Ухвала суду № 26081907, 13.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р.Справа № 2-а-11241/10/1570

Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, прокурора Приморського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова адміністрація в Одеській області, про скасування податкових повідомлень-рішень спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0000771610/0 від 13.08.2010 року та №0000771610/1 від 02.11.2010 року, -

встановиЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»(далі ВАТ «Одесаобленерго»), 25 листопада 2010 року звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі СДПІ по роботі з ВПП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова адміністрація в Одеській області, про скасування податкового повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0000771610/0 від 13.08.2010 року. Під час розгляду адміністративної справи в суді, позовні вимоги було збільшено та позивач просив скасувати також податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0000771610/1 від 02.11.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог, в позові зазначено, що за результатами проведення СДПІ по роботі з ВПП невиїзної документальної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість ВАТ «Одесаобленерго»за червень 2010 року, відповідачем було складено акт про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість ВАТ «Одесаобленерго»за червень 2010 року № 494/16-1/00131713/30 від 05.08.2010 року.

В судовому засіданні першої інстанції представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві, та просила задовольнити позовні вимоги.

До суду від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, де з посиланням на приписи п.п. 7.4.1 п.7.4, п. 7.7.1, п.п. 7.7.1 п. 7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97, зазначено, що СДПІ з адміністративним позовом ВАТ «Одесаобленерго»про скасування податкових повідомлень-рішень не згодна повністю та вважає його необґрунтованим.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи та законний представник відповідача в судових засіданнях першої інстанції заперечували проти задоволення позовних вимог, та при запереченнях підтримували позицію представника відповідача.

Суд першої інстанції своєю постановою від 23 червня 2011 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»задовольнив.

Скасував податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0000771610/0 від 13.08.2010 року та №0000771610/1 від 02.11.2010 року.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, прокурора Приморського району м. Одеси не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, прокурора Приморського району м. Одеси посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»(ідентифікаційний код 00131713) 15.12.1998 року зареєстровано за місцезнаходженням: 65023, м. Одеса, Приморський район, вул. Садова, буд.3; вид діяльності, яким має право займатися ВАТ «Одесаобленерго»: посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, розподілення та постачання електроенергії, передача електроенергії, діяльність у сфері інжинірингу, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, будівництво місцевих трубопроводів, ліній звязку та енергопостачання, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.1990р., посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України №509-ХІІ від 04.12.1990р. органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

05.08.2010 року старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу, чорної та кольорової металургії управління податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва СДПІ по роботі з ВПП проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку декларації з податку на додану вартість ВАТ ЕК «Одесаобленерго»поданої до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі за червень 2010 року (дата реєстрації в податковому органі 20 липня 2010 року) на підставі якої прийнято акт про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість від 05.08.2010р. №494/16-1/00131713/30.

Перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ВАТ ЕК «Одесаобленерго»включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 3950360,00 грн. по контрагентам ТОВ «Грін Агро»та ТОВ «Наш продукт-1», яка, як вказано в вищезазначеному акті не була сплачена до бюджету, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2010 року у сумі ПДВ - 3950360,00 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 05.08.2010р. №494/16-1/00131713/30, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000771610/0 від 13.08.2010 року про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4147878,00 грн., в тому числі 3950360,00 грн. за основним платежем та 197518,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

01.09.2010 р. на податкове повідомлення-рішення № 0000771610/0 від 13.08.2010 р. ВАТ «Одесаобленерго»подало скаргу до СДПІ по роботі з ВПП з вимогами скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення.

29.10.2010 р. СДПІ по роботі з ВПП прийняте рішення № 34474/10/25-021 про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення № 0000771610/0 від 13.08.2010 р. - залишено без змін, а скарга-без задоволення.

12.11.2010 р. ВАТ ЕК «Одесаобленерго»подало до ДПА в Одеській області повторну скаргу від 12.11.2010р. № 03/08-1963 з вимогою скасування податкового повідомлення-рішення № 0000771610/0 від 13.08.2010 р. та рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.10.2010 р. №34474/10/25-021.

16.11.2010р. ДПА в Одеській області прийнято рішення №41656/10/250007 про залишення скарги без розгляду.

02.11.2010р. на підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 05.08.2010р. №494/16-1/00131713/30 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.10.2010 р. № 34474/10/25-021 прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2010р. №0000771610/1 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість 3950360,00 грн. - за основним платежем та 197518,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації... незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації, платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації... податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова звітність, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів ... у цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в апеляційному порядку. Згідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

За пп.7.2.8. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Що ж до дати виникнення податкових зобов'язань по окремим господарським операціям, то у відповідності до пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, датою виникнення податкових зобов'язань у постачальника є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або відвантаження товару (дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт/послуг), або дата зарахування коштів від покупця. Саме з цього моменту виникає податкове зобов'язання та підстава для видачі податкової накладної покупцю по окремим господарським операціям. Відтак, право постачальника щодо видачі податкової накладної покупцю - не залежить від своєчасності або правильності подання постачальником податкової декларації, оскільки в них містяться лише зведені результати обліку операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. Отже, і право покупця відображати податковий кредит на підставі отриманої податкової накладної, не пов'язане з обов'язком постачальника своєчасно та правильно подавати податковим органам податкову декларацію. Податкове зобов'язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, підлягає самостійній оплаті платником (постачальником) та вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Правові наслідки не визнання контролюючим органом податкової декларації, як податкової звітності, полягають в праві платника податків надати нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в апеляційному порядку; або є підставою для самостійного визнання контролюючим органом податкового зобов'язання (на підставі пп.4.2.2. п.4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Законом не передбачено, що неправильне подання податкової декларації призводить до недійсності податкових накладних.

Товарність угод не ставилась в акті перевірки №494/16-1/00131713/30 від 05.08.2010 року під сумнів контролюючим органом та була доведена в судовому засіданні першої інстанції представником позивача та підтверджена відповідними доказами.

Так відповідно до умов договору купівлі-продажу ВАТ «Одесаобленерго»з ТОВ «Наш продукт-1»№ 994 від 11.06.2011 року та договору купівлі-продажу з ТОВ «Грін-Агро»№ 675 від 13.01.2009 року, ВАТ «Одесаобленерго»повинно придбати у зазначених підприємств товар, кількість, асортимент, ціна, термін передачі й оплати товару визначається наявними в матеріалах справи додатками до договорів.

Факт здійснення господарських операцій за вищезазначеними договорами підтверджується матеріалами справи.

Крім того, в судовому засіданні першої інстанції представником позивача, опираючись на наявні в матеріалах справи докази, було спростовано твердження відповідача щодо того, що контрагентами не було включено до складу податкового зобов'язання суму податку 3 950 360,00 грн. Такі доводи представника позивача підтверджені податковими деклараціями з податку на додану вартість, поданими ТОВ «Наш продукт-1»18.08.2010 року та ТОВ «Грін-Агро»06.08.2010 року за червень 2010 року, а також платіжними дорученнями про оплату податку на додану вартість контрагентами позивача.

Також товарність угод ВАТ «Одесаобленерго» між ТОВ «Грін-Агро»та ТОВ «Наш продукт-1» підтверджується Актом від 27.04.2011 року №183/16/1/00131713/4 про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Одесаобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року.

Вимогами п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України № 168/97, визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також, відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України № 168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Абзацом 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97 встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Враховуючи той факт, що позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, нарахованого у звязку з придбанням та фактичним отриманням товарів, підтверджених документально, на підставі правочинів з особами, зареєстрованими платниками ПДВ, що не заперечується відповідачем, таким чином, відсутні підстави для висновку про завищення податкового кредиту, а отже, визначення податкового зобов'язання з ПДВ, зазначеного в оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях є неправомірним.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З викладене слід зазначити, що відповідачем в даному випадку не доведений факт порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000771610/0 від 13.08.2010 року та №0000771610/1 від 02.11.2010 року, підлягають скасуванню, а позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»засновані на діючому законодавстві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, прокурора Приморського району м. Одеси - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова адміністрація в Одеській області, про скасування податкових повідомлень-рішень спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0000771610/0 від 13.08.2010 року та №0000771610/1 від 02.11.2010 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан