Рішення № 26077373, 31.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.12 р. Справа № 5006/20/53/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці "Новоазовськтепломережа" до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення заборгованості у розмірі 53879,82грн.

представники сторін:

від позивача: Малявін О.В. - представник за довіреністю

від відповідача: Альошина С.В. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці " Новоазовськтепломережа" до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення заборгованості у розмірі 54597,31грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 49916,86грн., пені у розмірі 3778,79грн., 3% річних у розмірі 556,49грн., інфляційних втрат у розмірі 345,17грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №91/4297 від 02.11.2011 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 49916,86грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір на постачання теплової енергії №91/4297 від 02.11.2011, додатки №1, 3, 4, 5 до договору на постачання теплової енергії №91/4297 від 02.11.2011, рахунки, акти виконаних робіт.

До прийняття рішення по справі представник позивача надав доповнення до позовної заяви в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд зменшити розмір пені та стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію за договором на постачання теплової енергії №91/4297 від 02.11.2011 у сумі 53879,82грн., у тому числі основний борг в сумі 49916,86грн грн., уточнену суму пені 3061,30грн., 3% річних у сумі 345,17грн., інфляційних втрат у сумі 556,49грн.

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом. Спір вирішується в межах вимог заявлених у такій заяві. Новою ціною позову вважати: основний борг в сумі 49916,86грн грн., пеню у сумі 3061,30грн., 3% річних у сумі 345,17грн., інфляційних втрат у сумі 556,49грн.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, змінені позовні вимоги визнав частково, оскільки заперечував проти нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

02.11.2011 між Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці "Новоазовськтепломережа", як теплопостачальною організацією (позивач), та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", як споживачем (відповідач), укладено договір №91/4297 на постачання теплової енергії (з урахуванням додатків №1, 3, 4, 5 до договору №91/4297 від 02.11.2011) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з 02.11.2011 та діє до 02.11.2012.

Згідно додатку №4 до договору, який є невід'ємною частиною договору, гуртожиток, до якого постачається теплова енергія, знаходиться за адресою: Донецька область, Тельманівський район, с.Чермалик, вул. Леніна, 15, опалювальна площа якого становить 1243,40 кв.м.

Пунктом 1.2 договору визначено, що сторони керуються Законом України "Про теплопостачання", "Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж", "Правилами користування тепловою енергією", іншими нормативними актами, цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання;

- технологічні потреби;

- кондиціювання повітря.

Додатком №1 до договору сторони узгодили обсяги постачання теплової енергії на потреби опалення споживачу гуртожитку с.Чермалик, а саме: теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в межах Q рік = 201,6792 Гкал/рік з розподілом теплової енергії по місяцях.

Облік споживання теплової енергії проводиться: споживачам, що мають прилади обліку - за приладами обліку; споживачам, що не мають приладів обліку - згідно з договірними навантаженнями(п. 5.1. договору).

Згідно до п. 5.4 договору, споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в Додатку 1 до договору.

Як встановлено п. 5.8 договору, у разі підключення споживача без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за приладами споживачів, підключених до ЦТП, а залишок спожитої теплової енергії розподіляється споживачу - пропорційно його опалювальної площі.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" на теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації покладено обов'язок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Відповідно до п. 4.2.1 договору теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором.

На виконання умов договору, позивачем подано теплову енергію до об'єкту відповідача, що підтверджується актом здачі - приймання робіт №115 за період з 18.11.2011 по 12.03.2012 на зальну суму 49916,86грн., який підписано сторонами без зауважень та надано позивачем до матеріалів справи.

Як вбачається з наданих позивачем доповнень до позовної заяви №352 від 31.07.2012, 18.11.2011 під час підключення споживача до централізованого опалення теплопостачальною організацією було складено акт на підключення до системи централізованого опалення №1 від 18.11.2011, який підписано позивачем, надіслано на адресу відповідача для підписання простим листом та відповідачем не повернуто. Крім того, 12.03.2012 теплопостачальною організацією було відключено споживача від системи централізованого опалення про що складено акт №2 про відключення від системи централізованого опалення від 12.03.2012, який також було надіслано на адресу відповідачу для підписання простим листом та відповідачем не повернуто.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується актами виконаних робіт на зальну суму 49916,86грн., а саме: №104 від 22.11.2011 на суму 4349,54грн., №1211 від 08.12.2011 на суму 13295,93грн., №1 від 04.01.2012 на суму 14735,62грн., №212-2 від 06.02.2012 на суму 13126,56грн., №312-2 від 15.03.2012 на суму 4409,21грн., наявними в матеріалах справи. Усі вищезазначені акти виконаних робіт містять підписи представників сторін та скріплені печатками, крім актів виконаних робіт №212-2 від 06.02.2012 на суму 13126,56грн., №312-2 від 15.03.2012 на суму 4409,21грн., на яких відсутні підписи та печатки відповідача. Як зазначає представник позивача, акти були передані представнику відповідача, але відповідач їх не повернув позивачу.

На виконання умов договору, позивачем виставлені рахунки за період з жовтня 2011 року по березень 2012 на оплату наданих послуг на загальну суму 49916,86грн., а саме: №104 від 22.11.2011 на суму 4349,54грн., №1211/2 від 08.12.2011 на суму 13295,93грн., №1 від 04.01.2012 на суму 14735,62грн., №212-2 від 06.02.2012 на суму 13126,56грн., №312-2 від 15.03.2012 на суму 4409,21грн., які надані позивачем та містяться в матеріалах справи. Усі вищезазначені рахунки, крім рахунка №312-2 від 15.03.2012 на суму 4409,21грн., містять підписи відповідача щодо отримання даних рахунків. Як зазначає представник позивача, рахунки були передані представнику відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти отримання актів та рахунків по договору.

Надання послуг з постачання теплової енергії позивачем підтверджується наданим позивачем актом звірки заборгованості за договором за період з 18.11.2011 по 12.03.2012, який підписано представниками сторін, скріплено печатками.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 6.1. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг - теплова енергія 1 Гкал - 283,79грн. (без ПДВ).

Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3 договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п. 6.4. договору).

Споживачі, що не мають приладів обліку, відповідно до п. 6.4.1 договору, сплачують за спожиту теплоенергію згідно з договірними навантаженнями.

Згідно до п. 6.6. договору, споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту-звірки щомісяця.

Пунктом 3.2.3 договору передбачено, що споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем виставлені рахунки відповідачу за спожиту теплову енергію на загальну суму 49913,86грн.

Відповідач умови договору не виконав, вартість отриманих послуг з теплопостачання у період з листопада 2011 по березень 2012 не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 49913,86грн.

Визнання факту наявності заборгованості в сумі 49913,86грн. підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи актом звірки заборгованості за договором, підписаним обома сторонами та скріпленим печатками.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості не надав, розмір заборгованості не спростував.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог на суму 49913,86грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3061,30грн.за період з 18.11.2011 по 16.05.2012 на підставі п. 7.2.3. договору.

Пунктом 7.2.3 договору визначено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його невірним, оскільки позивачем не вірно вказаний період прострочення за листопада 2011 та березень 2012, не враховано фактичну кількість днів у 2012 році.

З врахуванням періодів прострочення та сум заборгованості, визначених позивачем, судом здійснено перерахунок розміру суми пені, що підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання , виходячи з розмірів подвійних облікових ставок НБУ, що діяли у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком суду, зробленим за допомогою програми "Ліга", "Калькулятори" розмір пені за період з 18.11.2011 по 16.05.2012 становить 2832,24 грн., який і підлягає задоволенню.

Враховуючи несплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить стягнути з нього 3% річних за період з 18.11.2011 по 03.04.2012 у розмірі 345,17грн. та інфляційних втрат за період з 18.11.2011 по 16.05.2012 у розмірі 556,49грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми 3% річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 556,49грн. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача суми інфляційних втрат, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не вірно визначено індекс інфляції за період з 18.11.2011 по 16.05.2012.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір інфляційних втрат за період з 18.11.2011 по 16.05.2012 становить 191,07грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене. суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Судовий збір у зв'язку зі зменшенням позовних вимог позивачу не повертається оскільки позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору за подання майнового позову.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вул. Левченка, буд. 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87504, ЄДРПОУ 00191129 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (вул. Донецька, 38, м. Донецьк, 83086, код 03337119) в інтересах виробничої одиниці "Новоазовськтепломережа" (вул. Кірова, буд. 79, м.Новоазовськ, Донецька область, 87600, ЄДРПОУ 24812642) суму основного боргу у розмірі 49916 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 86 коп., пеню у розмірі 2832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 24 коп., 3% річних в розмірі 556 (п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 49 коп.., інфляційні втрати у розмірі 191 (сто дев'яносто одна)грн. 07коп., судовий збір у розмірі 1598 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 05 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 06.08.2012