Ухвала суду № 26082807, 06.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 р. Справа № 7840/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Барана П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

13.08.2009 року ВАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» звернулося в суд першої інстанції із позовною заявою до Старокостянтинівської ОДПІ Хмельницької області про визнання нечинними та скасування податкове повідомлення-рішення №0000432300/0 від 07.08.2009 року, яким визначено податкове зобов'язання за податком на прибуток в сумі 8 954 900 грн., у тому числі: основний платіж в сумі 4562915 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 4 391 985 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000442300/0 від 07.08.2009 року, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 105 846,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 52 923,00 грн.

Свої позовні вимоги мотивувало тим, що за наслідками планової виїзної перевірки ВАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року Старокостянтинівською ОДПІ складено акт від 27.07.2009 року № 231/05471885. На підставі зазначеного акту перевірки ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000432300/0 від 07.08.2009 року, № 0000442300/0 від 07.08.2009 року. Вважає, що вони прийняті на підставі помилкового тлумачення відповідачем норм чинного законодавства.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено. Постановлено податкові повідомлення рішення Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області №0000432300/0 від 07 серпня 2009 року, яким визначено податкове зобов'язання Відкритому акціонерному товариству «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» за податком на прибуток в сумі 8 954 900 грн. та №0000442300/0 від 07 серпня 2009 року, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 105 846.00 гри. і штрафні (фінансові) санкції в сумі 52 923,00 грн. визнати протиправними та скасувати.

Не погодившись із постановою її оскаржила Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області, вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог.

Апелянт по справі просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вказують на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору не було враховано пункту 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за №334\94-ВР від 28.12.1994 року; ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»; ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст. 160 КАС України.

Оскільки приписами п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закону) встановлений мінімальний поріг ціни товару, за яким база оподаткування визначається за договірною ціною, встановлений на рівні не нижче 20% від звичайної ціни, то якщо рівень знижки перевищує 20 %, то база оподаткування встановлюється на рівні звичайних цін.

ВАТ «Старокостянтинівський спецкар'єр» реалізовує щебеневу продукцію ТОВ «Український граніт» за ціною на 40 % нижчою ніж іншим покупцям, а відтак нижчим від рівня звичайних цін, а тому невірно визначає базу оподаткування, яка повинна бути на рівні звичайних цін.

Посилання суду на наявність договору між даними підприємствами, що дозволяє встановлювати ціни за домовленістю, є безпідставним, оскільки такий договір порушує ст.6 Цивільного кодексу України та п. 4.1. ст. 4 Закону.

На думку апелянта, судом безпідставно відхилено доводи відповідача про встановлення рівня звичайної ціни на рівні реалізації переважній кількості покупців щебеневої продукції.

Наполягає на тому, що працівниками контролюючого органу правомірно було взято за основу ціну реалізації щебеневої продукції іншим покупцям, адже за знижкою в 40% реалізація проводилась дише ТОВ «Український граніт».

Вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що звичайною ціною в даному випадку є ціна передбачена договором № 01/08-11 від 01.01.2008 року, укладеним між ВАТ «Старокостянтинівський спецкар'єр» та ТОВ «Український граніт».

У результаті таких дій позивача Державний бюджет України недоотримав в серпні 2008 року 4 462 789 грн. податку на додану вартість.

Представник апелянта Старокостянтинівської ОДПІ у ході апеляційного розгляду вимоги, викладені у поданій апеляційній скарзі, підтримав повністю поясненнями, аналогічними до викладеного у самій скарзі, просить її задовольнити.

Представник позивача ВАТ «Старокостянтинівський спецкар'єр» у судовому засіданні апеляційного суду вимоги апелянта заперечив, вважає законним оскаржуване судове рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Заслухавши суддю доповідача, представників сторін по справі, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно пункту 3.1.1 акта перевірки від 27.07.2009 року № 231/05471885 з посиланням на пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Старокостянтинівською ОДПІ збільшено позивачу валовий дохід від реалізації продукції за 2008 рік на суму 17851157,61 грн., посилаючись на те, що ВАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» проводив реалізацію щебеневої продукції українському підприємству TOB «Український граніт» та іноземним підприємствам TOB «Універсал Максім Граніт» і TOB «Еталон Метал +» по цінах, нижчих за звичайні ціни на таку продукцію. На підставі зазначених висновків ОДПІ донараховано позивачу податок на прибуток в сумі 4462789,40 грн. (17851157,61 грн. х 25 %) та нараховано відповідні штрафні санкції.

Як встановлено Хмельницьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, основним покупцем щебеневої продукції позивача у 2008 році є ТОВ «Український граніт».

Відповідно до п.1.1. договору №01/08-П від 1 січня 2008 року, укладеного між ТОВ «Український граніт» та позивачем, останній зобов'язався передати у власність покупця щебінь, відсів гранітний, грунт та вскришу (надалі-товар), а покупець - прийняти товар і оплатити його вартість. Асортимент товару, його кількість, умови поставки визначаються в додатках до договору, або накладних, які є його невід'ємною частиною (п.2.1 договору). Ціна на товар формулюється постачальником на кожну партію товару і регулюється в виставлених рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору (п.3.1 договору). Розрахунок за отриманий товар здійснюється сторонами в національній валюті України на основі 100% попередньої оплати. (п.4.1 договору).

Одночасно 1 січня 2008 року, позивач та ТОВ «Український граніт» уклали дилерський договір №1 терміном до 31 грудня 2008 року (п.7.1. договору), відповідно до п.1.1. якого позивач надав партнеру (ТОВ «Український граніт») невиняткові права на поширення на території України, Російської Федерації, Білорусії, Польщі продукції позивача (за змістом п.1.3. договору щебеневої продукції), а також право іменувати себе «офіційний дилер ВАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» (п.1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що асортимент, кількість, умови поставки, ціна продукції та інші умови визначаються в договорі поставки № 01/08-П від 1 січня 2008 року, укладеному між позивачем та партнером. За умовами дилерського договору позивач поставляє партнеру продукцію за партнерськими (оптовими) цінами (п.1.5 договору), а партнер (ТОВ «Український граніт») в усіх рекламних та інформаційних матеріалах щодо продукції позивача, договорах реалізації продукції зобов'язаний посилатись на ВАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр», як на виробника продукції.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

П.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідач ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду не було надано жодного договору купівлі-продажу щебеневої продукції, укладеного на ринку цієї продукції в Старокостянтинівському районі, який би відповідав умовам договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Український граніт».

Ціни продажу продукції оптовими партіями позивачем своєму дилеру - ТОВ «Український граніт» не можуть вважатись співставними з цінами реалізації цієї продукції в подальшому цим дилером суб'єктам господарювання.

Одночасно суд апеляційної інстанції підтримує думку суду першої інстанції про безпідставність проведення повторної перевірки відповідачем по справі з питань, що вже були перевірені, покликаючись на те, що право на проведення повторної перевірки відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. № 817/98 має лише вищестоящий контролюючий орган, де вказаним пунктом встановлено, що вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. У даному випадку відповідачем по справі не надано інформації про призначення службового розслідування або порушення кримінальної справи відносно працівників, які проводили перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вищевказані періоди та відсутній наказ ДПА у Хмельницькій області про проведення повторної перевірки по вказаних питаннях.

Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, висновок контролюючого органу про те, що ВАТ «Старокостянтинівський спецкар'єр» реалізовує щебеневу продукцію ТОВ «Український граніт» за ціною на 40 % нижчою від рівня звичайних цін, а тому невірно визначає базу оподаткування, є необґрунтованим, а отже судом першої інстанції правомірно скасовано оскаржувані податкові повідомлення рішення Старокостянтинівської ОДПІ Хмельницької області №0000432300/0 від 07 серпня 2009 року та №0000442300/0 від 07 серпня 2009 року.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, ч.1 п.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року у справі № 2а-7467/09 - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.І. Богаченко

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 11.09.2012 року.