Рішення № 26075370, 18.09.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2517/2843/12 Провадження № 22-ц/2590/2538/2012 Головуючий у I інстанції - Рябота В. І.Категорія - цивільна Доповідач - Ішутко В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіІшутко В.М. суддів: Іваненко Л.В., Харечко Л.К. при секретарі:Биховець Н.М. за участю: ОСОБА_5, представника відповідача Єрашова А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир - Безпека» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир - Безпека» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У вересні 2011 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир - Безпека» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, посилаючись на те, що з 16.04.2009 року по 01.02.2010 року він працював у відповідача на посаді охоронника і був звільнений за власним бажанням.

Проте, при звільненні відповідач не виплатив йому заборгованість по заробітній платі в розмірі 6712, 88 грн. Відповідно до положень ст. 117 КЗпП України відповідач повинен виплатити йому також середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 13702 грн.04 коп. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Богатир - Безпека» на користь ОСОБА_5 16 178 грн. 08 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Богатир - Безпека» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивач ввів суд в оману щодо наявної заборгованості по двом об'єктам Дитяча лікарня № 2 та Комп'ютерний світ «Вогстер», оскільки заробітна плата позивача була встановлена у штатному розкладі та змінювалася у відповідності до посадового окладу, добових змін, кількості відпрацьованих нічних годин та суміщень, а також індексації. Заробітна плата позивача нараховувалася не по окремим об'єктам, а згідно відпрацьованих змін, що підтверджується табелями.

Зазначає, що позивач звільнившись з роботи 01.02.2010 року і не отримавши розрахунку, знав про порушення свого права і не проведення з ним розрахунку, однак своїм правом на звернення з позовними вимогами скористався не вчасно, тобто після спливу передбаченого законом строку.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

По справі встановлено, що ОСОБА_5 працював у відповідача на посаді охоронника по 31.01.2010 року і був звільнений з роботи 01.02.2010 року за ст. 38 КЗпП України. В день звільнення позивач не працював, що підтверджується табелем робочого часу та актом. Відповідно до довідки підприємства заборгованість по заробітній платі на час звільнення позивача складала 5516 грн.67 коп.. Відповідачем було виплачено позивачу в лютому 2011 року 799 грн.74 коп. та в березні 2011 року 798 грн. 72 коп., що свідчить про те, що ОСОБА_5 після звільнення з роботи звертався з вимогою до відповідача про виплату заборгованості по заробітній платі. Остаточно заборгованість по заробітній платі була виплачена позивачу в жовтні 2010 року, тобто, вже після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (п.25) перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. З позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди позивач звернувся у вересні 2010 року.

Таким чином, суд обґрунтовано зазначив, що позивачем не був пропущений строк звернення до суду, у зв'язку з чим, доводи апелянта в цій частині про необхідність скасування рішення суду та відмови в задоволенні позову не заслуговують на увагу.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, які містяться в постанові Пленуму №13 від 24.12.1999 року (п.20) належні працівникові суми заробітку, коли він в цей день не був на роботі, виплачуються наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок

Остаточний розрахунок з позивачем був проведений відповідачем шляхом перерахування йому 4012 грн. 63 коп. 17 жовтня 2011 року. Несвоєчасне проведення розрахунку з позивачем у зв'язку з відсутністю коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність вини відповідача в несвоєчасному проведенні з позивачем розрахунку при звільненні та обґрунтованості вимог про застосування санкцій, передбачених ст.117 КЗпП України. Однак, апеляційний суд вважає, що стягнутий судом на користь позивача середній заробіток в розмірі 16178 грн. 08 коп. за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зменшенню до 6000 грн. враховуючи розмір боргу по заробітній платі 5516, 67 грн. та співмірність нарахованого судом середнього заробітку за час затримки розрахунку, з відмовою в решті позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В іній частині рішення суду сторонами не оскаржується, а тому воно підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. 117 КЗпП України, ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир - Безпека» задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2012 року змінити, зменшивши стягнуту судом суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з Товариства з обмеженою відповідальності «Богатир-Безпека» на користь ОСОБА_5 з 16178 грн. 08 коп. до 6000 (шести тисяч) грн..

В решті позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: