Постанова № 26112496, 19.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р.Справа № 2а-6903/11/1470

Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

суддів - Домусчі С.Д.

Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бестгроссер" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, 3-тя особа - ТОВ "Діловий бум", про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Бестгроссер" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправними дії, які полягають у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, скасування наказу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 05 серпня 2011 року №1628 та акту від 17 серпня 2011 року №2454/23-100/33730548.

В ході розгляду позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192360 від 07 вересня 2011 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що спірне повідомлення-рішення мотивовано висновками відповідача про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Діловой Бум", однак ці висновки суперечать чинному законодавству та спростовуються обставинами господарської діяльності позивача.

Також, в ході розгляду до участі у справі було залучено ТОВ "Діловий бум", як третю особу.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що перевіркою встановлено відсутність фактичних поставок послуг позивачу від ТОВ "Діловий Бум" з огляду на те, що основні засоби у ТОВ "Діловий Бум" відсутні.

Представник третьої особи - ТОВ "Діловий Бум" підтвердив, що ними фінансово-господарські операції реально здійснювались відповідно до умов угод укладених з позивачем. Вказував, що висновки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва є хибними та необґрунтованими.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №0000192360 від 07 вересня 2011 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ "Бестгроссер" займається оптовою торгівлею харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, тощо; зареєстрований як платник ПДВ з 01 жовтня 2005 року, має відповідні складські приміщення та нерухомість для здійснення відповідної господарської діяльності.

У період з 05 по 11 серпня 2011 року, на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 05 серпня 2011 року №1628 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за травень 2011 року, за результатами якої складено акт від 17 серпня 2011 року №2454/23-100/33730548.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за травень 2011 року у сумі 125067грн.

07 вересня 2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192360 яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 125 068 грн. (125 067 грн. - за основним платежем; 1 грн. - за штрафними санкціями).

29 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ "Діловой Бум" був підписаний договір №0531 на організацію перевезень автомобільним транспортом по Україні.

ДПІ у Ленінському районі ТОВ "Діловой Бум" надав звіт господарської діяльності як платник ПДВ, який підтверджувався договором, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт.

Позивач надав суду копії таких документів:

- акти виконаних робіт між позивачем та третьою особою по справі;

- копії платіжних доручень, податкових накладних, виписки з рахунків, товарно транспортних накладних, реєстр транспортно експедиційних послуг ТОВ "Діловий бум" з зазначенням прізвищ водіїв, номерів транспортних засобів, маршрутів руху тощо;

- копії договорів на постачання продуктів харчування іншим суб'єктам господарювання;

- правовстановлюючі документи ТОВ "Діловий бум";

- копії платіжних доручень щодо взаєморозрахунків за надані послуги за організацію постачання товарів.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що господарські правовідносини позивача та ТОВ "Діловий бум" були реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку, а висновки відповідача про їх нікчемність є необґрунтованими та такими, що зроблені з перевищенням повноважень, у зв'язку з чим позовні вимоги належить задовольнити.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 198 ПК України -право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198).

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, суду першої інстанції належало перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості ТОВ "Діловой Бум" до вчинення господарської операції з надання послуг з перевезення вантажів.

З матеріалів справи вбачається, що у ТОВ "Діловой Бум" відсутні основні фонди (зокрема, транспортні засоби та працівники), відповідно, відсутні умови для виконання договорів перевезення вантажів, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Крім того, відповідно до п.44.6 ст. 44 ПК України - у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з актом перевірки (а.с.49, 50) позивачем не надано до перевірки документів, що підтверджують розрахунки з ТОВ "Діловой Бум", а також не надано товарно-транспортних накладних.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів апелянта щодо безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ "Діловой Бум".

Колегія суддів зазначає, що висновки про нікчемність правочинів відносяться до компетенції судів, а не податкових органів, однак незважаючи на викладення таких висновків в акті перевірки, це не може бути підставою для скасування спірного рішення, оскільки його правомірність підтверджується відсутністю реального виконання договору між позивачем та з ТОВ "Діловой Бум".

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Бестгроссер" і, відповідно, необхідність відмови в їх задоволенні.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ "Бестгроссер" у задоволенні позовних вимог до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Бестгроссер" у задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва №0000192360 від 07 вересня 2011 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлено 24 вересня 2012 року.

Головуючий:/підпис/Л Л.П. Шеметенко Суддя:/підпис/С.Д. Домусчі Суддя:/підпис/О.О.Кравець