Постанова № 26076726, 19.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2012 р. Справа № 5009/654/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М.,суддівБакуліної С.В., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу заступника Дніпровського екологічного прокурорана постановуДонецького апеляційного господарського судувід12.06.2012р.у справі№5009/654/12Господарського судуЗапорізької областіза позовомЗапорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі 1. Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області 2. Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької областідоРибогосподарського приватного підприємства "Рибний"простягнення збитків

за участю представників

- відповідача :Сосніна Л.І. (довіреність від 19.11.09р.)- прокуратури:Ступак Д.В. (посвідчення № 000404), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом в інтересах держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області (далі -позивач-1) та Малокатеринівської селищної ради (далі -позивач-2), Запорізький міжрайонний екологічний прокурор просив з урахуванням уточнення позовних вимог стягнути з Рибогосподарського приватного підприємства "Рибний" (далі -відповідач) збитки на користь держави Україна та Малокатеринівської селищної ради в розмірі 4764,18 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їх заподіяно порушенням законодавства в сфері рибного господарства, а саме порушення правил рибальства щодо перевищення дозволеної кількості знарядь лову.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. (суддя Серкіз В.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Дучал Н.М., судді Радіонова О.О., Склярук О.І.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заступник Дніпровського екологічного прокурора просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін судові рішення, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення судів ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

Позивачі не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.08.2011р. старшим державним інспектором Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області відносно Мурашко М.І., відповідального за лов у відповідача, складений протокол №001795 про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що о 09:00 23.08.2011р. згідно талону №000021 від 01.01.2011р. здійснював лов у Каховському водосховищі с. Малокатеринівка Запорізької області 56 сітками, замість дозволених 30 сіток. Зазначене є порушенням ст.63 Закону України "Про тваринний світ", п.9.5. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Шкода, спричинена рибному господарству України буде розрахована згідно з Методикою розрахунку (п.5 протоколу).

У порушника виявлені (п.6 протоколу): риболовецький баркас ЯЗП-2965 з підвісним човновим мотором "Вихрь"- 30к.с. б/н; сітки ліскові - 26 одиниць; свіже виловлена риба: плітка - 83 шт./21кг, карась - 35 шт./16кг, судак - 1 шт./0,5кг, сазан - 1 шт./1кг, лящ - 5шт./5кг.

Постановою №1068 від 29.08.2011р. старшого державного інспектора Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області накладено адміністративне стягнення на Мурашко М.І., у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.; вилучену рибу: плітка - 83 екз., карась - 35 екз., судак - 1 екз., сазан - 1 екз., лящ - 5 екз. постановлено повернути відповідачу, який повинен оприбуткувати дану рибу у встановленому порядку із зарахуванням в квоту; баркас, човновий двигун, сітки - повернути відповідачу.

На підставі здійсненого розрахунку збитків, розмір їх склав 4764,18 грн. Вказаний розрахунок здійснений на підставі Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.07.2004р. №248/273, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.07.2004р. за №1446/10045.

Оскільки відповідачем збитки, заподіяні рибному господарству, відшкодовані не були, зазначене стало підставою для звернення Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області та Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області до суду з позовом про стягнення зазначеної суми з відповідача.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Апеляційний господарський суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, вказав, що матеріалами справи не підтверджується заподіяння шкоди рибному господарству, а згідно протоколу про адміністративне правопорушення вилов риби здійснювався працівником відповідача в межах дозволеної кількості.

Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про тваринний світ" користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані: додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Згідно ст.63 названого закону порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в: порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Статтею 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" передбачені правила промислового рибальства, якими визначаються райони, способи і строки вилучення (вилову, добування, збирання) водних біоресурсів, типи, розміри та кількість рибопромислових суден, знаряддя вилову, їх кількість, допустимі до вилову розміри об'єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об'єктів (їх частинами), навантаження на кожний водний об'єкт за кількістю та потужністю плавзасобів.

Відповідно до статті 35 вказаного Закону суб'єкти рибного господарства зобов'язані, зокрема, додержуватися умов провадження діяльності, пов'язаної з промисловим виловом, крім внутрішніх водойм (ставків) рибницьких господарств; додержуватися правил рибальства.

Порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до закону (ст.52 вказаного Закону).

Порядок здійснення та регулювання промислового рибальства визначається Правилами промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затвердженими Наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999р. №33, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.05.1999р. за №326/3619.

Промисел водних живих ресурсів здійснюється користувачами за плату в межах виділених їм у встановленому порядку квот за дозволами та талонами встановленого зразка, виданими їм державними органами рибоохорони. З метою створення оптимальних умов відтворення, штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання і охорони, до цих Правил можуть розроблятись Режими, які уточнюють і доповнюють вимоги щодо здійснення спеціального використання водних живих ресурсів у окремих рибогосподарських водних об'єктах. (п.5.1. Правил).

Як встановлено судами, згідно з Додатком до талону №21, виданому відповідальному за лов відповідача Мурашко М.І., дозволено застосовувати на Каховському водосховищі за одні сітосутки не більш ніж 30 ставних сіток на кожен промбаркас, однак цей працівник відповідача під час виконання своїх обов'язків здійснював лов 56 сітками, замість дозволених 30.

Згідно ж п. 5.1 Правил промисел водних живих ресурсів здійснюється користувачами за плату в межах виділених їм у встановленому порядку квот за дозволами та талонами встановленого зразка, виданими їм державними органами рибоохорони.

Пунктом 13.5 цих Правил встановлено заборону застосовувати Знаряддя лову без міток, які виготовляються за рахунок власника знарядь лову і реєструються державними органами рибоохорони.

Суди попередніх інстанцій в своїх рішеннях вказували, що протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано, що Мурашко М.І., який є працівником відповідача, згідно талону №000021 від 01.01.2011р. здійснював лов у Каховському водосховищі с. Малокатеринівка Запорізької області 56 сітками, замість дозволених 30 сіток.

Таким чином, в протоколі зафіксовано перевищення відповідачем встановлених додатком до талону обмеження щодо застосування засобів вилову, тобто здійснено вилов риби незаконно.

Відповідач не спростував здійснення зафіксованого правопорушення, а господарські суди вищевказаної обставини не врахували, пославшись лише на те, що в протоколі зазначено, що у порушника виявлені і вилучені лише 26 одиниць сітки, тобто в межах дозволеної кількості.

Відтак, вказані висновки судів не ґрунтуються на встановлених ними обставинах справи, тому юридична оцінка цих обстави є незаконною.

Крім того, розрахунок розміру збитків здійснений відповідно до положень Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.07.2004р. №248/273.

Згідно п.1.3. Методики підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об'єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.

Збитки відшкодовуються у разі, зокрема, незаконного вилучення риби з водних об'єктів (п.1.4. Методики).

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій, невірно застосувавши названі норми матеріального права, незаконно відмовили у задоволенні позовних вимог.

Прокурор в уточненні до позовної заяви просив стягнути завдану шкоду на користь держави Україна та Малокатеринівської селищної ради.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Таким чином, збитки, завдані незаконним виловом риби відносяться до збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

При цьому слід зазначити, що статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного закону).

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного закону).

Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення (ч.6 ст.47 вказаного закону).

У статті 4 п.28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в п.1 ст.11 вказаного закону установлено, з урахуванням положень ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до державного бюджету України, селищного та обласного бюджетів.

Оскільки судами порушено норми матеріального права, та не вбачається, що суди припустились таких порушень норм процесуального права, які з урахуванням повноважень встановлених процесуальним законом для судових інстанцій, унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для направлення справи на новий розгляд, а вважає за можливе скасувавши судові рішення, прийняти нове.

Згідно статтею 49 Господарського процесуального кодексу України несплачені суми судового збору за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119 ч.1 п.2, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника Дніпровського екологічного прокурора задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. та рішення Господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. у справі №5009/654/12 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Запорізького міжрайонного екологічного прокурора задовольнити.

Стягнути з Рибогосподарського приватного підприємства "Рибний" на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Запорізької обласної ради та місцевого бюджету Малокатеринівської селищної ради 4764 (чотири тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 18 коп. збитків, зарахувавши їх на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311.

Стягнути з Рибогосподарського приватного підприємства "Рибний" на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код отримувача: 38004897, рахунок отримувача: 31211254700007, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019) 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп. несплаченого судового збору у справі.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді С.В. Бакуліна

Л.І. Рогач