Ухвала суду № 26084282, 23.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" серпня 2012 р. м. Київ К-16946/10

№ К-16946/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Кошіля В.В., Муравйова О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімресурс»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009

у справі № 14/73 Господарського суду Кіровоградської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімресурс»

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 14.08.2007 р. позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ від 13.12.2006 № 0000782300/3.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що задекларовані позивачем у складі податкового кредиту за серпень 2004 року ПДВ у сумі 14109,74 грн., підтверджуються податковими накладними, виписаними ТОВ «Полюс», який на момент вчинення господарських операцій був належним чином зареєстрований платником ПДВ, за відсутності спростування з боку відповідача реального характеру господарських операцій між цим постачальником і позивачем.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 р. постанову Господарського суду Кіровоградської області від 14.08.2007 р. скасовано, у задоволенні позову відмовлено з мотивів неправомірності включення до складу податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Полюс», з огляду на визнання недійсними установчих документів та свідоцтво платника ПДВ останнього рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2005.

У касаційній скарзі ТОВ «Нафтохімресурс»просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, Олександрійська ОДПІ просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки акту перевірки від 10.07.2006 № 239\23-00-32966179 про порушення позивачем норм пункту 2.1 статті 2, підпункт 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), яке полягало у завищенні суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за серпень 2004 року на 14109,74 грн., включеного за податковими накладними, виписаними ТОВ «Полюс», установчі документи та свідоцтво платника ПДВ якого визнано недійсним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2005.

На підставі вказаного акту перевірки та процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2006 № 0000782300/3 про визначення податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 21164,60 грн. (у т.ч. 14109,70 грн. -основний платіж та 7054,90 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем та ТОВ «Полюс» було укладено договір від 01.07.2004 № 26 про надання охоронно-експедиційних послуг з 01.07.2004 р. по 31.12.2004, на підставі якого 02.08.2004 сторонами підписано акт виконання охоронно-експедиційних послуг по вищезазначеному договору на суму 84 658,46 грн.; ТОВ «Полюс»виписав податкову накладну, а позивач здійснив розрахунок за отримані послуги згідно платіжного доручення № 39 від 31.08.2004.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2005 визнано недійсними установчі документи ТОВ «Полюс»з моменту реєстрації та свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників ПДВ.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 (у редакції Закону України від 15.07.1999 № 977-XIV) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті (у редакції Закону України від 26.09.1997 № 550/97-ВР) визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг)..

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з мотивів безпідставності включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 14109,70грн. до декларації за серпень 2004 року, оскільки вказана сума не підтверджена належним чином оформленою податковою накладною у зв'язку з визнанням недійсним свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Полюс»рішенням Печерського районного суду від 27.01.2005 з моменту внесення його до реєстру платників, тобто з 06.09.2002.

Судом першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, зроблений правильний висновок, що з врахуванням обставин належної реєстрації ТОВ «Полюс»на виконання господарської операції з поставки платником ПДВ, відсутності спростування з боку ДПІ реальності вказаних господарських операцій, визнання у подальшому недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ контрагента позивача (ТОВ «Полюс») рішенням суду не може бути наслідком визнання недійсними всіх господарських операцій за участю такої юридичної особи за відсутності доказів їх безтоварного характеру.

З огляду на наявні у справі докази суд першої інстанції правильно застосував норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та зробив обґрунтований висновок про недоведеність податковою інспекцією факту відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Полюс», що свідчить про те, що наявні у позивача документи давали йому право на включення суми ПДВ, сплаченого у вартості оплачених послуг до складу податкового кредиту за серпень 2004 року.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімресурс»задовольнити, скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009, постанову Господарського суду Кіровоградської області від 14.08.2007 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А. УсенкоСудді підписВ.В. Кошіль підписО.В. Муравйов