Ухвала суду № 26125990, 12.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/25456/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Островича С.Е.

при секретарі Хомініч С.В.

за участю представників:

від позивача: Соколов В.В., дов. №29-12 від 02.08.2012

Фрейду О.М., дов. №30-12 від 02.08.2012

Мамчур Р.В., дов. №01-12 від 05.01.2012

від відповідача: не з'явився

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 року по справі № 2-а-7816/09/2270/4 за позовом Дочірнього підприємства «Хмельницький облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Дочірнього підприємства «Хмельницький облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(далі-ДП «Хмельницький облавтодор», позивач) до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (далі-ДПІ у місті Хмельницькому, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень: від 27.01.2009 №0000162301/0/493, від 31.03.2009 №00001022301/1/3034, від 15.06.2009 №00001022301/2/4837 і від 19.08.2009 №00001022301/3/6504, якими підприємству було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 2008822,00грн. і штрафними санкціями в сумі 179191,00грн.; від 27.01.2009 №0000152301/0/494, від 31.03.2009 №0000152301/1/3033, від 15.06.2009 №0000152301/2/4838 та від 19.08.2009 №0000152301/3/6505, якими підприємству було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1616822,00грн. і штрафними санкціями в сумі 808411,00грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.01.2010 позов було задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Хмельницькому від 27.01.2009 №0000162301/0/493, від 31.03.2009 №00001022301/1/3034, від 15.06.2009 №00001022301/2/4837, від 19.08.2009 №00001022301/3/6504 в частині основного платежу позивача по податку на прибуток в сумі 110502,00грн. і штрафних санкцій в сумі 55251,00грн., а також податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.01.2009 №0000152301/0/494, від 31.03.2009 №0000152301/1/3033, від 15.06.2009 №0000152301/2/4838, від 19.08.2009 №0000152301/3/6505 в частині основного платежу з ПДВ в сумі 87527,00грн. та штрафних санкцій в сумі 43764,00грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не було доведено фіктивності та безтоварності господарських операцій за договорами, укладеними позивачем з ТОВ «Український граніт», а отже, відсутні підстави вважати їх нікчемними. Відтак посилання податкової інспекції на неправомірність віднесення підприємством до складу валових витрат вартості отриманих від контрагента товарно-матеріальних цінностей та відповідно незаконне формування податкового кредиту по спірним господарським операціям визнано необґрунтованими. В частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що наявність у позивача податкових накладних та накладних на передачу бітуму, виписаних ТОВ «Престо-Мар», ПП «Тан»і ТОВ «Росукрнафтарезерв», не є достатніми підставами для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту оскільки наведені в них відомості не підтверджуються дослідженими в судовому засіданні первинними документами.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності правових підстав для висновку податкового органу про фіктивність операцій за договорами укладеними позивачем з ТОВ «Престо-Мар», ПП «Тан»і ТОВ «Росукрнафтарезерв»з огляду на відсутність доказів проведення безтоварних операцій, підробки документів з метою одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснити реальну підприємницьку діяльність.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 05.04.2012 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 12.04.2012 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року - в частині задоволення позовних вимог та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 року - повністю, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту № 203/23-4/31100492 від 15.01.2009, складеного за результатом виїзної планової перевірки дотримання ДП «Хмельницький облавтодор»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2008 та за результатом адміністративного оскарження податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.01.2009 №0000162301/0/493, від 31.03.2009 №00001022301/1/3034, від 15.06.2009 №00001022301/2/4837 і від 19.08.2009 №00001022301/3/6504, якими підприємству було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 2008822,00грн. і штрафними санкціями в сумі 179191,00грн.; від 27.01.2009 №0000152301/0/494, від 31.03.2009 №0000152301/1/3033, від 15.06.2009 №0000152301/2/4838 та від 19.08.2009 №0000152301/3/6505, якими підприємству було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1616822,00грн. і штрафними санкціями в сумі 808411,00грн.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з завищенням валових витрат та формуванням податкового кредиту по операціях поставки бітуму від ПП «Тан», ТОВ «Престо-Мар», ТОВ «Росукрнафтарезерв»та щебеневої продукції від ТОВ «Український граніт»за нікчемними договорами.

При вирішенні даного публічно-правового спору слід виходити із суті правовідносин, що виникли між позивачем та його контрагентами ПП «Тан», ТОВ «Престо-Мар», ТОВ «Росукрнафтарезерв», ТОВ «Український граніт», а отже із фактичного здійснення задекларованих господарських операцій та їх наслідків.

Контролюючим органом не ставиться під сумнів реальність використання позивачем у своїй господарській діяльності бітуму дорожнього, чорнов'яжучих дорожніх матеріалів та відсівів для будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг, проте, відповідач вважає, що позивачем належним чином не підтверджено отримання необхідних для ведення своєї господарської діяльності товарно-матеріальних цінностей саме від ПП «Тан», ТОВ «Престо-Мар», ТОВ «Росукрнафтарезерв», ТОВ «Український граніт», що свідчить про безпідставність відображення ним у своїй податковій звітності відповідних сум податку на прибуток підприємства та ПДВ по операціях поставки бітуму від ПП «Тан», ТОВ «Престо-Мар», ТОВ «Росукрнафтарезерв»та щебеневої продукції від ТОВ «Український граніт».

Проте, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності документу над його формою -операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи із юридичної форми.

Відсутність будь-якого із наведених у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» реквізитів первинних документів, некоректне або невірне заповнення реквізитів саме по собі не тягне за собою визнанням такого первинного документу таким, що немає юридичної сили, оскільки визначальною умовою для формування валових витрат та податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції.

Так, доводи податкової інспекції спростовуються матеріалами справи, з яких зокрема вбачається, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними його контрагентами була предметом дослідчої перевірки, за результатами якої було встановлено, що товарно-матеріальні цінності, які вказувались у видаткових та податкових накладних, виписаних ПП «Тан», ТОВ «Престо-Мар»ТОВ «Росукрнафторезерв»і ТОВ «Український граніт», надходили від виробників продукції та їх посередників до позивача і постановою від 06.02.2009 року старшого оперуповноваженого ВВЗБГЕ ВПМ ДПІ у м. Хмельницькому відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 212 КК України щодо директора ДП «Хмельницький облавтодор»та головного бухгалтера підприємства у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.05.2009 у справах № 3-4564/09 та № 3-4565/09, було закрито провадження у адміністративних справах про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, щодо головного бухгалтера ДП «Хмельницький облавтодор»ОСОБА_4 та директора вказаного підприємства ОСОБА_5 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ккрім того, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 року по справі № 21/1040 за позовом ТОВ «Росукрнафтарезерв»до ДП «Хмельницький облавтодор»про стягнення заборгованості за договором поставки бітуму, судом виходячи з предмету спору було встановлено факт здійснення поставки (передачі товару) та момент виникнення обов'язку із оплати, а отже в силу приписів ст. 72 КАС України зазначені факти є преюдиційними.

До матеріалів справи також залучено акт контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області № 22-16-08/221 від 03.09.2010 року, складеного за результатом ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Хмельницький облавтодор»за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року, якою встановлено відповідність кількості та вартості бітуму згідно даних бухгалтерського обліку фактично наявним, а також встановлено здійснення ТОВ «Росукрнафтарезерв»поставки бітуму ДП «Хмельницький облавтодор»на підставі аналізу документів, які підтверджували отримання бітуму, його переробку у асфальтобетон, відпуск споживачам та використання для будівництва та ремонту автомобільних доріг.

Використання за призначенням, у повному обсязі та належної якості бітуму дорожнього, окрім того, підтверджується виконання позивачем у 2006-2008 pоках робіт на замовлення Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області, результати яких оформлено актами форми КБ-2в.

До того, податковим органом не надано доказів розбіжності між податковим кредитом ДП «Хмельницький облавтодор»та податковими зобов'язаннями його контрагентів за вказаний період.

Доводи відповідача відносно того, що у залізничних накладних щодо поставки товару за договорами з ПП «Тан», ТОВ «Престо-Мар», ТОВ «Росукрнафторезерв»відправником зазначено ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції з огляду на те, що за результатом проведеної перевірки взаємовідносин позивача з вказаною особою встановлено не було, а з матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»здійснювало відправку вантажу, зокрема ТОВ «Росукрнафтарезерв»для подальшого постачання за договором останнього з ДП «Хмельницький облавтодор».

Також, попередніми судовими інстанціями встановлено факт виконання господарських операцій з ТОВ «Український граніт», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, товаротранспортними накладними та подорожніми листами.

З огляду на викладене, висновки ДПІ у м. Хмельницькому щодо нікчемності угод позивача з ПП «Тан», ТОВ «Престо-Мар», ТОВ «Росукрнафтарезерв», ТОВ «Український граніт», з огляду на нереальність вказаних господарських операцій, спростовується матеріалами справи, а отже ДП «Хмельницький облавтодор»правомірно було віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту відповідні суми витрат, пов'язані з отриманням товарно-матеріальних цінностей за спірними договорами.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________Л.І. Бившева ________С.Е. Острович