Ухвала суду № 26121179, 24.09.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/9345/12 Справа № 429/4414/12 Головуючий у 1 й інстанції - Боженко Л.В. Доповідач - Дерев'янко О.Г. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Дерев'янка О.Г.,

суддів: Черненкової Л.А., Єлізаренко І.А.

при секретарі: Горлаковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначав, що 13.06. 2006 року між ними та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії договору. Кредитні кошти були надані шляхом перерахування їх на картковий рахунок відповідача. Відповідно до умов укладеного договору, він складається із Заяви позичальника та Умов надання банківських послуг. Прийняті на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_2 не виконував, внаслідок чого станом на 29 лютого 2012 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 23913,38 грн., яку позивач просив суд стягнути із відповідача та судові витрати по справі.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2012 року позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задоволено.

Додатковим рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2012 року резолютивну частину рішення доповнено розрахунком, за яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто заборгованість за кредитним договором 7768,00 грн., 14530,46 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, штрафи в розмірі 500,00 грн.(фіксована частина) та 1114,92 грн. (процентна складова), а всього 23913 грн.38 коп.

В апеляцiйнiй скарзi відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким у задоволенні позову позивачу відмовити з тих пiдстав, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми матерiального та процесуального права.

Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних пiдстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

13 червні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про відкриття рахунку та надання банківських послуг. (а.с.7)

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору та Умов надання банківських послуг, відповідачу був наданий кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії договору. При цьому, як зазначено в договорі ОСОБА_2 ознайомлений та згодний з Умовами надання банківських послуг (а.с.9-12), Правилами користування карткою та Тарифами банка про що свідчить його підпис.

Згідно розрахунку, заборгованість відповідача на 29.02.2012 року складає: 7768,000 грн. заборгованість за кредитом, 14530,46 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, штраф 500 грн., 1114,92 грн.(відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг)

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивач не підтвердив наявності в нього заборгованості, а приведений розрахунок не є належним та допустимим доказом, оскільки зазначені твердження є виключно припущеннями відповідача, які засновані на його внутрішньому розумінні норм права.

В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Приведений позивачем розрахунок заборгованості по кредитному договору відповідає саме наявним фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав вважати його неналежним не вбачається, жодних спростувань його правомірності відповідачем не приведено.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: