Рішення № 26088158, 19.09.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/2390/2349/12Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 55 Побережна Н.П. Доповідач в апеляційній інстанції Бородійчук В. Г. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБородійчука В.Г. суддівВасиленко Л.І., Демченка В.А.при секретаріБурдуковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «Приватбанк» - Шуліка Аліни Володимирівни на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Корсунь-Шевченківського відділення Черкаського РГУ «Приватбанк» про відшкодування збитків в порядку захисту прав споживача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

28 березня 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до відповідача про захист прав споживача і просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів на користь позивача 11 172,90 грн., з них 8 040 грн. сума грошового переказу, 399,98 грн. сума комісії за виконання грошового переказу та 2 733,60 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань, нарахованої на підставі ст. 32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 лютого 2012 року позивач у Корсунь-Шевченківського відділення Черкаського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» замовив фінансову послугу по здійсненню грошового переказу з використанням платіжної системи «Вестерн Юніон», подавши відповідну заяву, яка прийнята до виконання службовою особою Корсунь-Шевченківського відділення ПАТ КБ «Приватбанк», вніс кошти в сумі 1 000 доларів США для їх переказу, сплатив 399,98 грн. комісії за здійснення переказу. Одержувачем грошового переказу позивач зазначив дружину ОСОБА_8, місцем одержання грошового переказу позивач вказав країну Сполучене Королівство - Англія. Наступного дня позивач, зателефонувавши на телефон клієнтської підтримки, дізнався, що грошовий переказ отримано 22 лютого 2012 року у місті Харов в країні Англія. Проте станом на 22 лютого 2012 року одержувач коштів ОСОБА_8 за межі України не виїжджала та не могла одержати у місті Харов в країні Англія грошовий переказ.

Під час судового розгляду позивач зменшив свої позовні вимоги та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів на користь позивача 9 148,29 грн., з них 8 040 грн. сума грошового переказу, 399,98 грн. сума комісії за виконання грошового переказу та 708,90 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань, нарахованої на підприємстві ст. 32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_7 8 040 грн. основного переказу та 399,38 грн. комісійної плати за послуги з грошового переказу.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави 214,60 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить змінити рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2012 року в частині задоволення позову стосовно стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_7 8 040 грн. основного переказу та 399,38 грн. комісійної плати за послуги з грошового переказу та ухвалити нове рішення, яким в цій частині позовних вимог відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, дане рішення суду вказаним вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_7 та відповідачем ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Корсунь-Шевченківського відділення Черкаського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» 21 лютого 2012 року було укладено угоду про надання послуг з грошових переказів через міжнародну платіжну систему «Вестерн Юніон» (а.с. 17). За умовами вказаної угоди, отримувачем грошового переказу є ОСОБА_8, яку позивач зазначив у заяві.

Також встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» прийняв на себе зобов'язання здійснити переказ одержаних від позивача коштів із застосуванням міжнародної платіжної системи «Вестерн Юніон», здійснюючи переказ під маркою «Вестерн Юніон».

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» не довів суду, що грошовий переказ в розмірі 1 000 доларів США був отриманий згідно заяви відправника від 21 лютого 2012 року, а тому вимоги в частині стягнення з відповідача основної суми грошового переказу та комісії за здійснення грошового переказу є правомірними.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками районного суду, виходячи з наступного.

Так, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції не врахував положення норм зобов'язального права, зазначені в ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 526 ЦК України вказує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ПАТ КБ «Приватбанк» надав лише послуги позивачеві щодо оформлення документу на переказ та переказу коштів, а виплату здійснив не відповідач, а інший банк-агент в одному з пунктів обслуговування в Англії, в якому була повідомлена необхідна контрольна інформація.

Колегія суддів вважає, що ПАТ КБ «Приватбанк» свою функцію як банк-агент і член платіжної системи Western Union здійснив у повному обсязі, тобто надав ОСОБА_7 послугу щодо проведення переказу за допомогою цієї платіжної системи, а Western Union підтвердив належне виконання ПАТ КБ «Приватбанк» своєї частини зобов'язань, а саме: переказ відправлений і отриманий в належному місці, в належній сумі.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме розділу 2 положення договору від 27 грудня 2002 року (а.с. 48-55), укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та Вестерн Юніон Файненшл Сервісіс Інк чітко вказується про те, що Представник/Приватбанк повинен пропонувати послуги по переказу коштів в межах Території/України.

Таким чином, ПАТ КБ «Приватбанк» відповідає лише за відправлення переказу на території України та не може відповідати за інший банк-агент в іншій частині світу, який здійснює виплату переказу.

Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правовідносини між ПАТ КБ «Приватбанк», компанією Western Union та ОСОБА_7 ґрунтуються також на положеннях ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до ст. 24.3 вищевказаного Закону при використанні документа на переказ готівки, ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Згідно ст. 30.1 Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до ст. 32.1 Закону банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Ст.ст. 33.1., 33.2., 33.3 Закону передбачено, що платник несе перед банком або іншою установою - членом платіжної системи, що його обслуговують, відповідальність, передбачену умовами укладеного між ними договору. Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - члену платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідної інформації. Платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - член платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.

Відповідно до ст. 38.1. Закону система захисту інформації повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання. Порядок захисту та виконання засобів захисту інформації членами та учасниками міжнародних платіжних систем визначається правилами цих систем.

Оскільки дані переказу повідомляються отримувачу через відправника, що ініціював переказ, а касові працівники не мають вільного доступу до даних переказу в системі зі спеціальним програмним забезпеченням та засобами захисту інформації, унеможливлюється виплата суми переказу неналежному отримувачу.

Також, в суді апеляційної інстанції були досліджені матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи по факту звернення громадянина ОСОБА_7 щодо шахрайських дій невідомих осіб в мережі Інтернет. На (а.с. 6-7) є пояснення ОСОБА_7, де він детально описує ситуацію з купівлею автомобіля через мережу Інтернет. Так, ОСОБА_7 вказує, що бажаючи придбати автомобіль, зайшов через мережу Інтернет на сайт «uavto.Kiev.ua» на якому знайшов оголошення про продаж автомобіля Део Ланос 2004 року випуску по ціні 3000 доларів США. Зацікавившись вказаним автомобілем, він написав електронного листа власнику автомобіля на вказаний ним імейл: АДРЕСА_1 пропозицією купівлі авто та з питанням, чому ціна автомобіля нижче від його вартості. На вказаний лист, ним була отримана відповідь, що автомобіль знаходиться із власницею в Італії та через переїзд її до своєї сестри в Англію, власниця автомобіля хотіла швидко зняти його з обліку та продати. Щоб упевнитися в тому, що ОСОБА_7 дійсно хоче придбати даний автомобіль, йому було запропоновано зробити грошовий переказ «Western Union» в Англію на ім'я свого близького родича. В Корсунь-Шевченківському відділенні Приватбанку він зробив переказ коштів до Великої Британії у розмірі 1000 доларів США на ім'я своєї дружини ОСОБА_8 і у цьому ж відділенні банку отримав на руки квитанцію грошового переказу з секретним кодом, який повинен був повідомити власниці автомобіля при покупці автомобіля і сплаті решти коштів за авто. Зробивши переказ коштів, ОСОБА_7 написав власниці автомобіля електронного листа, в якому повідомив про перерахунок коштів, на що отримав відповідь з проханням перевірити статус переказу. Зайшовши на офіційний сайт «Western Union» позивач по справі впевнився, що кошти вже переведені, після чого написав знову електронного листа власниці автомобіля з повідомленням про факт переведення коштів, після чого отримав відповідь про те, що власниця автомобіля виїжджає в Україну для продажу вказаного авто ОСОБА_7. Після вказаних подій, подальший зв'язок ОСОБА_7 із власницею автомобіля перервався, остання не реагувала на електронні листи та не телефонувала йому по приїзду в Україну, як обіцяла під час домовленості про купівлю автомобіля. Відразу ж зателефонувавши в сервісний центр Приватбанку, ОСОБА_7 було повідомлено, що кошти здійснені за його переказом вже виплачені в Англії, таку ж інформацію йому підтвердили й на наступний день вже в самому відділенні Приватбанку з якого він робив переказ і куди звернувся для з'ясування обставин щодо переказу коштів.

Таким чином, відповідно до ст. 32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що надав послуги позивачу з відправлення переказу не може нести відповідальність за переказом, який був виплачений отримувачу відповідно до умов договору з позивачем та завершився згідно п. 30.1 ст. 30 вищевказаного Закону.

ПАТ КБ «Приватбанк» є банк, що здійснював відправлення переказу, а не виплату переказу, тому він не повинен нести відповідальність за дії інших представників Вестерн Юніон, які здійснюють виплату в іншій країні.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дослідивши в повному обсязі матеріали справи та всупереч вищезазначеним нормам права безпідставно стягнув з ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «Приватбанк» - Шуліка Аліни Володимирівни задовольнити.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Корсунь-Шевченківського відділення Черкаського РГУ «Приватбанк» про відшкодування збитків в порядку захисту прав споживача в частині задоволення позовних вимог стосовно стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_7 основного переказу в сумі 8 040 грн. та комісійної плати в сумі 399,38 грн. за послуги з грошового переказу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_7 в цій частині.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий :

Судді :