Постанова № 26086232, 17.09.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р. Справа № 5023/1404/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

прокурора -Овчарової А.О. (посв. №264 від 24.11.2011р.),

1-го позивача -не з'явився,

2-го позивача -Яновської В.С. (дов.№38-1871 від 28.05.2012р.),

відповідача -ОСОБА_2 (особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків (вх.№2195Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2012 р. по справі № 5023/1404/12

за позовом Прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі 1. Харківської міської ради, м. Харків,

2. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

про стягнення 7 203,81 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Прокуратура Ленінського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі", м. Харків звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь другого позивача основний борг в сумі 7203,81грн., а також віднести на відповідача судовий збір.

Другий позивач 07.05.2012 року надав до суду першої інстанції клопотання, в якому просив суд провадження в частині позовних вимог припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України зв`язку із сплатою позивачем частини основного боргу у розмірі 2063,09грн. та просив стягнути з відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі", м. Харків 5140,72грн., в обґрунтування свого клопотання позивач надав банківську виписку (а.с.66). Господарський суд Харківської області прийняв вказане клопотання до розгляду в судовому засіданні.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2012 р. по справі №5023/1404/12 (суддя Ковальчук Л.В.) позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 5 140,72 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держбюджету України 1 609,50 грн. державного мита; у частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 2 063,09 грн. провадження у справі припинено.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2012 р. по справі № 5023/1404/12 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції посилався в оскаржуваному рішенні на акти включення №170/5959-В від 15.10.2011р., №170/7437 від 10.10.2010р. та акт відключення опалення №170/6895 від 19.04.2011р., про які, як стверджує апелянт, йому не було відомо, які ОСОБА_2 не підписував та зазначає, що зазначені акти апелянту не надсилалися. Також апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недоведеність стягуваної суми.

Справа слухалась неодноразово у зв'язку з неявкою відповідача та першого позивача.

У судовому засіданні 13.09.2012р. прокурор та представник другого позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Представник КП «Харківські теплові мережі» у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що станом на 15.03.2012р. заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань складало 7 203 грн.81 коп., яка утворилася за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року. Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актом на включення теплової енергії у приміщенні відповідача. Вищезазначений акт на включення опалення підписаний та скріплений печатками представників КП «Харківські теплові мережі»та повноважним представником балансоутримувача житлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Представник першого позивача у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 28.08.2012 року (а.с.135-а.с.136).

Ухвала суду про відкладення розгляду справи була направлена першому позивачу рекомендованим листом 29.08.2012р. та отримана ним 31.08.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи (а.с.138).

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2011 року між другим позивачем, Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", та відповідачем, ФОП ОСОБА_2 було укладено Договір №13778 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого другий позивач (теплопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах згідно з додатком 1 до цього договору.

Відповідач відповідно до розділу 6 договору зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 6.4. передбачено, що споживач за три дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної у додатку 1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює: до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18-го числа місяця наступного за розрахунковим при відсутності приладів комерційного обліку (а.с.18-а.с.21).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідно положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строку (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом Харківської області вірно встановлено, що другий позивач свої зобов'язання в частині надання теплової енергії виконав у повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору та на підставі Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2011-2012 р.р., здійснив відпуск теплової енергії в нежитлове приміщення відповідача загальною площею 57,1кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, літера "Б-2", на підставі договору оренди №3003 від 18.05.2011 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та відповідачем. Система опалення приміщень відповідача є невід`ємною частиною системи опалення вказаного житлового будинку.

Факт користування тепловою енергією у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, літера "Б-2", в якому знаходився відповідач у листопаді 2011 року - лютому 2012 року підтверджується актом про включення №170/5959-В від 15.10.2011 року (а.с.17), а також тим, що апелянт частково здійснював оплату за теплопостачання, що вбачається з копії квитанції №2413_75.1 від 15.03.2012р., в якій в графі призначення платежу зазначено: ОСОБА_2 сплата за теплову енергію за листопад 2011р. за договором №13778 від 01.08.2011р. в сумі 2063,09 грн. (а.с.59).

Щодо твердження апелянта про те, що він не підписував зазначений акт про підключення вбудованого приміщення споживача до джерела теплової енергії, то, як вбачається з належним чином завіреної копії вказаного акту №177/5959-В, він містить підписи представника КП «ХТМ»та споживача ОСОБА_2 та скріплений печаткою КП «ХТМ».

У судовому засіданні 13.09.2012р. ОСОБА_2 усно звернув увагу суду на той факт, що ним не підписувався акт №2413_75.1 від 15.03.2012р., а тому апелянт вважає його підробленим, і просить призначити експертизу.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що апелянт не звертався до правоохоронних органів щодо підроблення його підпису в акті №177/5959-В від 15.10.2011р.

У ході судового розгляду справи представник КП «ХТМ»зазначила, що система опалення відповідача єдина з системою опалення будинку, окремого теплового вводу в приміщенні відповідача немає. Зокрема, акті №177/5959-В від 15.10.2011р. зазначено, що опалення приміщення -централізоване. Підключення та відключення споживачів, що мають єдину з житловими будинками систему опалення здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлових будинків в цілому. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує усі приміщення в житловому будинку. Можливості відключення окремих приміщень в житловому будинку немає.

Враховуючи викладене, а також те, що апелянт не спростував належними допустимими доказами відсутність у нього опалення у спірний період, колегія суддів не знайшла підстав для призначення почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач також зазначає, що відповідно до п.5 додатку №1 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №13778 від 01.08.2011р., орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору ставить 6941,25 грн. Апелянт зазначає, що з ОСОБА_2 другим позивачем - КП «ХТМ»стягується сума значно більша, ніж вказана. Жодних письмових повідомлень про зміну тарифів від теплопостачальної організації ОСОБА_2 не отримував.

Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи міститься розрахунок нарахувань ФОП ОСОБА_2 в період з листопада 2011р. по лютий 2012р., здійснений інженером КП «ХТМ»(а.с.9).

Відповідно до п.23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.07р. №1198 у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Частиною першою статті 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як вбачається з договору №13778 від 01.08.2011 року, умовами вказаного договору не передбачено внесення змін у договір у зв'язку зі зміною тарифів. Однак пунктом 6.7. зазначеного договору передбачено, що зміна тарифів не є підставою для переукладення договору.

Щодо не надання інформації апелянту про зміну тарифів, то інформація про прийняття нових тарифів розміщується в засобах масової інформації, а також міститься у всіх платіжних дорученнях - вимогах, які щомісячно надсилалися відповідачу для оплати (а.с.14-а.с.16).

Таким чином, незалежного від того, чи було узгоджено зміну тарифів з відповідачем, споживач зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту теплову енергію у відповідності до діючих тарифів.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо стягнення завищеної суми, аніж тої, що вказана в договорі, не підтверджуються матеріалами справи.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором, не сплатив у визначені договором строки, порядку ті розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 7203,81 грн., яку відповідач частково сплатив у сумі 2063,09 грн.

У зв'язку з заборгованістю, відповідачу були надіслані листи-вимоги про сплату боргу №193 від 15.03.2012 року, №173 від 21.02.2012 року (а.с.10, а.с.12).

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який з урахуванням зменшення позовних вимог, провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2063,09грн. припинив та стягнув з відповідача на користь позивача 2 заборгованість у розмірі 5140,72 грн.

Щодо доводів апелянта про те, що відповідач не був повідомлений належним чином про розгляд даної справи у судовому засіданні 10.05.2012р., на якому було прийнято оскаржуване рішення, то судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2012р. по даній справі було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 03.05.2012р. (а.с.51-а.с.52). Дану ухвалу відповідач отримав 19.04.2012 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.56).

26.04.2012р. скаржник подав до суду першої інстанції відзив (вх.№9207), однак 03.05.2012р. у судове засідання не з'явися, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Враховуючи неявку у судове засідання 03.05.2012р. першого позивача та відповідача, а також ненадання сторонами усіх витребуваних документів, ухвалою господарського суду Харківської області від 03.05.2012р. розгляд справи було відкладено на 10.05.2012р. та попереджено сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України (а.с.64-а.с.65). Зазначену ухвалу суд першої інстанції надіслав сторонам у справі 07.05.2012р. за вих.№006563, що вбачається зі штампу вихідної кореспонденції господарського суду Харківської області на зворотньому аркуші ухвали.

На підтвердження того, що відповідач про засідання суду 10.05.2012р. був повідомлений 22.05.2012р. апелянт до апеляційної скарги надав копію конверту з відбитком штампу «Укрпошти», в якому, як стверджує відповідач отримав ухвалу господарського суду Харківської області від 03.05.2012р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. апелянта було зобов'язано надати у судове засідання 13.09.2012р. оригінал вказаного конверту для огляду та дослідження судовою колегією.

Однак апелянт оригінал конверту, в якому отримав ухвалу суду першої інстанції від 03.05.2012р. та доказів на підтвердження того, що апелянт отримав вказану ухвалу 22.05.2012р. суду апеляційної інстанції не надав.

Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд Харківської області належним чином повідомив сторони у справі, які не були присутні в попередньому судовому засіданні, надіславши ухвалу від 03.05.2012р. протягом трьох днів з дня її прийняття, тобто (на наступний день після вихідного) - 07.05.2012р.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення 5140,72 грн.

Доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначене, рішення господарського суду Харківської області від 10 травня 2012р. по справі №5023/1404/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10 травня 2012р. по справі №5023/1404/12 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 17.09.2012р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.