Ухвала суду № 26074865, 16.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" серпня 2012 р. м. Київ К-17725/10

№ К-17725/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Борисенко І.В., Костенка М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2010

та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2009

у справі № 2а-4306/09/1/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельна телерадіокомпанія «Девком»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2010, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.11.2008 № 0017881501/0.

Висновок суду вмотивований тим, що порушення порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, яке допустив позивач, не призвело до заниження податкових зобов`язань, а отже донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

У касаційній скарзі ДПІ в м. Сімферополі АРК просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування суми податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 01.10.2008 № 7322/15-1/35418113, про порушення позивачем норм пункту 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо неправильного заповнення рядку 14 декларації по податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2008 року, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за вказаний період на 44238,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.11.2008 № 0017881501/0 про нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства у сумі 46449,00 грн.(у тому числі: 44238,00 грн. - основний платіж, 2211,90 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що позивач при заповненні декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2008 року в рядку 14 «податкове зобов'язання звітного періоду»не відобразив податкове зобов'язання в сумі 44238,00 грн. Разом з тим, у рядку 17 «податок до сплати»цієї ж декларації сума податкових зобов`язань 44238,00 грн. задекларована. Крім того, вказана сума податкових зобов`язань сплачена позивачем, про що свідчить копія платіжного доручення № 3337 (а.с.5).

Відповідно до підпункту «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 ст.17 вказаного Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули

Судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що допущена позивачем помилка щодо не відображення у рядку 14 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2008 року не призвела до заниження податкових зобов`язань платника податків.. Отже, застосування до позивача штрафних санкцій, встановлених підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, яке можливе лише за встановлення заниження податкових зобов`язань з боку платника податків, є неправомірним.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А. УсенкоСудді підписІ.В. Борисенко підписМ.І. Костенко