Постанова № 26125146, 20.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2012 року № 2а-18796/10/2670

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

суддя Добрянська Я.І.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2010 р. суддею Барановим Д.О. було відкрито провадження у справі № 2a-18796/10/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2011 р. суддею Барановим Д.О. було зупинено провадження у справі № 2а-18796/10/2670 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-332/10 за позовом ЗАТ «Фоззі» та ін. до Київської міської ради про визнання незаконним і нечинним п.2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в м. Києві.»

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2011 р. суддею Барановим Д.О. було поновлено провадження у справі № 2а-18796/10/2670 зважаючи на прийняття Київським апеляційним адміністративним судом ухвали від 31.03.2011 р. по справі № 2а-332/10 за позовом ЗАТ «Фоззі»та ін. до Київської міської ради про визнання незаконним і нечинним п.2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в м. Києві», якою залишено без змін постанову Шевченківського районного суду від 27.09.2010 р., а отже рішення набрало законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2011 р. суддею Барановим Д.О. було знову зупинено провадження у справі № 2а-18796/10/2670 до вирішення справи № 2а-332/10 (К/9991/25049/11) в касаційному порядку Вищим адміністративним судом України.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011 р. було залишено без змін постанову Шевченківського районного суду від 27.09.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010 р., а отже рішення Шевченківського районного суду від 27.09.2010 р., яким пункт 2 Рішення Київської міської ради II сесії VI скликання № 944/944 від 25.12.2008 р. було визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття, набрало законної та підлягає виконанню.

Зважаючи на таке, 12.10.2011 р. позивачем до канцелярії суду було подано клопотання про поновлення проведення у справі № 2а-18796/10/2670.

У зв’язку із переходом судді Баранова Д.О. до Господарського суду м. Києва, протоколом розподілу справ між суддями, справу № 2а-18796/10/2670 було передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянській Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було прийнято до провадження справу № 2а-18796/10/2670, поновлено провадження у справі, та призначено судове засідання з розгляду справи № 2а-18796/10/2670.

В судовому засіданні 20.09.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000622302/0 від 18.11.2010 р., яке винесено Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва щодо Публічного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу», код ЄДРПОУ 14307340;

- стягнути з Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 3,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», на підставі якого відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000622302/0 від 18.11.2010 р., було визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття, та рішення набрало законної сили.

Відповідач в судове засідання 20.09.2012 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, а саме не прибуття відповідача в судове засідання 20.09.2012 року, що був повідомлений належним чином, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2010 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000622302/0 про нарахування Публічному акціонерному товариству «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу», код ЄДРПОУ 14307340, податкового зобов'язання по сплаті земельного податку з юридичних осіб в сумі 484 240,60 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 242 120,30 грн., всього на суму 726 360,90 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення було винесене відповідачем за результатами планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., результати якої зафіксовано у відповідному Акті № 681/23-2/14307340 від 11.11.2010 р.

Зазначене податкове повідомлення-рішення № 0000622302/0 від 18.11.2010 р. прийнято на підставі п. 2 рішення Київської міської ради № 944/944 від 25.12.2008 р. «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві».

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0000622302/0 від 18.11.2010 р., позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва.

Рішенням відповідача від 11 січня 2011 року № 280/10/25-008 зазначену скаргу позивача було залишено без розгляду в зв'язку з поданням позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва позовної заяви на податкове повідомлення-рішення № 0000622302/0.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, податкове зобов'язання, що визначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, виникло внаслідок донарахування позивачу земельного податку за квітень 2009 року - червень 2010 року з урахуванням п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві».

Таким чином, загальна сума донарахованого земельного податку становить 484 240,60 грн., а сума штрафних (фінансових) санкцій - 242 120,30 грн., всього донараховано 726 360,90 грн.

Як також видно з наявних матеріалів справи, правове регулювання відносин у сфері нарахування та сплати земельного податку на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснювалось відповідно до Закону України «Про систему оподаткування», який визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України «Про плату за землю», який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків та зборів.

Частиною другою статті 14 цього Закону передбачено, що загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Відповідно до частини першої та другої статті 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Отже із системного аналізу вищенаведених положень Закону України «Про систему оподаткування»та Закону України «Про плату за землю»вбачається, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю». Натомість, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання суспільних відносин щодо обрахування та сплати земельного податку відповідно до змісту частини 5 статті 7 Закону України «Про плату за землю»належить диференціація та затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки в межах ставок такого податку, встановлених Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, якою користується позивач не підпадає під жоден із встановлених Законом винятків, щодо яких застосовується ставка земельного податку інша, ніж 1% від її грошової оцінки.

Крім того, як було зазначено судом в обставинах справи, п. 2 Рішення Київської міської ради II сесії VI скликання від 25.12.2008 р. № 944/944, на підставі якого відповідачем проведено донарахування позивачу земельного податку, визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття постанови Шевченківським районним судом м. Києва від 27 вересня 2010 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року, а також залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2011 року.

Таким чином, станом на час розгляду даної адміністративної справи, рішення Шевченківського районного суду від 27.09.2010 р., яким пункт 2 Рішення Київської міської ради II сесії VI скликання № 944/944 від 25.12.2008 р. було визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття, набрало законної та підлягає виконанню.

Так, Шевченківським районним судом м. Києва було зокрема зроблено висновок, який підтверджено судами вищих інстанцій, що «зміна земельного податку може бути реалізована виключно у вигляді відповідних змін до Закону України «Про плату за землю», до того ж із дотриманням відповідного проміжку часу до початку бюджетного року».

Крім того, вказаною постановою встановлено, що п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944 прийнятий відповідачем з перевищенням повноважень та не відповідає вимогам діючого законодавства, а також зазначено, що для правовідносин по оплаті землекористування спеціальним законом є Закон України «Про плату за землю», яким чітко визначені форми і розміри плати, а також встановлені обмеження щодо можливості її зміни.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну податкову службу України»від 04.12.1990 року, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Зважаючи на викладене, а також те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011 р. було залишено без змін постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010 р., а отже рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2010 р., яким пункт 2 Рішення Київської міської ради II сесії VI скликання № 944/944 від 25.12.2008 р. (на підставі якого відповідачем проведено донарахування позивачу земельного податку та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення) було визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття, набрало законної та підлягає виконанню, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, що підтверджуються допустимими у справі доказами, щодо протиправності прийняття Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000622302/0 від 18.11.2010 р.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вказані вище обставини у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, відповідач не надав обґрунтованих пояснень, що підтверджуються допустимими доказами стосовно правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000622302/0 від 18.11.2010 р., проте як позивач надав суду обґрунтовані пояснення, що підтверджуються допустимими доказами стосовно протиправності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000622302/0 від 18.11.2010 р.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 86, 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0000622302/0 від 18.11.2010 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу»судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 28.09.2012 р.