Постанова № 26071870, 28.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2012 р. (17:07) Справа №2а-12092/11/0170/17

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача - Калініченко М.С., довіреність від 02.11.11р. № 1143/12,

відповідача - Лук'янець О.Ю., довіреність від 03.02.12р. № 6/10-0, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

03.10.11р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача про нарахування грошових зобов'язань по податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.09.11р. № 000754102.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято за необґрунтованих та безпідставних висновків акту перевірки, які не відповідають дійсним обставинам, зроблені за довільним тлумаченням положень податкового законодавства, з огляду на що, доводи відповідача щодо порушення позивачем норм та приписів податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість є голослівними, такими, що спростовуються наданими позивачем доказами, які також були досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 04.10.11р. відкрито провадження в адміністративній справі за названим позовом, розпочато підготовче провадження. В ході підготовчого провадження судом з'ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 01.11.11р.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених в ньому підстав.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив. Не визнаючи вимоги, викладені в позові, письмовими запереченнями відповідач наголосив на наявному порушенні позивачем вимог податкового законодавства, зменшивши податкові зобов'язання по податку на додану вартість, сформувавши свій податковий кредит у тому числі за рахунок податкових накладних виданих за нікчемними правочинами, відсутності доказів на підтвердження реального здійснення фінансово-господарської діяльності за вказаними господарськими операціями, а, зважаючи на те, що у податковій звітності підлягає відображенню лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та зміст, якої лише відображено на первинних документах, то зменшення зобов'язань по податку на додану вартість, формування податкового кредиту за податковими накладними внаслідок нікчемних господарських операцій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, є протиправним, таким, що порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Представник відповідача, підтримавши у судових засіданнях письмові заперечення, за викладених у них обставинах просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав необґрунтованості та безпідставності заявлених позовних вимог.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши зібрані по справі матеріали в їх сукупності, які сторони визнали достатніми для підтвердження своїх вимог та доводів, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, суд, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Позивач, що є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 03120667, що здійснює свою діяльність на підставі нової редакції Статуту, зареєстрований виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим з 30.10.96р., узятий на облік платників податків у органах державної податкової служби з 28.12.94р., перебуває на податковому обліку у СДПІ ВПП в м. Сімферополі, є, відповідно до свідоцтва від 23.01.10р. № 100263272 про реєстрацію платника податків на додану вартість, платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 031206601095 (а.с.6,17-18, 19-35), виконавши приписи статті 16 Податкового кодексу України, якими визначено обов'язки платника податків, зокрема, пп. 16.1.2, пп. 16.1.3, пп. 16.1.4., зобов'язують платника податків: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, сформовано податковий кредит за січень 2011 року у тому числі за рахунок задекларованих податкових зобов'язань за господарськими взаємовідносинами з контрагентом-постачальником ТОВ "Данкан".

Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України від 02.12.10р. № 2755-VI, Законом України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня, відповідно до наданих положеннями статті 20 Податкового кодексу України прав, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ "АК "Кримавтотранс" (ЄДРПОУ 03120667) з питань дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Данкан" (ЄДРПОУ 35338012) за період з 01.01.11р. по 31.01.11р, за результати якої складено акт від 12.09.2011р. № 353/41-02/3120667 (а.с.6-7).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудні 2010 року № 2755-VI - завищено податовй кредит з ПДВ за січень 2011р. по взаємовідносинах з ТОВ "Данкан" на загальну суму 295 036 грн., у тому числі за січень 2011 року на суму 295 036 грн., у результаті донараховано суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 295 036 грн. (а.с.7).

Податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2011р. № 0000754102 згідно із пп. 54.3.2 пп. 54.3, ст. 54, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки від 12.09.11р. № 353/41-02/3120667 повідомлено ВАТ "АК "Кримавтотранс" про збільшення суми грошових зобов'язань по податку на додану вартість, код платежу 3014010100, загальною сумою 295 037 грн., з яких: за основним платежем 295 036 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн. (а.с.8).

Як убачається з акту перевірки підставами для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стали обставини того, що актом перевірки встановлено зайве включення ТОВ "Данкан" до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях з метою одержання податкової вигоди, і відповідно, відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцям. ТОВ "Данкан" не отримувало товар (роботи, послуги) у зв'язку з тим, що у ТОВ "Ника-Опт" (ЄДРПОУ 34582394) відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові та транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами.

Таким чином, сума ПДВ у розмірі 295 036 грн., нарахована (сплачена) ВАТ "АК "Кримаквтотранс" за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом січня 2011 року у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у ТОВ "Данкан" є порушенням п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудні 2010 року № 2755-VI та на підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі від 29.06.11р. № 8441/23-4/35338012 "Про визнання нікчемних правочинів" за результатами перевірки не може біти віднесена до податкового кредиту по ПДВ у січні 2011р.

Аналізуючи установлені обставини, досліджуючи докази, надані сторонами, надаючи оцінку доводам і запереченням представників позивача та відповідача щодо правомірності прийнятого повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, підстави покладені в основу прийнятого рішення, суд виходив з того, що вчинення суб'єктом владних повноважень дій, прийняття рішень, повинно відбуватись відповідно до наданих йому повноважень, визначених законом в їх компетенції, відповідно до порядку, у якому здійснюються дії, що спрямовані на реалізацію владних повноважень, з дотриманням засобів, форм, прийомів, передбачених законодавством, компетенційними правами і обов'язками при прийнятті рішень.

Висновки контролюючого органу, що покладені в основу оспореного податкового повідомлення рішення суд визнає передчасними, такими що зроблені за довільного тлумачення положень закону, без дотримання вимог податкового законодавства, за межами своєї компетенції, за наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.11р. регулює Податковий кодекс України від 02.12.10р. № 2755-VI, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим зобов'язанням, з положень пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - Податок на додану вартість.

Визначені законодавцем приписами статей 187, 198 ПК України події та обставини, є правом платника податків на формування податкового кредиту та відображення відповідних відомостей у податковій звітності, обмеження якого, без достатніх на то правових підстав, за надуманих та штучних обставин, вказаних в акті перевірки, факт наявності яких не передбачено податковим законодавством, а також спростовується належними доказами, що містяться у матеріалах справи та досліджувались під час проведення перевірки, є протиправними діями відповідача - податкового органу, на який покладено обов'язок щодо забезпечення регуляції державної податкової політики на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 201 ПК України податкова накладна, видана продавцем покупцю (отримувачу), підписана уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності), що має в окремих рядках визначені п. 201.1 вказаної статті обов'язкові реквізити, виписана на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), є податковим документом, що одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, яка, виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, надає право не тільки на її складання, але і на нарахування податку, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п. 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

На виконання умов договору від 03.07.09р. № 12/08-РС, укладеного між ТОВ "АК "Кримавтотранс" - "замовник" та ТОВ "Данкан" - "виконавець", додатків до нього (а.с.76-81), метою якого є зниження витрат на кадрове адміністрування, зменшення інвестиційних та трудових ресурсів замовника, предметом є надання виконавцем активів замовнику у вигляді виконаних робіт робочої сили виконавця відповідно до штатного розкладу замовника, що у подальшому іменується як послуги (а.с.47-48), замовником, платіжними дорученнями перераховано на рахунок виконавця грошові кошти, у тому числі ПДВ (а.с.50-53).

Досліджені судом податкові накладні: від 31.01.11р. № 4 (а.с.10), сума податку на додану вартість за якою складає 2 185,40 грн., та від 31.01.11р. № 18, сума податку на додану вартість за якою складає 292 851,04 грн., а всього сума податку на додану вартість за якими загальним розміром складає 295 036,44 грн., отримані від продавця-платника податків ТОВ "Данкан", віднесені ВАТ "АК "Кримавтотранс" (покупцем-платником податків) до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у звітному періоді - січень 2011 року, відповідають встановленим законодавцем до них вимогам, містять в окремих рядках обов'язкові реквізити, передбачені приписами статті 201 ПК України.

На вимогу приписів п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до положень п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Досліджені судом документи первинного обліку, які фіксують факти здійснення господарських операцій, наявні в матеріалах справи (а.с.56-58), за своїм змістом вказують на відповідні господарські дії - зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває об'єктивну картину господарської діяльності суб'єкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Виходячи із змісту укладених між позивачем та його контрагентом договору вбачається, що сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів. Сторонами не було пред'явлено зауважень один до одного з приводу виконання укладених договорів.

Наявні у ТОВ "АК "Кримавтотранс", як покупця послуг, виданих йому ТОВ "Данкан", як продавцем послуг, податкових накладних, що відповідають встановленим законодавцем до них вимогам, містять в окремих рядках обов'язкові реквізити, передбачені приписами статті 201 ПК України, сплата покупцем отриманих послуг продавця, перерахування у тому числі податку на додану вартість, є достатніми підставами для формування за відповідними господарськими взаємовідносинами на підставі отриманих податкових накладних податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідному податковому періоді - січні 2011 року.

Посилання відповідача на нікчемність господарських операцій ТОВ "Данкан" та ТОВ "АК "Кримавтотранс", через зменшення ТОВ "Данкан" зобов'язань по ПДВ на суму 295 036 грн. за виданими податковими накладними, нікчемність яких визнана самим податковим органом у ході перевірки, про що відображено в акті перевірки, суд вважає безпідставними, оскільки доводи податкового органу є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (за відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обов'язків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст. 228 ЦК України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 ЦК України, після 01.01.2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків, є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що в свою чергу приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган, формуючи такі, не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визнанням їх нікчемності, недійсності із застосуванням відповідних наслідків, внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми відповідачем доказів на підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення суду не доведено, не надано жодного належного доказу, яким би підтверджувались зроблені ним висновки, викладені в акті перевірки, що покладено до основи податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Враховуючи, наведене відповідач діяв на порушення вимог частини другої статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Суд зазначає, що дотримання визначених законодавцем, приписами статей 187, 198, 200, 201 ПК України умов, подій та обставини, у своїй сукупності, надають право платнику податків на відображення відповідних відомостей у податковій звітності, формування податкового кредиту, обмеження якого, без достатніх на то правових підстав, є протиправними діями податкового органу, на який покладено обов'язок щодо забезпечення регуляції державної податкової політики на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність збільшення суми грошових зобов'язань основного платежу з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій, здійснене податковим органом, також є неправомірним.

Прийняте на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню, як прийняте протиправно, без достатніх на то правових підстав, а позовні вимоги, викладені в адміністративному позові підлягають задоволенню.

З підстав ухвалення судового на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до частини першої статті 94 КАС України, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, факт понесення яких підтверджено платіжним дорученням від 13.09.11р. № 7245.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 26.09.11р. № 0000754102.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша