Вирок № 26108377, 24.09.2012, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Дело № 119/1699/12

П Р И Г О В О Р

И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Тощевої О.О.

при секретарі - Ібрагімової А.С.

за участю:

прокурора - Архірєєва Д.С.

законного

представника потерпілої - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району АР Крим кримінальну справу відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Дворики Дмитріївського району Курської області, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 28 серпня 2010 року о 21 годині 00 хвилин в темну пору доби на 22 км + 500 метрів автомобільної дороги «смт. Совєтський - м. Старий Крим» у Совєтському районі АР Крим, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2104», номерний знак НОМЕР_1, рухаючись з боку м. Старий Крим у напрямку смт. Совєтський, при виконанні маневру обгону транспортного засобу, поблизу нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.2 (яка вказує напрямок руху для пішоходів), здійснив наїзд на транспортний засіб мопед марки «Леопард» без номерного знаку, під керуванням ОСОБА_1, який рухався у попутному напрямку і почав виконувати маневр повороту ліворуч на другорядну дорогу.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирці мопеду «Леопард» ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді оскольчатого перелому обох кісток лівої гомілки в середній треті. Рваних ран лівого голіностопного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком більш ніж на 21 добу.

Дорожньо-транспортна пригода відбулася в наслідок порушення ОСОБА_2 вимог горизонтальної розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) і вимог п. 14.6 (в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до вимог яких забороняється пересікати дорожню розмітку 1.1 (вузька суцільна лінія), яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; забороняється здійснювати обгін ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 метрів - поза населеним пунктом.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 вину свою в скоєнні цього злочину визнав частково та пояснив, що 28 серпня 2010 року на своєму автомобілі марки «ВАЗ 2104», номерний знак НОМЕР_1 виїхав з с. Курське Білогірського району АР Крим в с. Урожайне Совєтського району АР Крим, з ним було три пасажири невістка ОСОБА_4, його дружина ОСОБА_5 і син ОСОБА_6 Рухався зі швидкістю 80-90 км/г з увімкнутими фарами і приблизно о 21 годину в темну пору доби на автомобільній дорозі смт. Совєтський - м. Старий Крим, рухаючись у напрямку смт. Совєтський, він побачив як у попутному напрямку по правій частині проїзної частини рухаються три мопеда. Так як зустрічного транспорту не було і мопеди рухалися не подаючи ніяких сигналів, він почав здійснювати обгін цих мопедів. Спочатку обігнав перший і другий мопед, а коли почав обганяти третій мопед, практично зрівнявшись з ним, побачив як водій цього мопеду увімкнув покажчик лівого повороту, тоді він зрозумів, що водій мопеду буде повертати ліворуч, тому відразу прийняв міри для екстреного гальмування. Однак зіткнення уникнути не надалося можливим. Зіткнення відбулося за межею перехрестя на зустрічній смузі дороги правою передньою боковою частиною автомобіля з передньою лівою частиною мопеда. Після зіткнення автомобіль скотився на ліве узбіччя дороги, коли він вийшов з автомобіля, побачив дівчинку, яка лежала на проїзній частині. Його син викликав швидку допомогу і міліцію, та вони з ним почали надавати потерпілій допомогу. При цьому, зазначив, що дорожньо-транспортна пригода відбулася і з вини ОСОБА_1, який порушив Правила дорожнього руху тим що, він перевозив пасажира на мопеді позаду, не позначив завчасно свій маневр повороту ліворуч. В скоєному розкаюється та просить суд строго не наказувати. Крім того, цивільний позов заявлений потерпілими до нього про стягнення матеріальної та моральної шкоди не визнає, оскільки вважає, що матеріальну шкоду повинна компенсувати страхова компанія, а моральну шкоду представнику потерпілої він не задавав.

Однак, незважаючи на часткове визнання підсудним своєї вини, його вина у скоєні злочину повністю підтверджується доказами, зібраними у ході досудового та судового слідства й досліджених під час судового розслідування, а саме:

- показаннями законного представника потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 допитаного у судовому засіданні в тій частині, що 28 серпня 2010 року приблизно о 21 годині він на своєму мопеді марки «Леопард» разом із донькою ОСОБА_3, яка сиділа позаду, виїхали з с. Возрождєнє Кіровського району АР Крим у с. Красногвардійське Совєтського району АР Крим. З собою також перевозив коробку з м'ясом. З ними також виїхав його тесть ОСОБА_7, який усю дорогу рухався позаду. Коли він рухався по автомобільній дорозі «с. Золоте Поле - с. Пушкіно» в напрямку смт. Совєтський та наближався до перехрестя на с. Красногвардійське, побачив у дзеркалі заднього огляду, як по цій дорозі в попутному напрямку рухається автомобіль на відстані приблизно 200 метрів. Приблизно за 100 метрів до перехрестя він увімкнув покажчик лівого повороту, наблизився до роздільної смуги зайняв крайнє ліве положення, знизив швидкість, яка складала під час руху 40 км/г, та почав виконувати маневр повороту ліворуч на с. Красногвардійське. Виконуючи маневр повороту оглянувся назад, щоб переконатися чи повертає його тесть також. Коли обернувся побачив капот автомобіля і в цей час відбулося зіткнення, після якого упав разом із мопедом. Піднявшись він одразу підбіг до доньки переконатися, що з нею все гаразд, узяв її на руки і передав своєму тестю, після чого утратив свідомість. Прийшов до свідомості вже у лікарні;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_7, який їхав за мопедом ОСОБА_1 допитаного у судовому засіданні в тій частині, що 28 серпня 2010 року приблизно о 21 годині він на своєму

- показаннями свідка ОСОБА_5 допитаної у судовому засіданні в тій частині, що 28 серпня 2010 року приблизно о 21 годині вона разом із своєю сім'єю, чоловіком, сином і невісткою, їхали зі с. Золоте Поле Кіровського району АР Крим у с. Урожайне Совєтського району АР Крим на автомобілі марки «ВАЗ 2104», під керуванням її чоловіка - ОСОБА_2 Швидкість руху автомобіля складала 80-90 км/г. Наблизившись до Совєтського району вони наздогнали два мопеди, які рухалися в попутному напрямку біля узбіччя дороги на відстані між собою 10-15 метрів. Чоловік почав обгін цих двох мопедів для чого набрав швидкість та виїхав на зустрічну смугу руху. Відстань обгону мопедів складала приблизно 600 метрів. Коли чоловік здійснив обгін цих мопедів, вона побачила у світлі фар третій мопед, світлові прибори якого не працювали. На відстані приблизно 10-20 метрів до цього мопеду чоловік почав гальмувати, так як водій мопеду почав повертати з правої сторони ліворуч. Автомобіль із-за гальмування практично зупинився, однак уникнути зіткнення не вдалось. Удар прийшовся на переднє праве крило;

- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події 22 км + 500 метрів автомобільної дороги «смт. Совєтський - м. Старий Крим», схемою дорожньо-транспортної пригоди і фототаблицею до неї, з яких вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулося на зустрічній смузі руху по ходу руху на перехресті з автодорогою на с. Красногвардійське, при цьому гальмовий шлях автомобіля починається на пішохідному переході на зустрічній смузі руху, тим самим підтверджуючими місце і обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та які свідчать про вчинення ОСОБА_2 порушень ПДР, внаслідок яких відбулася ця пригода (а.с. 6-13);

- протоколом огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ 2104», номерний знак НОМЕР_1, який містить дані про виявлені при огляді пошкодження цього транспортного засобу, зосередженні у передній правій його частині, тим самим підтверджуючими факт цієї дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 14);

- протоколом огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу - мопедом марки «Леопард», який містить дані про виявлені при огляді пошкодження цього транспортного засобу, зосередженні у лівій його частині, тим самим підтверджуючими факт дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 15);

- висновком експерта № 179 від 06 червня 2011 року проведеного судово-медичного дослідження (обстеження) потерпілої ОСОБА_3 (а.с. 72), згідно якого ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді оскольчатого перелому обох кісток лівої гомілки в середній треті. Рваних ран лівого голіностопного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком більш ніж на 21 добу;

- протоколом огляду речових доказів від 03 липня 2012 року та фототаблицею до нього, які вказують на пошкодження мопеда марки «Леопард», характер яких підтверджує обставини дорожньо-транспортної події (а.с. 92, 93);

- протоколом огляду речових доказів від 03 липня 2012 року та фототаблицею до нього, вказуючи ми на пошкодження автомобіля марки «ВАЗ 2104», номерний знак НОМЕР_1, зосередженні у передній правій його частині, характер яких підтверджує обставини дорожньо-транспортної події (а.с. 101-104);

- висновком автотехнічної експертизи № 3/188 від 04 травня 2012 року, згідно висновку якої водій автомобіля марки «ВАЗ 2104», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав можливість запобігти зіткненню і ця можливість полягала у виконанні ним у комплексі вимог дорожнього розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), пересікати яку заборонено, а також вимог пункту 14.6 (в) Правил дорожнього руху. (а.с. 42-46).

Доводи ОСОБА_2 надані у судовому засіданні щодо наявності у дорожньо-транспортній пригоді вини водія мопеда марки "Леопард" ОСОБА_1 не можуть бути дослідженні в цьому судовому засіданні, оскільки суд розглядає кримінальну справу в межах обвинувачення, а за цією справою обвинуваченим є тільки ОСОБА_2, тому не є повноваженнями суду збирати докази вини ОСОБА_1, що повинно бути встановлено досудовим слідством та за результатами якого прийняте рішення про наявність складу злочину в його діях і притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, відповідно до постанови слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АР Крим від 13 липня 2012 року (а.с.147) відносно ОСОБА_1 виділені матеріали справи та направлені на додаткове розслідування з підстав наявності в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 291 КК України.

Як свідчать матеріали даної кримінальної справи ОСОБА_2 порушив вимоги дорожнього розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), а також пункту 14.6 (в) Правила дорожнього руху, що не оспорює сам підсудний, та що суд вважає причинно-наслідковим зв'язком дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 серпня 2010 року.

Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 та наявності в його діях складу злочину, які органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вивченням особи підсудного встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, одружений, не працює, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 125-146).

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 міру кримінального покарання, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним діяння, спосіб та обстановку його скоєння, а також враховує тяжкість скоєного ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Крім того, призначаючи покарання суд враховує досліджені дані про особу винного, приймає до уваги наявність обставин, які пом'якшують його покарання, до якого суд згідно зі ст. 66 КК України відносить щире каяття підсудного, надання іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, а також відсутність обставин, обтяжуючих його покарання.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним і достатнім призначити підсудному ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі в межах строку, встановленого для даного виду покарання Загальною частиною КК України та передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України.

Разом з тим, виходячи з того, що покарання є не тільки карою за скоєння злочину, але має ціль виправлення та перевиховування засудженого, також враховуючи невелику тяжкість злочину, характеризуючи данні винної особи, який раніше не судимий, вину свою визнає частково, у вчиненому розкаюється та критично відноситься до своєї протиправної поведінки, також одружений та має постійне місце проживання, враховуючи думку прокурора, який просив звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, суд доходить висновку, про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без відбування покарання і вважає можливим відповідно до ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, при цьому поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Однак, з метою реалізувати закріплені у ч.2 ст. 50 КК України цілі кримінального покарання і в послідуючому виправлення підсудного, запобіганню вчинення ним нових злочинів проти безпеки дорожнього руху, суд знаходить за можливе приєднати підсудному до основного покарання додаткове у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вирішуючи питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, суд не знаходить підстав для зміни раніше обраного підсудному запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Крім цього, ОСОБА_1, який є законним представником, заявлено цивільний позов в свої інтересах та інтересах неповнолітньої потерпілої до підсудного ОСОБА_2 про стягнення на свою користь завданої злочином матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті скоєного злочину його неповнолітній доньки ОСОБА_1 були завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад її здоров'я, в наслідок яких ним були понесені витрати пов'язані із лікуванням доньки у розмірі 5815 (п'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) гривень, наданням юридичних послуг представником ОСОБА_9 у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) гривень, транспортні розходи у розмірі 612 (шістсот дванадцять) гривень 14 копійок, а також пошкоджено належне йому майно - мопед марки «Леопард» вартістю 6200 (шість тисяч двісті) гривень, усі ці витрати просить стягнути з підсудного на свою користь.

Разом із тим ОСОБА_1 зазначає у позові, що внаслідок злочинних дій підсудного він отримав душевну травму, так як бачив страждання і переживання своєї доньки з понесеними нею тілесними ушкодженнями, був порушений їх звичайний життєвий уклад, тим самим йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінив у 20 000 (двадцять тисяч) гривень та просить стягнути також на свою користь з підсудного.

Розглянувши позовну заяву та заслухавши пояснення законного представника потерпілої, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення шкоди підлягають залишенню без розгляду виходячи з наступного.

Згідно матеріалів кримінальної справи потерпілою визнана ОСОБА_3 (а.с. 50), а її законним представником батька ОСОБА_1 (а.с. 51).

Цивільний позов подано ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки, що не суперечить діючому законодавству. Однак в якому він просить стягнути понесені безпосередньо ним матеріальні збитки, що не узгоджується з нормами закону, оскільки в такому разі стягуючи ці збитки він повинен діяти самостійно як цивільний позивач, що передбачає ст. 50 КПК України, а не звертатися з позовом в інтересах неповнолітньої, якої таких збитків завдано не було.

Також, ОСОБА_1 просить стягнути на свою користь моральну шкоду, яка була завдана саме йому, але при цьому діє в інтересах своєї доньки, яка дійсно має право на стягнення з підсудного завданої безпосередньо їй моральної шкоди, оскільки потерпіла від злочину. Вказане також суперечить положенням ст. 50 КПК України.

Вимог щодо стягнення зі ОСОБА_2 матеріальної та маральної шкоди завданої саме неповнолітній у судовому засіданні заявлено не було.

У зв'язку з чим, відповідно до ст. 28 КПК України ОСОБА_1 має право звернутися з цими усіма вимогами у порядку цивільного судочинства, при цьому розмежуючи їх при зверненні як на захист інтересів доньки, так і діючи в особистих інтересах.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного ОСОБА_2 на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим необхідно стягнути витрати пов'язані із затратами на проведення автотехнічної експертизи у розмірі 846 (вісімсот сорок шість) гривень.

Питання про речові докази належить вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 місяців обмеження волі з приєднанням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо у термін випробування він не скоїть нового злочину та виконає зобов'язані, покладені на нього судом.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції в дні встановленні даним органом.

Додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік, відповідно до частин 4 ст. 72 КК України, виконувати самостійно.

Запобіжний захід підсудному до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписка про невиїзд.

Речовий доказ по справі: автомобіль марки «ВАЗ 2104», номерний знак НОМЕР_1, 1985 року випуску, двигун НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_2, зареєстрований в МРЕВ ДАІ АР Крим м. Феодосія, який відповідно до розписки (а.с. 106) знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 - залишити у його володінні, оскільки володіє цим транспортним засобом на законних підставах.

Речовий доказ по справі: мопед марки «Леопард», модель «BT 49 QT-12», номер рами НОМЕР_4, сірого кольору, з об'ємом двигуна 49,9 куб. сантиметрів, який відповідно до постанови про приєднання до справи в якості речового доказу (а.с.96), знаходиться на зберіганні на території Совєтського районного споживчого товариства - повернути ОСОБА_1, як законному власнику вказаного транспортного засобу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим витрати пов'язані із затратами на проведення автотехнічної експертизи у розмірі 846 (вісімсот сорок шість) гривень, перерахувавши зазначену суму на розрахунковий рахунок 31253272210448, одержувач НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим, Банк: ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 25574015, призначення платежу - 25010100 за автотехнічну експертизу №3/188.

Цивільний позов ОСОБА_1 в свої інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржено протягом п'ятнадцяті діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя: