Постанова № 26073110, 22.08.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/11995/11

категорія 8.2.6

22 серпня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Духновській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел"

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у Житомирському районі 19 липня 2011 року № 0001201500 форма «П», яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 5413909,00 грн. в тому числі суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 5413908,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 грн.; № 0001211500 форма «Р», яким нарахована сума грошового зобов'язання 408371,00 грн. в т. ч. за основним платежем 408370,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 грн.

В ході судового розгляду позивач збільшив позовні вимоги та просив скасувати вище зазначені податкові повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0002101500 форма «П», яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5097008,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0002111500 форма «Р», яким нарахована сума грошового зобов'язання 72887 грн. 00 коп.

Підставою для їх винесення став висновок податкового органу про те, що позивач неправомірно використовує збитки попередніх періодів. Зазначає, що за результатами акту перевірки від 15.06.2009р. підприємство не отримувало жодного рішення відповідача, тому подальше врахування позивачем в деклараціях з податку на прибуток збитків попередніх періодів в розмірі 7047386,0 грн. правомірне. Позивач вважає, що відповідач невірно застосував положення ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і підприємство мало право на уточнення в межах строків давності своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Щодо порушення, що пов'язано згідно висновку відповідача з віднесенням до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесені у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником особам позивач зазначив, що відповідачем порушено процедуру встановлену законодавством, щодо застосування «звичайних цін», а саме не було: звернення з відповідним запитом до платника про обґрунтування звичайних цін, не проведено розрахунку «звичайних цін» на товари (роботи, послуги) підприємства, не прийнято рішення про нарахування податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін. Крім цього позивач зазначив, що перевіряючі взагалі не проводили розрахунок «звичайних цін», а зняли зі складу валових витрат підприємства весь дохід від продажу продукції (робіт, послуг) пов'язаним з таким платником особам.

Також позивач зазначив, що вірно визначив об'єкт оподаткування податком на прибуток, відобразивши у податковій декларації за 2 кв. 2011р. загальний показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010р. та за 1 кв. 2011р. Позивач вказував на неправильне застосування податковим органом положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

06 лютого 2012 р. з метою захисту інтересів держави у розгляд справи вступила Прокуратура Житомирської області.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмовому запереченні. Відповідач вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, у задоволенні позову просила суд відмовити. Заперечення мотивувала тим, що позивач неправомірно використовує збитки попередніх періодів. Позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесені у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) за цінами, що нижчі за звичайні. Також позивачем неправильно визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток, відобразивши у податковій декларації за 2 кв. 2011р. загальний показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010р. та за 1 кв. 2011р., що є порушенням пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Прокурор в судове засідання не з"явився. Про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Вимпел» є юридичною особою і як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби.

05.07.2011р. відповідачем було проведено камеральну перевірку податковій звітності позивача з податку на прибуток за 1 кв. 2011р., за результатами якої було складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 1210/15-0/13544670 від 05.07.2011р.

У ході проведення перевірки було встановлено, що підприємством подано декларацію з податку на прибуток (№9002975070 від 09.05.2011р.) за 1 кв. 2011 року, в якій задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування (р.8) в сумі 5413908,00 грн., в тому числі по р.04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) відображено суму 7047386,0 грн. За результатами планової виїзної перевірки (Акт від 15.06.2009 року №103/23-0/13544670) підприємству по результатам діяльності 2008 року було зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 7177685,00 грн.

Таким чином, було встановлено, що позивач у податковій декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2011р. не відобразив наслідків акту планової виїзної перевірки якою йому було зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 7177685,00 грн.

За наслідком акту камеральної перевірки ДПІ у Житомирському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2011 року № 0001201500 форма «П» , яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 5413909,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2011 року № 0001211500 форма «Р» , яким нарахована сума грошового зобов'язання - 408371,00 грн.

19.09.2011р. відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2 кв. 2011р., за результатами якої було складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 1487/15-0/13544670 від 19.09.2011р. Актом камеральної перевірки встановлено, що підприємством подано декларацію з податку на прибуток за 2 кв. 2011 року, в якій задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 5097008,00 грн., в тому числі по р.06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) відображено суму 5413908,00 грн. Дана сума включає лише збитки попереднього періоду (в декларації за 1 квартал 2011року в р.04.9 - від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2010 рік) відображена сума 7047386,00 грн.). За результатами планової виїзної перевірки (Акт від 15.06.2009 року №103/23-0/13544670) та камеральної перевірки (Акт № 1210/15-0/13544670 від 05.07.2011р.) підприємству по результатам діяльності 2008 року було зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 7177685,00 грн.

Відповідно, позивач у податковій декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011р., у складі показника від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року знову не відобразив наслідків акту планової виїзної перевірки (Акт від 15.06.2009 року №103/23-0/13544670) та відобразив від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року. На підставі вище наведеного посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

За наслідком акту камеральної перевірки ДПІ у Житомирському районі були прийняті податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0002101500 форма «П» , яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 5097008,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0002111500 форма «Р», яким нарахована сума грошового зобов'язання 72887,00 грн.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем, ґрунтуються на висновках наведених в акті перевірки (Акт від 15.06.2009 року №103/23-0/13544670) та порушенні позивачем пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України під час відображення в податковій звітності збитків попереднього періоду.

Правовідносини щодо платників податку на прибуток, об'єкти, базу та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливостей оподаткування експортних та імпортних операцій, звітування та внесення податку до бюджету, регулювалися правовими нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що були чинні на день виникнення спірних відносин між сторонами в даній справі. Порядок подання, внесення змін до податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань визначалися правовими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Стосовно заниження позивачем валового доходу в 4 кв. 2007р на суму 215198.00 грн., суд встановив наступне.

В декларації з податку на прибуток за 2007р., позивачем помилково було відображено в ряд.01.5 (прибуток від операції з землею) дохід в розмірі 63492,00 грн., який він зняв уточнюючим розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007р. від 18.05.2009р. в порядку встановленому п.5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Щодо заниження позивачем показників у рядку 01.6 (Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5) декларації з податку на прибуток за 2007р. на суму 151706 грн., в судовому засіданні була досліджена головна книга, оборотно-сальдові відомості по рах. 311, 711, 713, 719, 732 за відповідний період та знайшов своє підтвердження висновок відповідача про те, що значення ряд. 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства за 2007р. не відповідає даним бухгалтерського обліку на загальну суму 19711.09 грн. В судовому засіданні представник позивача фактично визнав, що мали місце помилки при заповненні декларації з податку на прибуток підприємства за 2007р. на вищевказану суму.

Пунктом 6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

У п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказано, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно, п.п 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено 1095 денний строк давності.

В п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України N 327 від 10.08.2005р. (далі - Порядок) вказано, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В п.п. 2.3.2 п. 2.3 наведеного Порядку зазначено, що у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, перевіряючі зобов'язані зазначити перелік цих документів та додати до акту перевірки пояснення посадових осіб або інших працівників підприємства, що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Так за результатами перевірки (Акт від 15.06.2009 року №103/23-0/13544670) встановлено порушення ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що пов'язано, за висновком перевіряючих, з поданням позивачем уточнюючого розрахунку від 19.05.2008 року №10482, яким в рядок 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) декларації з податку на прибуток підприємства 1 кв. 2008 р. включено суму 2473801 грн. та завищенням показників ряд. 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2007р. на загальну суму 531429 грн.

Як вбачається з матеріалів справи частину цієї суми становить ряд. 08 (Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний(-)) в розмірі 2411309 грн. декларації з податку на прибуток за 2007р. (а.с. 44-45), сума помилково не була включена до складу валових витрат першого календарного кварталу в ряд. 04.9 (від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року ) декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2008р. та ряд.01.5 (прибуток від операції з землею) в розмірі 63492 грн. Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007р. від 18.05.2009р.(а.с. 79-80).

Згідно декларації з податку на прибуток за 3 кв. 2007 року (а.с. 48-49) ряд. 05.2 становить - 24170 грн. Позивач уточнюючим розрахунком за 3 кв. 2007 року від 12.12.07 ( а.с. 50-51) помилково уточнив ряд. 09 замість ряд. 05.2 на суму 579769 грн. і вже декларацією з податку на прибуток за 2007 року (а.с. 44-45) виправив помилку, відповідно ряд. 09 порожній, а ряд. 05.2 дорівнює 555599 грн. (579769 грн. - 24170 грн.) Враховуючи те що ряд. 05.2 та ряд.09 декларації з податку на прибуток формують валові витрати підприємства, то вищезгадана помилка не впливає на значення об'єкту оподаткування.

Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом на виправлення помилок в раніше поданих деклараціях шляхом подання відповідного уточнюючого розрахунку та зазначення уточнених показників у складі декларації наступного податкового періоду на суму 2473801,00 грн. та суму 579769,00 грн., відповідно, а відповідач не навів жодних доводів щодо спростування вказаних обставин.

Крім цього актом перевірки на підставі документів (банківські виписки, договори, аналіз рахунків 31, 37, 63) встановлено завищення задекларованих позивачем показників у ряд. 04.13 (інші витрати, крім визначених у р. 04.1 -04.12) декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 р. на суму 943509 грн. З наведеного вбачається, що перевіряючими не взято до уваги та не розглянуто рахунки 6842 «Розрахунок за нарахованими відсотками в іноземній валюті», № 502 «Довгострокові кредити в банках», 951 «Відсотки за кредит», 945 «Втрати від операційної курсової різниці», витрати за якими відносять до складу валових витрат та відображаються у ряд. 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12» декларації з податку на прибуток.

У п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) вказано, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.5.5.1. п.5.5. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду.

Також в п.7.3.3 ст.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» наведено, що балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Судом було досліджено кредитний договір № 0519/01 від 19 травня 2006р., банківські виписки та інші документи ( а.с 171-199) та встановлено, що позивач мав право задекларувати валові витрат за наслідками діяльності в 2007 році ряд. 04.13 (інші витрати, крім визначених у 04.1 -04.12) в розмірі 2487251,34 грн., які сформовано за рахунок відсотків і втрат від операційної курсової різниці нарахованих за наведеним кредитним договором, але фактично було задекларовано меншу суму в розмирі 1308649 грн. (декларація за 2007р., а.с. 44-45).

Отже висновок відповідача, щодо завищення задекларованих позивачем показників у ряд. 04.13 (інші витрати, крім визначених у 04.1 -04.12) декларацій з податку на прибуток підприємства за 2007 р. на суму 943509 грн., не знайшов свого документального підтвердження.

Також не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні висновок відповідача стосовно порушення ТОВ «ПК «Вимпел» п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що пов'язано з віднесенням до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесені у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником особам в: 4 кв. 2007 року -721773 грн.; 1 кв. 2008 року - 2967637 грн;1 півр. 2008 року - 236707 грн.;3 кв-ли 2008 року -107907 грн.; 2008 рік - 4828222 грн.

В підтвердження такої позиції представники відповідача всупереч вимогам ст.ст.69,71,72 КАС України не надали суду жодних належних та допустимих доказів.

У відповідності до п.п. 5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Також в п.п. 5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» наведено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Згідно, п.п. 1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідно до п.п 1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Судом встановлено, що відповідачем не направлявся запит до позивача з вимогою обґрунтувати рівень договірної ціни, не проводився розрахунок звичайних цін у порядку встановленому законом та всупереч вищенаведеним приписам відповідач зняв з валових витрат позивача весь його дохід від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам. В акті перевірки взагалі не наведено жодного факту продажу товарів (робіт, послуг) не за «звичайними цінами» із посиланням на розрахунки, первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському обліку.

Відповідно, висновки відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства і судом не приймаються.

На вимогу суду відповідачем було надано розрахунок встановлених порушень відповідно до акту перевірки №1003/23-0/13544670 (а. с. 69).

З наданого розрахунку вбачається, зокрема, що загальна сума наведених порушень не призводить до зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток позивача на суму 7177685,00 грн. та наведені зайві порушення, які не знайшли своє відображення в акті перевірки, а саме:

- безпідставно наведено порушення за 2008р. в розмірі 531429 грн. - включено до складу валових витрат витрати не підтверджені первинними документами, яке не відображено в акті перевірки. Відповідачем помилково повторно вказав порушення за 4 кв. 2007р. на суму 531429 грн., яке вже відображено в розрахунку відповідача;

- безпідставно наведено порушення за 2008р. в розмірі 41813419 грн. - включено до складу коригування валових витрат, витрати не підтверджені первинними документами. Стосовно наведеної суми в акті перевірки на стор.9-10 (а. с. 23-24) зазначено: проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. в сумі - 4181341 грн. на підставі документів, що були надані посадовим особам підприємства на підтвердження даних, задекларованих по р.05.2 Декларації за 2007 рік (підприємство здано уточнюючих розрахунок №10221 від 19.05.2009р.), встановлено завищення задекларованих ТОВ «ПК «Вимпел» показників у ряд. 05.2 на загальну суму 531429 грн., в тому числі по періодах 2007р. - 531429 грн.). Враховуючи наведене, порушення за 2008р. в розмірі 41813419 грн. не було, а було порушення за 4 кв. 2007р. в розмірі 531429 грн., яке вже відображено в розрахунку відповідача.

Стосовно порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України встановленого актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 1487/15-0/13544670 від 19.09.2011р, слід зазначити наступне.

В пункті 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що пункт 150.1 статті 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

З наведеного в Акті камеральної перевірки № 1487/15-0/13544670 від 19.09.2011р. розрахунку вбачається, що спірним моментом є, зокрема, те, що до рядку 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за I квартал 2011 року позивач відніс суму в розмірі 7 047386,00 грн.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, який набрав чинності 16.06.2011р., п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено п. 22.4., згідно із яким у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. Підприємство під час заповнення декларації за 1 квартал 2011р. повинно було враховувати норми п. 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до яких: у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення (збитки) минулих років - це законна складова валових витрат I кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачено нормами чинного на той час Закону про прибуток.

З 1 квітня 2011 року порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначається ст. 150 Податкового кодексу України. Де в п. 150.1 ст. 150 ПК України передбачено: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування за наслідками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Порядок врахування від'ємного значення (збитків), відображених в податковому обліку станом на 1 квітня 2011 року, також врегульовано Податкового кодексу України. Згідно з пп. 3 підрозділи 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України п. 150.1 цього Кодексу застосовується в 2011 році з урахуванням наступного:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками I кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат II календарного кварталу 2011 року;

- розрахунок об'єкта оподаткування за результатами II, II і III кварталів, II - IV кварталі 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за I квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У декларації з податку на прибуток, яка складалася за I квартал 2011 року, від'ємне значення (збиток) відображалися у ряд. 08 (Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємній (-) ((± 03 - (± 06 ) - 07)), становить - 5413908 грн. Визначений у цьому рядку показник - це показник I кварталу 2011 року. При його розрахунку згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові доходи I кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат I кварталу 2011 року згідно п. 6.1 та п. 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

У «новій» декларації з податку на прибуток, яка складається за II квартал 2011 року, для відображення від'ємного значення, розрахованого за підсумками I кварталу 2011 року, призначено ряд. 06.6 (Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року).

Таким чином, до ряд. 06.6 декларації з податку на прибуток, яка складається за II квартал 2011 року, слід перенести показник, відображений в ряд. 08 декларації, складеної за I квартал 2011 року.

Вище викладені висновки також підтверджуються листом Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011р. N 04-39/10-1160.

Крім цього згідно із внесеними в п. 97 Закону N 4834 від 24.05.2012р. змінами до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України законодавцем врегульоване питання відображення платником податків від'ємного значення за 2010 рік.

Судом встановлено, що норми Податкового кодексу України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не містять ніяких спеціальних обмежень щодо врахування від'ємного значення за 2010 рік у складі валових витрат за 2 квартал 2011 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що висновки відповідача, викладені в актах перевірок не знайшли свого підтвердження, а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документальні підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Отже, сплачений позивачем судовий збір в сумі 7274,17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 449 від 15.12.2011 р., № 505 від 31.01.2012 р., № 515 від 06.02.2012 р., № 530 від 21.02.2012 р., № 529 від 21.02.2012 р. (а.с. 1а, 1б, 2, 95, 110) підлягає відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись ст.ст.71, 86, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі від 19.07.2011 року форми "П" №0001201500 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 5394197,00 грн. та нарахування штрафної фінансової санкції в розмірі 1,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі від 19.07.2011 року форми "Р" №0001211500.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі від 03.10.2011 року форми "П" №0002101500.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі від 03.10.2011 року форми "Р" №0002111500.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел" судові витрати в сумі 7274,17 грн., шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у Житомирському районі.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 28 серпня 2012 р.