Ухвала суду № 26074986, 23.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" серпня 2012 р. м. Київ К-23183/10

№ К-23183/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Кошіля В.В., Муравйова О.В., при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

та заяву заступника прокурора м. Києва про приєднання до касаційної скарги

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010

у справі № 17/22 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

2. Головного управління Державного казначейства України у м. Києві

про відшкодування податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 5007510,98 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у податковому обліку позивача за квітень-червень, серпень-жовтень 2003 року у сумі 785512,55 грн. та за квітень -вересень, грудень 2003 року у сумі 4221998,43 грн. підтверджено у судовому порядку у зв`язку із скасуванням податкових повідомлень-рішень, якими зменшувалась сума бюджетного відшкодування за вказаний період, а тому відповідно до норм підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР) позивач має право на отримання цієї суми бюджетного відшкодування, яка на час розгляду спору позивачу не виплачена.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Києві просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вищенаведених норм, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що на підставі висновків актів перевірки від 15.07.2004 № 471/16-4/19480600 про порушення підпунктів 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. Закону № 168/97-ВР, що мало наслідком завищення сум бюджетного відшкодування на 4221998,43 грн. за квітень -вересень, грудень 2003 року, та від 10.08.2004 № 530/16-4/19480600 про порушення підпунктів 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. Закону № 168/97-ВР, що мало наслідком завищення сум бюджетного відшкодування на 785512,55 грн. за квітень-червень, серпень-жовтень 2003 року.

За наслідками цих перевірок відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від16.07.2004 про зменшення бюджетного відшкодування на загальну суму 4221998,43 грн. та від 10.08.2004 № 0000461604/0 про зменшення бюджетного відшкодування на загальну суму 785512,55 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 01.12.2005 у справі №11/187-25/359, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 та Вищого адміністративного суду України від 28.05.2008, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 10.08.2004 №0000461604/0, а постановою Господарського суду м. Києва від 14.09.2006 у справі №25/372-11/226, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2007 та Вищого адміністративного суду України від 03.03.2009, - податкове повідомлення-рішення №0000421604/0 від 16.07.2004.

Після скасування вказаних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку позивач неодноразово (13.03.2007, 11.07.2008 та 09.09.2008) звертався до СДПІ у м. Києві та ДПА у м. Києві з листами щодо повернення сум бюджетного відшкодування. Відповідач відмовляв у повернення вказаних сум бюджетного відшкодування, обґрунтовуючи тим, що остаточне рішення буде прийнято після проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом..

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 7.7.8 пункту 7.8 ст.7 Закону № 168/97-ВР (у редакції Закону України від 07.07.2005 № 2771-IV) у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку -постачальником товару та від необхідності проведення зустрічної перевірки такого контрагента, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована. Постановами Господарського суду м. Києва від 01.12.2005 у справі №11/187-25/359 та від 14.09.2006 у справі №25/372-11/226 встановлено факти сплати позивачем сум ПДВ, які в подальшому були включені до сум бюджетного відшкодування за квітень, червень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2003 року, постачальникам ТОВ «Консорціум «Енергомашінжиніринг»» та ПП «Донвугілляпостачання»у зв`язку з придбанням димососів та технічних послуг, а також вугілля кам'яного енергетичного газового відповідно, так само як і факт придбання цих товарів (а.с. 27-35, 44-53).

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України зазначені обставини вважаються встановленими при розгляді судом цієї справи.

Враховуючи це, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та заяву заступника прокурора м. Києва про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А. УсенкоСудді підписВ.В. Кошіль підписО.В. Муравйов