Вирок № 26122349, 25.09.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа№1\2609\838\12р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Зелінської М.Б.

при секретарі Барчук О.

за участю прокурора Афенкіної Н.М.

за участю підсудної ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ніжин, Чернігівської області, громадянки України, освіта середньо- спеціальна, заміжня, має двох дітей, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27,ч.1 ст.358,ч.4 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в кінці січня 2012 року приблизно о 11 год 00 хв., біля каси продажу квитків залізничного вокзалу в м. Ніжин Чернігівської області , з метою підробки пенсійного посвідчення інваліда з дитинства другої групи для подальшого його використання , вступила в злочинну домовленість з невстановленою слідством особою. ОСОБА_2 передала невстановленій слідством особі свою фотокартку та аркуш паперу, на якому були записані її анкетні дані.

Цього ж дня приблизно о 12 год 00 хв., ОСОБА_2 знаходячись на автобусній зупинці, біля залізничного вокзалу в м. Ніжин Чернігівської області отримала від невстановленої слідством особи пенсійне посвідчення інваліда з дитинства другої групи НОМЕР_1 на своє ім»я ОСОБА_2, 1970 р.н. видане 20.05.2008 року Оболонським РУ СЗН м. Києва в якому була вклеєна фотографія з її зображенням , після чого передала невстановленій слідством особі гроші в сумі 300 ( триста) грн. за виготовлення підробленого пенсійного посвідчення інваліда з дитинства.

23.03.2012 року ОСОБА_2 приблизно о 07 год. 40 хв. Проходячи через контрольний пропускний пункт на станції «Вокзальна «КП «Київський метрополітен»в м. Києві , з метою безкоштовного проїзду в громадському транспорті пред»явила інспектору воєнізованої охорони комунального підприємства пенсійне посвідчення інваліда з дитинства другої групи на своє ім»я, видане 20.05.2008 року Оболонським РУСЗН м. Києва, та таким чином використала завідомо підроблений документ, яке в подальшому було вилучено.

Згідно довідки № 1682\06 від 29.03.2012 року , виданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ніжин та Ніжинському районі Чернігівської області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліку не перебуває ( не перебувала), пенсійне посвідчення не видавалось.

Згідно довідки № 1617-3301 від 27.03.2012 року видане Управлінням праці та соціального захиста населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліку в управлінні не перебуває, допомоги згідно чинного законодавства України не отримує. Посвідчення на інваліда з дитинства гр.ОСОБА_2 не видавалось. Пенсійне посвідчення НОМЕР_1 управлінням не видавалось.

Згідно висновку експерта № 465 тдд від 14.05.2012 року бланк наданого на дослідження пенсійного посвідчення НОМЕР_1, заповнене на ім»я ОСОБА_2,1970 р.н., яке вилучено у ОСОБА_2 23.03.2012 року на станції метро «Вокзальна»в м. Києві не відповідає бланку посвідчення НОМЕР_2 наданого в якості зразка. Відтиски гербової печатки в наданому пенсійному посвідченні НОМЕР_1, заповненому на ім»я ОСОБА_2,1970 р.н. поставлено не печаткою Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, експериментальні зразки якої надано для порівняння

Допитанау судовому засіданні в якості підсудної ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому їй обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27,ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, визнала повністю і, показала, що дійсно в кінці січня 2012 року приблизно о 11 год 00 хв., біля каси продажу квитків залізничного вокзалу в м. Ніжин Чернігівської області , з метою підробки пенсійного посвідчення інваліда з дитинства другої групи для подальшого його використання домовилась з раніше незнайомою особою про його виготовлення та передала цій особі вою фотокартку та аркуш паперу, на якому були записані її анкетні дані.

Цього ж дня приблизно о 12 год 00 хв., знаходячись на автобусній зупинці, біля залізничного вокзалу в м. Ніжин Чернігівської області отримала від раніше незнайомої особи пенсійне посвідчення інваліда з дитинства другої групи НОМЕР_1 на своє ім»я ОСОБА_2, 1970 р.н. видане 20.05.2008 року Оболонським РУ СЗН м. Києва, в якому була вклеєна фотографія з її зображенням , після чого передала особі гроші в сумі 300 ( триста) грн. за виготовлення підробленого пенсійного посвідчення інваліда з дитинства.

23.03.2012 року приблизно о 07 год. 40 хв. проходячи через контрольний пропускний пункт на станції «Вокзальна «КП «Київський метрополітен»в м. Києві , з метою безкоштовного проїзду в громадському транспорті пред»явила інспектору воєнізованої охорони комунального підприємства пенсійне посвідчення інваліда з дитинства другої групи на своє ім»я, яке в подальшому було вилучено.

У скоєному щиро кається.

На підставі ч.3 ст. 299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорюються, обмежився допитом підсудної та дослідив документи, які характеризують її як особу.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що підсудна ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились у пособництві підробленню посвідчення,яке видається установою , яка має право видавати такий документ, і який надає права або звільняє від обов»язків , з метою його використання підроблювачем, ОСОБА_2 винна у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст.27,ч.1 ст.358 КК України та у умисних діях , які виразилися у використанні завідомо підробленого документа ОСОБА_2 винна у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

При призначенні покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нєю злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України віднесені до категорії невеликої тяжкості, сімейний та матеріальний стан, її особу, яка раніше не судима, позитивно характеристику за місцем реєстрації (а.с.95), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває ( а.с.93,94),не працює, її відношення до вчинених злочинів, щире каяття, конкретні обставини скоєних підсудною злочинів і вважає, що для її виправлення та перевиховання достатня міра покарання у виді штрафу.

Обставиною, що пом'якшують покарання підсудної, в силу ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, позитивні характеристики.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, в силу ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Судові витрати по справі в сумі 4413 грн. 60 коп. за проведення експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_2

Речовий доказ по справі : пенсійне посвідчення НОМЕР_1 видане на ім»я ОСОБА_2,1970 р.н., вилучене 23.03.2012 року о 07 год 40 хв. у гр. ОСОБА_2 на станції метро «Вокзальна»прилучене до матеріалів кримінальної справи - необхідно залишити в матеріалах кримінальної справи .

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винною ОСОБА_2 за ч.5 ст.27,ч.1 ст.358,ч.4 ст.358 КК України і призначити їй покарання :

-за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 40 ( сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн.

- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 30 ( тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді штрафу в розмірі 40 ( сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати за проведення експертизи в сумі 4413грн. 60 коп. (а. с. 30) (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві; р/р 31253272210699, код 25575285 ГУДКУ в Київській області, МФО 821018; призначення платежу: ( код 10520) «За проведення експертизи«.

Речовий доказ по справі : пенсійне посвідчення НОМЕР_1 видане на ім»я ОСОБА_2,1970 р.н., вилучене 23.03.2012 року о 07 год. 40 хв. у гр. ОСОБА_2 на станції метро «Вокзальна»прилучене до матеріалів кримінальної справи - залишити в матеріалах кримінальної справи ( а.с. 42).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя: