Постанова № 26074848, 12.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2012 р. м. Київ К-13838/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Островича С.Е., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року

у справі № 2а-40610/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ХІС»

про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И Л А :

12 червня 2009 року Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ХІС»(далі -відповідач) про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400,00 грн. (в редакції ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року про роз'єднання позовних вимог).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року позов залишено без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

30 липня 2008 року ДПА в Тернопільській області провела перевірку щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, а саме: гральних автоматів, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Петлюри, 2а, та належать суб'єкту господарської діяльності -ТОВ фірмі «ХІС», за результатами якої був складений акт № 4934/2030974/23-111 (зареєстрований у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 04 серпня 2008 року за №9056/1918/2303/34330185).

В акті перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що мало вираз у здійснення розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на 10 гральних автоматах, які не обладнані фіскальною пам'яттю і не працюють у режимі реєстраторів розрахункових операцій.

14 серпня 2008 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийняла рішення №0008672301, яким на підставі пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ТОВ фірми «ХІС»суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що встановлений пунктом 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штраф може бути застосований лише за факт використання суб'єктом господарської діяльності непереведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, а не за факт не обладнання певного пристрою (грального автомата) блоком фіскальної звітної пам'яті. Також суди виходили з того, що доказів сумісності гральних автоматів, які використовувалися відповідачем, із комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»податковим органом не надано.

Однак погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу законодавець покладає обов'язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, видавати розрахунковий документ встановленої форми, а також застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Статтею 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів до 31 грудня 2006 року.

Абзацом 1 статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Таким чином, з вищевикладеного випливає, що держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, перевірку господарської одиниці, яка належить відповідачу, було проведено 30 липня 2008 року, тобто після включення вищезазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а відтак вина відповідача у порушенні ним порядку використання реєстраторів розрахункових операцій має місце.

Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0008672301 від 14 серпня 2008 року відповідачем не оскаржувалося та є чинним.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на те, що вина відповідача у порушенні ним порядку використання реєстраторів розрахункових операцій має місце, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є чинним, а податковий орган звернувся до суду в межах строку, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року і прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ХІС»в дохід Державного бюджету України штрафні фінансові санкції у сумі 3400,00 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ С.Е. Острович

______ Т.М. Шипуліна