Постанова № 26125131, 18.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18 вересня 2012 року 16 год. 26 хв. № 2а-8962/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача Ворожбит О.Б., Якубенко Г.Г., представників відповідача Адамчук К.С., Калашникової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Візз Ейр Україна" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 18 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 03 липня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Візз Ейр Україна" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 18 червня 2012 року № 0003362230 (також далі за текстом - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно зменшив позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 24312691,00 грн., оскільки позивач, діючи відповідно до положень Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України), правомірно відніс до складу від'ємного значення з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року збитки, сформовані у декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, та які містять у своєму складі збитки попередніх податкових періодів.

Ухвалою суду від 06 липня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у позові.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 26 липня 2012 року. Пояснили, що у ході перевірки відповідачем встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період із 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року у загальному розмірі 30023008,00 грн., у тому числі за 2011 рік у розмірі 30023008,00 грн., в результаті чого відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у вказаному розмірі.

Згідно зі ст. 55 КАС України, у судовому засіданні 26 липня 2012 року судом здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва його правонаступником - державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 17 квітня 2012 року по 31 травня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 08 червня 2012 року № 533/22-30/35895174 про результати документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки), відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено, зокрема, завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у періоді, що перевірявся, у загальному розмірі 30023008,00 грн., у тому числі за 2011 рік у розмірі 30023008,00 грн., чим порушено підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

На підставі вказаного акту, 18 червня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 30023008,00 грн.

Суд погоджується з викладеними в акті перевірки висновками відповідача щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та правомірністю складання відповідачем оскаржуваного рішення, виходячи з наступних обставин та аналізу наявних у матеріалах справи документів.

Так, згідно з підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.1, 77.2 ст. 77 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

В акті перевірки зазначено, що в порушення ст. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України позивачем завищено суму від'ємного значення, що підлягає включенню до витрат у ІІ-IV кварталах 2011 року, у розмірі 24312691,00 грн.

Зокрема, перевіркою відображених у рядку 06.6 декларацій з податку на прибуток підприємства "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)" показників за період із 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року у загальному розмірі 51539942,00 грн. встановлено, що на формування вказаного показника вплинуло від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.

При цьому, у ході проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток позивача за ІІ квартал 2011 року встановлено порушення ним ст. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в результаті чого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмірі 24312691,00 грн. та донараховано податок на прибуток у розмірі 5887642,00 грн.

Відповідно до п. 46.3 ст. 46 ПК України, якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.

Таким чином, враховуючи, що податкова звітність з податку на прибуток складається наростаючим підсумком, відповідач, за переконанням суду, прийшов до правильного висновку про завищення позивачем суми від'ємного значення за ІІ-IV квартали 2011 року у розмірі 30023008,00 грн.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Тобто, при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками І кварталу 2011 року.

Аналогічну позицію викладено у листі Державної податкової служби України від 12 вересня 2011 року № 10-2018/3582, у якому, зокрема, зазначено, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року із 2010 року.

Зазначене також підтверджується абзацом 2 п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, яким передбачено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року без урахування будь-яких інших звітних періодів.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01 квітня 2011 року чинності розділом ІІІ ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у ІІ-IV кварталах 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року, відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за переконанням суду, до складу від'ємного значення ІІ-IV кварталів 2011 року не включається.

Викладене також підтверджується листом Державної податкової служби України від 25 січня 2012 року № 2517/7/15-1217.

Крім того, як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2012 року № 2019/12/13-12, при вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, судам у відповідних випадках варто досліджувати обставини формування сум від'ємного значення, задекларованого платниками податків. При цьому необхідно дати оцінку обґрунтованим належними доказами доводам податкового органу, які заперечують достовірність даних податкового обліку щодо формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Зокрема, може заперечуватися реальний характер господарських операцій платника податків, наслідком яких стало утворення збитків, також можуть бути наведені доводи щодо неправомірного застосування платником податків окремих норм, які регулюють справляння податку на прибуток, наприклад, щодо відображення у складі валових витрат курсових різниць тощо. У разі встановлення обставин, що свідчать про відсутність реального характеру операцій платників податків, які спричинили виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, відповідні суми повинні бути виключені зі складу витрат, що враховувалися в розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Так, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (також далі за текстом - Закон), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів тільки у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть прийматись уваги тільки ті первинні документи, які, за переконанням суду, складено у разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналогічну позицію викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Згідно з підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем до перевірки відповідачем надано тільки деякі оригінали рахунків-фактур, банківських виписок та зведених видаткових накладних. Інших первинних документів, які підтверджували фактичне здійснення позивачем та його контрагентами господарських операцій, відповідачу не надано.

Вказані документи представниками позивача не надано й у ході судового розгляду справи, хоча про доцільність їх надання судом зазначалось у кожному судовому засіданні. При цьому, на пропозиції суду щодо надання додаткових письмових доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, або ж зазначення причин неможливості надання таких доказів представники позивача у судових засіданнях пояснювали, що документи, окрім тих, які надано до перевірки відповідачем, у позивача відсутні.

За переконанням суду, позивачем не надано як до перевірки відповідачем, так і для огляду та долучення до матеріалів справи, зокрема, оригінали зведених видаткових накладних та накладних форм по договору поставки від 07 квітня 2011 року № 001-Л, укладеного між позивачем та публічним акціонерним товариством "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", на підставі якого позивач у IV кварталі 2011 року включив до складу витрат вартість пального для аеробусів у загальному розмірі 5710317,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене і те, що позивачем не надано доказів фактичного здійснення господарських операцій, суми розрахунків по яких стали підставою для завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування, суд прийшов до висновку про правомірність складання відповідачем оскаржуваного рішення, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 30023008,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду справи, за переконанням суду, належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, представники позивача не надали.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених норм і обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Візз Ейр Україна" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Візз Ейр Україна" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 18 червня 2012 року № 0003362230, яким позивачу (ідентифікаційний код 35895174) зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 30023008,00 грн. (Тридцять мільйонів двадцять три тисячі вісім гривень 00 копійок), в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 24312691,00 грн. (Двадцять чотири мільйони триста дванадцять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня 00 копійок).

2. Копії постанови у повному обсязі направити сторонам.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 24 вересня 2012 року