Рішення № 26077790, 10.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.12 р. Справа № 5006/25/87/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Старобешівського управління з газопостачання та газифікації до Комунального підприємства «Старобешівське» про стягнення заборгованості у сумі 269 478 грн. 12 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Афендикова А.В. за довір.;

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Старобешівського управління з газопостачання та газифікації звернувся з позовом до Комунального підприємства «Старобешівське» про стягнення заборгованості у сумі 269 478 грн. 12 коп., що складається: із суми основного боргу у розмірі 243 605 грн. 55 коп., пені у сумі 19 324 грн. 02 коп., 3% річних у сумі 3 823 грн. 71 коп. та суми інфляційних нарахувань у розмірі 2 715 грн. 84 коп.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті ст.ст. 509, 510, ст. 524, 525, 526, 530, 611, 612, 615, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічно викладених у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду від 15.08.2012р. та 31.08.2012р. направлені відповідачу за адресою зазначеною в позові та в спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

У судовому засіданні встановлено, що 06.02.2012р. між публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та Відповідачем,- Комунальним підприємством «Старобешівське» був укладений договір № 18-38(2012) Б на постачання природного газу за регульованим тарифом, відповідно до якого ПАТ «Донецькоблгаз» (Постачальник) постачає природний газ Споживачу, яким є КП «Старобешівське», в обсягах і порядку, передбаченому договором, а Споживач сплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим договором. (а.с. 10-14)

Відповідно до п. 10.1 договору договір набирає чинності 06.02.2012р. Керуючись приписом ч. 3 ст. 631 Цивільного Кодексу України сторони домовились, що умови даного договору застосовуються до правовідносин у сфері газопостачання, що виникли між ними з 01.01.2012 року.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 900 години першого дня місяця до 900 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 Договору. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу.

Згідно до п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Сторони домовились, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У разі невиконання Покупцем умов передбачених розділом 4 договору, Покупець зобов'язався сплатити на користь Постачальника крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.2 договору).

Угодою про розірвання договору від 18.06.2012р. договір № 18-38(2012) Б від 06.02.2012р. розірвано з 10.07.2012р. Відповідно до п. 2 даної угоди підписанням даної угоди грошові зобов'язання споживача, які не виконані на момент розірвання договору не припиняють свою дію та виконуються відповідно до діючого законодавства України (а.с.15).

За період дії договору позивач поставив відповідачу природного газу в загальному обсязі 206615,00 м3, що підтверджується актами приймання передачі природного газу за січень- травень 2012р. (а.с.15-20).

В порушення умов договору оплата послуг проводилась не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 01.08.2012р. грошове зобов'язання відповідача по договору на постачання природного газу за регульованим тарифом по Договору № 18-38(2012) Б від 06.02.2012р. складає 243 605 грн. 55 коп.

Акт звіряння розрахунків станом на 01.08.2011р. підписаний відповідачем без заперечень. Претензія №292 від 11.06.2012р. на адресу відповідача залишилась без відповіді.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 243 605 грн. 55 коп. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними, обґрунтованими.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 19 324 грн. 02 коп., 3% річних у сумі 3 823 грн. 71 коп. та суму інфляційних нарахувань у розмірі 2 715 грн. 84 коп.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору (п.6.2.2) передбачено, що у разі порушення строків оплати передбачених Договором, Покупець сплачує Поставщику пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу.

Позивач з посиланням на пункт 6.2.2 Договору просить стягнути з відповідача пеню у сумі 19 324 грн. 02 коп., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимога щодо стягнення пені в сумі 19 324 грн. 02 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3 823 грн. 71 коп. та суму інфляційних нарахувань у розмірі 2 715 грн. 84 коп.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Донецькоблгаз» до ПАТ «Старобешівське» підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Старобешівського управління з газопостачання та газифікації до Комунального підприємства «Старобешівське» про стягнення заборгованості у сумі 269 478 грн. 12 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Старобешівське» (смт. Страробешеве, Донецької області, код ЕДРПОУ 34383989) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Старобешівського управління з газопостачання та газифікації (м.Донецьк, вул.. Рози Люксембург, 23а, ЄДРПОУ 03361075) заборгованість у сумі 269 478 (двісті шістдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 12 коп., що складається: із суми основного боргу у розмірі 243 605 грн. 55 коп., пені у сумі 19 324 грн. 02 коп., 3% річних у сумі 3 823 грн. 71 коп. та суми інфляційних нарахувань у розмірі 2 715 грн. 84 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Старобешівське» (смт. Страробешеве, Донецької області, код ЕДРПОУ 34383989) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Старобешівського управління з газопостачання та газифікації (м.Донецьк, вул.. Рози Люксембург, 23а, ЄДРПОУ 03361075) витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять)грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 вересня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 14 вересня 2012року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.