Ухвала суду № 26084260, 19.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 року м. Київ К-28270/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенко М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 року

у справі № 2-а-27549/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Укрпромресурс»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НПП «Укрпромресурс»(далі -позивач, ТОВ «НПП Укрпромресурс») звернулось у жовтні 2008 року до суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -відповідач, Слов'янська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 березня 2008 року № 0000902341/0, від 26 травня 2008 року № 0000902341/1, від 15 серпня 2008 року № 0000902341/2. Заявою від 17 листопада 2008 року позивач зменшив позивні вимоги та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2008 року № 0000902341/0, від 26 травня 2008 року № 0000902341/1, від 15 серпня 2008 року № 0000902341/2 в частині нарахування податку на прибуток у сумі 148 220,00 гривень і штрафних санкцій у сумі 29 644,00 гривні. Заявою від 26 листопада 2008 року позивач збільшив позовні вимоги та просив скасувати також податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2008 року № 0000902341/3 в частині нарахування податку на прибуток у сумі 148 220,00 гривень і штрафних санкцій у сумі 29 644,00 гривні.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 року, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000902341/3 від 16.10.2008 року у частині нарахування податку на прибуток у сумі 148 220,00 гривень та штрафних санкцій у сумі 29 644,00 гривні. У іншій частині позову відомленов.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Позивач своїх заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ТОВ «НПП «Укрпромресурс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24 травня 2006 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої складений акт № 1458/23-3-34009320 від 05 березня 2008 року. В ході перевірки, зокрема, встановлене порушення підпункту 4.1.1. пункту 4.1. статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5, підпункту 8.1.2. пункту 8.1. статті 8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22 травня 1997 року із змінами та доповненнями (надалі -Закон № 283/97), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1 375 310 грн., в тому числі по періодах: за 3 квартал 2006 року -у сумі 390 627 грн., 4 квартал 2006 року -88 842 грн., 1 квартал 2007 року -256 348 грн., 2 квартал 2007 року -234 915 грн., 3 квартал 2007 року -404 578 грн.

24 березня 2008 року за результатами зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000902341/0, яким позивачу згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2. статті 4, підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями (надалі -Закон № 2181) визначено суму податкового зобов'язання з податку прибуток підприємств у розмірі 178 320,90 грн., у тому числі за основним платежем 148 538 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 29 782,90 грн.

Позивачем податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2008 року № 0000902341/0 було оскаржено в адміністративному порядку до Слов'янської ОДПІ, Державної податкової адміністрації України в Донецькій області, Державної податкової адміністрації України.

При розгляді первинної скарги Слов'янською ОДПІ проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «НПП «Укрпромресурс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24 травня 2006 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої складений акт № 3091/23-3-34009320 від 16 травня 2008 року. В ході перевірки встановлене порушення підпункту 4.1.1. пункту 4.1. статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5, підпункту 8.1.2. пункту 8.1. статті 8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 283/97, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 148 538 грн., в тому числі по періодах: за 3 квартал 2006 року -у сумі 62 грн., 4 квартал 2006 року -120 грн., 1 квартал 2007 року -50 грн., 2 квартал 2007 року -45 грн., 3 квартал 2007 року -148 261 грн.

Рішенням Слов'янської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги позивача від 23 травня 2008 року зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

26 травня 2008 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000902341/1 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку прибуток приватних підприємств у розмірі 178 320,90 грн., у тому числі за основним платежем 148 538 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 29 782,90 грн.

Рішенням Державної податкової у Донецькій області про результати розгляду повторної скарги позивача від 28 липня 2008 року податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2008 року № 0000902341/0 (№ 0000902341/1 від 26 травня 2008 року) у частині донарахування податку на прибуток у сумі 253 грн. та застосованої штрафної санкції у розмірі 106,40 грн. скасовано. Причиною часткового задоволення скарги платника податків стало те, що відповідачем були невірно застосовані норми підпункту 8.2.1. пункту 8.2. статті 8 Закону № 283/97, а саме -не було доведено використання кондиціонера у господарській діяльності підприємства, в наслідок чого помилково зроблено висновок про завищення підприємством суми амортизації невиробничих фондів на загальну суму 1009 грн.

15 серпня 2008 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000902341/2 за наслідками розгляду повторної скарги позивача визначено суму податкового зобов'язання з податку прибуток у сумі 177 961 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 148 285 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 29 676 грн. 50 коп.

Рішенням Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги від 3 жовтня 2008 року податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2008 року № 0000902341/0 (від 26 травня 2008 року № 0000902341/1, з урахуванням прийнятого податкового повідомлення-рішення від 15 серпня 2008 року № 0000902341/2) залишено без змін, а скаргу без задоволення.

16 жовтня 2008 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000902341/3, яким за наслідками розгляду повторної скарги позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку прибуток у розмірі 177 961 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 148 285 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 29 676 грн. 50 коп.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги частково, з висновками якого погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Матеріалами справи підтверджується, що 01 вересня 2006 року ТОВ «НПП Укрпромресурс»та ТОВ «Асткон»укладено договір комісії № 19/10-06к. Згідно пунктом 1 договору ТОВ «НПП Укрпромресурс»зобов'язалось від свого імені за рахунок ТОВ «Асткон»за комісійну винагороду здійснити продаж та експорт продукції ТОВ «Асткон». В обов'язки ТОВ «НПП Укрпрмресурс»входило, зокрема, укладання з покупцем продукції зовнішньоекономічного контракту. Контракт містить умову 100 % передплатити (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 договору).

Згідно договору позивач мав виконати всі обов'язки продавця по укладеним зовнішньоекономічним контрактом. Валютна виручка (передплата) надходила на рахунок позивача. Позивач здійснював продаж валюти через уповноважений банк, що перераховував кошти у гривнях на рахунок ТОВ «Асткон»з відрахуванням пов'язаних з виконанням договору комісії витрат та комісійної винагороди. Згідно підпункту 4.1 пункту 4 договору продукція на комісію, валютна виручка, що находить на рахунки позивача у рамках договору комісії, є власністю ТОВ «Асткон».

У виконання свого зобов'язання по договору комісії позивачем укладено експортні контракти купівлі-продажу з Відкритим акціонерним товариством «Таганрогський металургійний завод»(ВАТ «ТАГМЕТ»), Росія:

1. Контракт № 804/23/07-07 від 23 липня 2007 року. Передплата за контрактом у розмірі 792 696,54 рос. руб. (159 926,53 грн.) надійшла на рахунок позивача платіжним дорученням від 26 вересня 2007 року № 216. Відповідно до акту прийому-передачі б/н від 25 грудня 2007 року позивачем отримано від ТОВ «Асткон»продукцію та здійснено її поставку ВАТ «ТАГМЕТ», що підтверджується ВМД № 700020009/7/013087 від 25 грудня 2007 року.

2. Контракт № 804/01/08-07 від 01 серпня 2007 року. Передплата за контрактом у розмірі 880 218,24 рос. руб. (177 584,03 грн.) надійшла на рахунок платіжним дорученням від 26 вересня 2007 року № 215. Відповідно до актів прийому-передачі б/н від 05 лютого 2008 року та від 26 лютого 2008 року позивачем отримано від ТОВ «Асткон»продукцію та здійснено її поставку ВАТ «ТАГМЕТ», що підтверджується ВМД № 700020009/8/000731 від 08 лютого 2008 року та ВМД № 700020009/8/001297 від 27 лютого 2008 року.

3. Контракт № 804/03/09-07 від 03 вересня 2007 року. Передплата за контрактом у розмірі 1 262 261,77 рос. руб. (255 368,18 грн.) надійшла на рахунок позивача платіжним дорученням від 28 вересня 2007 року № 311. Відповідно до акту прийому-передачі б/н від 26 лютого 2008 року позивачем отримано від ТОВ «Асткон»продукцію та здійснено її поставку ВАТ «ТАГМЕТ», що підтверджується ВМД № 700020009/8/000731 від 08 лютого 2008 року та ВМД № 700020009/8/001297 від 27 лютого 2008 року.

В усіх ВМД відправником продукції визначений ТОВ «Асткон».

Судом апеляційної інстанції під час перегляду справи було встановлено, що отримані від нерезидента позивачем кошти (які податковий орган вважає доходом позивача) 16 жовтня 2007 року були перераховані ТОВ «Асткон», що підтверджується випискою по особовому рахунку банку. Представники податкового органу пояснили, що зазначена операція знаходилась за межами періоду перевірки, яка, як встановлено вище, була обмежена 30 вересня 2007 року. Виходячи з призначення платежу перерахування коштів здійснювалось на виконання договору комісії.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, що в межах одного звітного періоду мало місце отримання коштів від нерезидента, та їх перерахування резиденту, без дослідження всіх складових операції висновок податкового органу про факт отримання,вид доходу та його розмір є передчасним, оскільки встановлений без повного дослідження всіх обставин господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалося сторонами, між позивачем та ТОВ «Асткон»здійснені всі розрахунки у порядку, передбаченому договором комісії. Виконання позивачем свого зобов'язання за договором комісії підтверджується відповідним звітом № 9 від 28 вересня 2007 року та актом № 9 виконаних робіт.

Отримані позивачем за виконання договору комісії кошти (комісійна винагорода) були включені до валового доходу підприємства.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які не прийняли до уваги доводи відповідача про те, що до складу валового доходу повинні включатися кошти, отримані позивачем від ВАТ «ТАГМЕТ» за єкспортними контрактами.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону № 283/97 передбачено, що валовий доход -це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

На підставі підпункту 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 зазначеного Закону валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, яка зазначила, що відповідач безпідставно виконання позивачем вказаних контрактів визначив як продаж товарів та яка прийняла доводи відповідача про те, що позивач допустив помилку укладаючи зовнішньо економічні контракти без посилання на договір комісії, але зазначена помилка не впливає на суть, та оцінку спірних відносин.

Згідно з пунктом 1.31 статті 1 Закону № 283/97 продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що контракти з ВАТ «ТАГМЕТ»були укладені та виконані позивачем на виконання договору комісії з ТОВ «Асткон»від 01 вересня 2006 року № 19/10-06к, а відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 договору комісії продукція, передана на комісію, валютна виручка, що надходить на рахунки позивача у рамках договору комісії, є власністю ТОВ «Асткон», також до позивача не переходило право власності на передплату, отриману від ВАТ «ТАГМЕТ».

Відповідно абз.4 підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України № 283/97 не включається до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору комісії, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не правомірно донараховано податок на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції та про те, що відповідачем були направлені позивачу податкові повідомлення-рішення № 0000902341/1 від 26 травня 2008 року та № 000902341/3 від 16 жовтня 2008 року замість направлення податкових повідомлень, чим грубо порушені вимоги пункту 5.3. «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001року № 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за № 567/5758 (із змінами та доповненнями).

Згідно з цим пунктом, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 -для першої, 2 -для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Також, колегія суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, яка зазначила, що судом першої інстанції скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000902341/3 від 16 жовтня 2008 року у частині нарахування податку на прибуток у сумі 148 220 грн. та штрафних санкцій у сумі 29 644 грн., але необхідно було скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 серпня 2008 року № 0000902341/2. Однак, помилковість висновку суду не вплинула на правомірність винесеної постанови.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності відповідачем правомірності своїх дій.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214, 215, 220, 222-224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області -відхилити.

Постанову Донецького окружного суду від 26.11.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 року у справі № 2-а-27549/08 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько