акт Генічеської МДПІ від 11.09.2012р. №2817/10/19-012 про результати перевірки надання податковій інспекції податкової звітності і звіту про фінансово-господарську діяльність КМП "Вега" (код ЄДРПОУ 24690937) з 12.05.2011р. по 11.09.2012р., з якого слідує, що з 12.05.2011р. по теперішній час КПМ "Вега" податкові декларації по прибутку підприємств та документи фінансової звітності надаються, але з нульовим значенням.

У зв'язку з чим суд зазначає, що навіть наявність звітності з нульовими показниками не є доказом припинення підприємницької діяльності в змісті вимог ст. 52 Закону, так як згідно ст.ст. 42-44 ГК України підприємницька діяльність - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Здійснюється на основі: ...; самостійного формування підприємцем програми діяльності,...; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;...

Таким чином, подання боржником податкової звітності з нульовими показниками є доказами неприбуткової підприємницької діяльності, однак не є достатніми доказами відсутності останньої. Інших належних доказів заявником не надано. Отже, відсутня така ознака за ст. 52 Закону про банкрутство, як ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Водночас, звітність, яка подається до органів державної податкової служби з нульовими показниками, не може слугувати самостійною підставою для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону про банкрутство. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що відображено в постановах від 17.12.2008 р. по справі № Б-23/2 та від 14.01.2009 р. по справі № 2-17/3735-2008.

Одночасно суд звертає увагу заявника на те, що дана заява не відповідає вимогам ст.ст.56, 57 ГПК України.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В даному випадку в матеріалах заяви відсутній опис вкладення в цінний лист про направлення боржникові копії заяви та доданих до неї документів.

Враховуючи, що за вищенаведених обставин ініціюючим кредитором не доведено ознаки відсутнього боржника відповідно до положень ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення провадження у справі про банкрутство підлягає поверненню без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити заявникові, що, відповідно до ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст. ст.9, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 34, 43, 56, 57, п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Заяву Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області повернути заявнику без розгляду.

Додаток: матеріали заяви - всього на 47 арк.

Суддя М.Б. Сулімовська