Постанова № 26126111, 19.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2012 р. м. Київ К-306/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2009 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року

у справі № 5/545/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс-Восток»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс-Восток»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя (далі -відповідач) про скасування рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 25 листопада 2008 року № 0004192304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5100,00 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2009 року позов задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 листопада 2008 року № 0004192304. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ігросервіс-Восток»3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року постанову Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

13 жовтня 2008 року ДПІ у м. Лисичанську Луганської області провела перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці -грального залу, що розташований за адресою: м. Лисичанськ Луганської області по вул. Красно гвардійська, 22, та належить суб'єкту господарської діяльності -Луганській філії ТОВ «Ігросервіс-Восток», за результатами якої був складений акт № 001644/0041/12/09/23/34374057 (зареєстрований у ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя 18 листопада 2008 року за № 0410/08/28/23/34374057).

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що мало вираз використанні у здійснення розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на 15 гральних автоматах, які не обладнані фіскальною пам'яттю і не працюють у режимі реєстраторів розрахункових операцій.

25 листопада 2008 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийняла рішення №0004192304, яким на підставі пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ТОВ «Ігросервіс-Восток»суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5100,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що встановлений пунктом 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штраф може бути застосований лише за факт використання суб'єктом господарської діяльності непереведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, а не за факт не обладнання певного пристрою (грального автомата) блоком фіскальної звітної пам'яті. Також суди виходили з того, що доказів сумісності гральних автоматів, які використовувалися позивачем, із комп'ютерно-касовою системою «Фіскал» податковим органом не надано.

Однак погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу законодавець покладає обов'язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, видавати розрахунковий документ встановленої форми, а також застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунковий документ -документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Згідно положень пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

За своєю правовою природою зазначені санкції є адміністративно-господарськими у розумінні приписів статті 238 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до вимог частини 1 статті 218 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

На підставі частини 2 статті 218 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач використовував гральні автомати, які не були переведені у фіскальний режим роботи. Ці обставини у позовній заяві ТОВ «Ігросервіс-Восток». Використання позивачем реєстратора розрахункових операцій типу Samsung ER-350-F-VA01, який включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій наказом Державної податкової адміністрації України, не забезпечувало фіскалізацію кожного грального автомата.

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів до 31 грудня 2006 року.

Абзацом 1 статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

З цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Таким чином, з викладеного вище випливає, що до суб'єкта господарювання, який здійснював розрахункові операції через незареєстрований, неопломбований в установленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, застосовуються фінансові санкції, передбачені пунктом 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2009 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя задовольнити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна