Постанова № 26114822, 13.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19559/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суду у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ганечко О.М.,

суддів Хрімлі О.Г., Коротких.Ю.,

при секретарі Коток К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій ЛТД»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання неправомірними дій, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання неправомірними дій при складанні акту від 19.12.2011 № 1511/3-23-40-37119637 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2012 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва при складанні акту від 19.12.2011 № 1511/3-23-40-37119637 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за вересень 2011 року.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

В судове засідання з'явились представник позивача та представник апелянта.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Лобасом О.С. було складено Акт від 19.12.2011 № 1511/3-23-40-37119637 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Зодчій ЛТД», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за вересень 2011 року.

Рішення з цього питання, на підставі акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, не приймалось.

Однак, доказів, що цим рішенням, діями чи бездіяльністю права позивача чи свободи були порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод, надано не було.

Як вбачаться, позивачем фактично оскаржується сам факт, викладений в акті перевірки, що, на думку суду, не є належним способом захисту порушених прав позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом, до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень, у контексті положень КАС України, необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Оспорюваний позивачем факт, який викладений в акті перевірки не має обов'язкового характеру, а тому не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва при складанні акту від 19.12.2011 № 1511/3-23-40-37119637 про неможливість проведення зустрічної звірки, є правомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з постановленням нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160,167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2012 року скасувати та постановити нову, якою в задоволені вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Зодчій ЛТД»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання неправомірними дій відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г.Хрімлі

А.Ю. Коротких

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.