Ухвала суду № 26112679, 12.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 р.Справа № 2-а-5085/11/1470

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

суддів - Домусчі С.Д.

Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна Компанія" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Дунайська судноплавно-стівідорна Компанія" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції, у теперішній час -ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 червня 2011 року:

- №0000510070 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ) на 514 777 грн;

- №0000520070 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на 445 696 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що підприємство у повній відповідності до податкових роз'яснень ДПА України заявило в податковій декларації за червень 2010 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 522 658 грн., сплата якої постачальникам позивача підтверджена необхідними документами, і, тому, відповідач зменшив її протиправно.

Також, на думку позивача, незначні недоліки податкових накладних, не є підставою для висновків про неправомірне формування податкового кредиту та прийняття рішення про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необгрунтованим.

Представником прокуратури, який вступив в справу на стороні відповідача, підтримано правову позицію Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано винесене ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва податкове повідомлення-рішення форми "В-1" №0000510070 від 09 червня 2011 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 510 581 грн.

Визнано протиправним та скасовано винесене ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва податкове повідомлення-рішення форми "В-4" №0000520070 від 09 червня 2011 року в частині зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 441 616 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт просить оскаржену постанову скасувати та в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 27 квітня по 05 травня 2011 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у наступних податкових періодах за червень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1530/070-19/31012697 від 11 травня 2011 року.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0000510070 від 09 червня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 514 777 грн., заявленого у податковій декларації за червень 2010 року, та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0000520070 від 09 червня 2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 445 696 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2007 року - 728 грн.; листопад 2008 року -3 335 грн.; квітень 2009 року - 17 грн.; жовтень 2009 року -2 4953 грн.; листопад 2009 року -104 313 грн.; грудень 2009 року -94 124 грн.; лютий 2010 року -168 896 грн.; березень 2010 року -49 330 грн.

Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ та суми від'ємного значення ПДВ на суму 441 616 грн. стали висновки податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2009 року - 24 953 грн.; листопад 2009 року -104 313 грн.; грудень 2009 року -94 124 грн.; лютий 2010 року -168 896 грн.; березень 2010 року -49 330 грн., по податкових накладних, що виписані ЗАТ "Криворіжаглобуд", в яких порядковий номер податкової накладної зазначено з літерою "А", а отже не може вважатись порядковим номером, тобто податкові накладні по яких сформовано податковий кредит на суму 441 616 грн. оформлені з порушенням встановленого порядку.

Реальність господарських операцій з отримання позивачем від ЗАТ "Криворіжаглобуд" товарів, відповідачем не спростована матеріалами перевірки, не заперечувалась при складанні акта перевірки та під час розгляду справи.

Відповідачем також повідомлено суду, що ПДВ у сумі 441 616 грн. було віднесено ЗАТ "Криворіжаглобуд" до складу податкових зобов'язань з ПДВ та сплачено до бюджету в повному обсязі.

З акта перевірки вбачається, що у реєстрах отриманих ТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія" податкових накладних за жовтень, листопад, грудень 2009 року, лютий та березень 2010 року, перелічені отримані від ЗАТ "Криворіжаглобуд" податкові накладні, в порядкових номерах яких міститься літера "А".

Згідно наданого позивачем реєстру виданих ЗАТ "Криворіжаглобуд" (правонаступник -ПАТ "Криворіжаглобуд") позивачу податкових накладних за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2010 року, перелічені в них податкові накладні містять ті ж самі порядкові номери, що зазначені у виданих накладних та у реєстрах отриманих ТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія" податкових накладних.

На момент видачі позивачу ЗАТ "Криворіжаглобуд" податкових накладних, останнє перебувало на обліку як платник ПДВ.

Представниками відповідача не надано суду пояснень, до яких порушень податкового законодавства, зокрема, в частині надходження ПДВ до бюджету, призвело або могло призвести зазначення у порядковому номері податкових накладних літери "А".

Податковим повідомленням-рішенням форми "В1" №0000510070 від 09 червня 2011 позивачу зменшено на 514 777 грн. суму бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого у податковій декларації за червень 2010 року.

З вказаної суми 68 965 грн. становлять кошти, на які, за висновками акта перевірки, ТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія" занизило та добровільно відмовилось від отримання бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодах, а саме: у вересні 2008 року -7 466 грн., у січні 2009 року -96 грн., у лютому 2009 року -247 грн., у березні 2009 року -478 грн., у квітні 2009 року -328 грн., у червні 2009 року -922 грн., у липні 2009 року - 139 грн., у серпні 2009 року -196 грн., у вересні 2009 року -107 грн., у жовтні 2009 року - 186 грн., у листопаді 2009 року - 142 грн., у грудні 2009 року - 109 грн., у січні 2010 року - 178 грн., у лютому 2010 року -2 340 грн., у березні 2010 року -380 грн., у квітні 2010 року - 661 грн., у травні 2010 року -54 990 грн.

У податковій декларації за травень 2010 року значення рядка 26 податкової декларації (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) становить 514 661 грн.

Сума податкового кредиту, відображена у податковій декларації за травень 2010 року, складається з декількох податкових періодів, а саме: починаючи з 01 грудня 2007 року і закінчуючи травнем 2010 року.

За вказані податкові періоди позивачем були своєчасно подані податкові декларації з ПДВ, при цьому, в рядку 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) наростаючим підсумком формувався податковий кредит за увесь вищезазначений період. Розшифровка заявлених сум та періодів відображена у Додатку №2 до декларації з ПДВ за червень 2010 року, який є її невід'ємною частиною.

У податковій декларації за червень 2010 року позивач заявив 522 658 грн. до бюджетного відшкодування у рядок 25.2 (сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів), оскільки оплата за товари (послуги) постачальникам була здійснена, а податкові накладні отримані, що підтверджено у акті перевірки. З вказаної суми, 514 661 грн. становить залишок від'ємного значення, що раніше відображався у рядку 26 податкової декларації за травень 2010 року.

Позивач, на протязі перевіряємого періоду, користувався своїм правом, наданим пп.7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та відносив суми від'ємного значення з ПДВ до рядка 26 податкових декларацій у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

16 червня 2010 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №2275-VІ від 20 травня 2010 року, яким внесено зміни до абз."б" пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: "залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду".

Листом №12096/7/16-1117 від 18 червня 2010 року "Щодо окремих питань справляння ПДВ у 2010 році", ДПА України повідомила такий порядок відображення в податковій декларації з ПДВ вказаних операцій: "Починаючи із звітності за червень 2010 року значення рядка 26 включається до рядка 23.2 декларації наступного звітного періоду тільки в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах та в обов'язковому порядку враховується при визначенні суми податку, яка підлягає відшкодуванню із бюджету (рядок 25.1 чи рядок 25.2). Залишок значення рядка 26 в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками, зберігається у зазначеному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, у якому проведені розрахунки з постачальниками".

Листом №13547/7/16-1517 від 08 липня 2010 року "Про податок на додану вартість" ДПА України підтвердила свою позицію та повідомила, що у податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року до рядка 23.2 включається значення рядка 26 податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах. Залишок значення рядка 26 в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками, відображається у зазначеному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, наступний за періодом у якому будуть проведені розрахунки з постачальниками.

На виконання вказаних приписів, позивачем у податковій декларації за червень 2010 року, перенесено 514 661 грн. з рядка 26 податкової декларації за травень 2010 року до рядка 23.2, оскільки вказана сума податку була сплачена постачальникам у попередніх податкових періодах, та врахована при визначенні суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню із бюджету у рядку 25.2, тобто як сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Листом №16354/7/16-1517 від 12 серпня 2010 року "Про податок на додану вартість" ДПА України зазначила, що особи, на яких розповсюджуються норми пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, застосовують змінену редакцію пп.7.7.2 "б" п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР з урахуванням наступних особливостей:

- до рядка 23.2 податкової декларації за червень 2010 року чи за наступні звітні періоди до кінця поточного року включається значення рядка 26 податкової декларації з ПДВ попереднього податкового періоду лише в частині суми податку, фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах;

- зазначена сума враховується при визначенні суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за червень чи за наступні звітні періоди до кінця поточного року, а її залишок переноситься до рядка 26 податкової декларації та додається до залишку значення рядка 26 податкової декларації з ПДВ в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками;

- в податковому періоді, в якому платник податку набуває права на отримання бюджетного відшкодування, накопичена в рядку 26 за попередні звітні періоди сума податку, фактично сплачена отримувачем постачальникам товарів (послуг) у таких попередніх звітних періодах, переноситься до рядка 23.2 податкової декларації і включається до розрахунку бюджетного відшкодування;

- сума бюджетного відшкодування відображається в рядку 25.1 чи рядку 25.2 податкової декларації з ПДВ.

Вказаним листом також зобов'язано ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довести зазначене роз'яснення до відома платників податків і підпорядкованих органів державної податкової служби та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та винесенні рішень в процесі апеляційних узгоджень.

Представниками відповідача підтверджено, що позивач склав декларацію за червень 2010 року з дотриманням приписів вищевказаних листів ДПА України. Однак пояснень, яким чином позивач порушив приписи пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 "а" п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, фактично дотримавшись податкових роз'яснень, викладених у вищевказаних листах ДПА України при складанні ним податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року, відповідачем суду не надано.

Позивач задекларував залишок від'ємного значення за грудень 2007 року у сумі 728 грн. та заявив цю суму до бюджетного відшкодування, однак первинні бухгалтерські документи стосовно постачальників, суми ПДВ по операціях з якими включені до задекларовано залишку від'ємного значення за грудень 2007 року, не були представлені позивачем при перевірці та не надані суду.

У листопаді 2008 року позивачем завищено від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 3 318 грн., внаслідок завищення податкового кредиту за листопад 2008 року на суму 3 335 грн. За висновками акта перевірки позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту склало 17 грн.

У квітні 2009 року позивачем завищено від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 17 грн., у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту квітня 2009 року 351 грн. але фактичною сплатою постачальникам у квітні 2009 року у ціні товару -334 грн.

Під час розгляду справи позивач погодився з вищевикладеними порушеннями та підтвердив правомірність податкового повідомлення-рішення форми "В1" №0000510070 від 09 червня 2011 року в частині зменшення йому суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4 080 грн. (728 + 3 335 + 17) та податкового повідомлення-рішення форми "В4" №0000520070 від 09 червня 2011 року в частині зменшення суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 4 080 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2007 року -728 грн.; листопад 2008 року -3 335 грн.; квітень 2009 року -17 грн.

Позивач також погодився з висновком акта перевірки про завищення ним задекларованої суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 116 грн. за рахунок залишку від'ємного значення травня 2010 року, оскільки на момент декларування зазначена сума не була сплачена постачальникам в ціні товару, а після сплати, задекларована у липні 2010 року.

Позивачем не заперечується правомірність зменшення йому, податковим повідомленням-рішенням форми "В1" №0000510070 від 09 червня 2011, суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 116 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що незначні недоліки податкових накладних (проставляння додаткової літери у порядковому номері податкових накладних) не є підставою для висновків про неправомірне формування позивачем податкового кредиту за фактично здійсненими господарськими операціями, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення №0000510070 та №0000520070 від 09 червня 2011 року щодо зменшення позивачу бюджетного відшкодування та від'ємного значення підлягають скасуванню на суму 441 616 грн.

Також, суд виходив з того, що повідомлення-рішення №0000510070 від 09 червня 2011 року підлягає скасуванню, крім вказаної вище суми 441 616 грн., також на суму 68 965 грн., на яку, на думку відповідача, позивач самостійно відмовився від бюджетного відшкодування, оскільки позивач не відмовлявся від бюджетного відшкодування, а навпаки, скористався правом на це у повній відповідності до вимог законодавства.

Разом з тим, суд вважав правомірними податкові повідомлення-рішення №0000510070 та №0000520070 від 09 червня 2011 в частинах зменшення позивачу бюджетного відшкодування та від'ємного значення на 4 080 грн., оскільки останнім не були представлені первинні документи, на підставі яких ця сума була заявлена до бюджетного відшкодування та у рахунок від'ємного значення.

Колегія суддів вважає вказані висновки суду першої інстанції правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва вказується, що підприємство неправомірно формувало податковий кредит на підставі податкових накладних, заповнених з порушенням встановленого Законом порядку, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень №0000510070 та №0000520070 від 09 червня 2011 року на суми 441 616 грн. є помилковими. Також, вказується, що позивач фактично відмовився від бюджетного відшкодування суми у розмірі 68 965 грн. і, тому, суд необґрунтовано скасував повідомлення-рішення №0000510070 від 09 червня 2011 року й на цю суму.

Крім того, апелянт зазначив, що постановою Заводського районного суду м. Миколаєва у справі про адміністративне правопорушення притягнено до адміністративної відповідальності директора ТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна Компанія" за порушення ведення податкового обліку, а ця постанова, відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України, була обов'язковою для суду першої інстанції у даній справі.

Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами апелянта, вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,

при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається в першу чергу фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів), а податкова накладна є лише одним із документів, які можуть засвідчити цей факт. Відповідно, якщо податкова накладна містить незначні недоліки, однак разом з тим, господарська операція, за якою вона видана, є реальною, ці недоліки не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит.

Згідно з "Порядком заповнення податкової накладної", затвердженим Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 - податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ (п.2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку (п.5).

З матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно придбавав товар у свого постачальника - ЗАТ "Криворіжаглобуд" (зареєстрованого платником ПДВ), який виписував позивачу податкові накладні, але замість чисел в порядковому номері податкових накладних проставляв літери. При цьому, відповідач не заперечує, що ЗАТ "Криворіжаглобуд" включав сплачений йому позивачем ПДВ до своїх податкових зобов'язань.

За таких обставин, зазначені недоліки податкових накладних не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, що було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно, висновки суду про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 09 червня 2011 року №0000510070 та №0000520070 щодо зменшення позивачу бюджетного відшкодування та від'ємного значення на суму 441 616 грн. є правильними.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивач не відмовлявся від бюджетного відшкодування у сумі 68 965 грн., а заповнював податкові декларації (з відображенням від'ємного значення наростаючим підсумком та зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) у відповідності до пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та листів ДПА України: №12096/7/16-1117 від 18 червня 2010 року "Щодо окремих питань справляння ПДВ у 2010 році", №13547/7/16-1517 від 08 липня 2010 року "Про податок на додану вартість", №16354/7/16-1517 від 12 серпня 2010 року "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 09 червня 2011 року №0000510070 підлягає скасуванню, крім вказаної вище суми 441 616 грн., також на суму 68 965 грн.

Жодного обґрунтованого доводу на спростування вказаних висновків суду першої інстанції апелянт на надав. В цій частині апеляційна скарга повністю повторює заперечення на адміністративний позов, які були проаналізовані судом першої інстанції, без будь-яких зауважень з приводу того, у чому полягає неповнота або помилковість цього аналізу.

Стосовно посилання апелянта на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнено до адміністративної відповідальності директора ТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна Компанія" за порушення ведення податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2011 року (за результатами розгляду протоколу від 11 травня 2011 року в.о. начальника ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) на директора ТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна Компанія" -ОСОБА_2 за скоєне правопорушення за ст. 163-1 ч.1 КпАП України накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. (а.с.216 т.1).

Разом з тим, іншою постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2011 року (за результатами розгляду того ж протоколу від 11 травня 2011 року) у справі про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера ТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна Компанія" -ОСОБА_3 за ст. 163-1 ч.1 КпАП України, провадження у справі закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, вказані постанови є суперечними між собою і, тому, судом першої інстанції правильно не прийнята до уваги постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2011 року, на яку посилається апелянт та вважає її обов'язковою для даної справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлено 17 вересня 2012 року.

Головуючий:/підпис/Л Л.П. Шеметенко Суддя:/підпис/С.Д. Домусчі Суддя:/підпис/О.О. Кравець