Ухвала суду № 26065932, 06.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 р. Справа № 53754/09

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Пліша М.А., Судової-Хомюк Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фаба Україна» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фаба Україна» до державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та його похідних,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фаба Україна» звернулося 22.04.2009 року в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова про визнання недійсним податкового-повідомлення рішення № 0001751702/0/21281 від 08.01.2009 року та його похідних.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що займається оптовою торгівлею дереворізальним інструментом. З метою пошуку покупців та проведення з ними переговорів робота певної категорії працівників підприємства (консультантів з деревообробного інструменту та менеджерів із зовнішньоекономічних зв'язків) має роз'їзний характер, тобто вони практично весь свій робочий час перебувають поза межами Львова. Оскільки службові поїздки вказаних працівників проводяться не в межах певного строку, а мають постійний характер, то вони вважаються не відрядженням, а роз'їзним характером роботи. Відповідно висновки податкового органу в акті перевірки є безпідставними, з приводу не включення до складу оподаткованого доходу додаткових благ, одержаних за місцем основної роботи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2009 року відмовлено в задоволенні позову. Суд виходив з того, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Фаба України» вимог п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не спростовані позивачем належними та допустимими доказами по справі, а відтак податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 18.07.2008 року №0001751702/0/21281, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 11075,91 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 22151,82 грн. та похідні податкові повідомлення-рішення від 26.09.2008 року за №0001751702/1/28690, від 02.12.2008 року за №0001751702/2/35848, від 03.02.2009 року за №0001751702/3/3126, та від 13.04.2009 року за №0001751702/4/10343 в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем не підлягає скасуванню.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Покликання маються на обставини, подібно викладеним у позовній заяві.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 25.06.2005 року проведено Державну реєстрацію статуту ТОВ «Фаба Україна». 01.06.2006 року позивачем укладений колективний договір на 2006 - 2010 роки. Згідно п. 4.2. цього ж договору, у товаристві встановлюється роз'їзний характер роботи для менеджерів ЗЕЗ та консультантів з деревообробного інструменту з виплатою їм відповідної суми надбавок у встановленому законодавством розмірі. Виплата здійснюється авансом до поїздки або після повернення з поїздки.

Згідно п. 5.1. цього ж договору, в товаристві встановлюється 40-годинний п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Початок роботи о 9 год. закінчення о 18 год. Винятків чи особливостей режиму роботи менеджерів ЗЕЗ та консультантів з деревообробного інструменту розділ 5 цього ж договору не передбачає. 06.07.2006 року вказаний договір зареєстрований за № 301 управлінням праці та соціального захисту Львівської міської ради.

Разом з тим, 04.07.2008 року державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведену виїзну планову перевірку ТОВ «ФАБА УКРАЇНА» з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року, про що складено відповідний акт за № 1271/23-2/33618031.

Слід зазначити, що перевіркою встановлено неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з доходів, виплачених у вигляді надбавки за роз'їзний характер робіт по 11-ти особових рахунках при відсутності відповідно оформлених посвідчень про відрядження, чим порушено п.п. 4.2.1., п. 4.2., ст. 4, п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та Порядку відрядження в межах України працівників підприємств усіх форм власності (розділ І) Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 4316, 85 грн., а саме: ОСОБА_1 на суму - 730,50 грн., ОСОБА_2 на суму - 927,50 гри., ОСОБА_3 на суму - 29,25 грн., ОСОБА_4 на суму - 1020,00 грн., ОСОБА_5 на суму - 221,00 грн., ОСОБА_6 на суму - 430,50 грн., ОСОБА_7 на суму -163.00 грн., ОСОБА_8 на суму - 10,75 грн., ОСОБА_9 на суму - 683,10 грн., ОСОБА_10 на суму - 11,25 грн., ОСОБА_11 на суму - 90,00 грн.

А також встановлено невключення позивачем до складу оподаткованого доходу додаткових благ, одержаних за місцем основної роботи, а саме відшкодування згідно авансових звітів вартості послуг за проживання в готелях та вартості проїзду в міжміському пасажирському транспорті по 7-ми особових рахунках при відсутності відповідно оформлених посвідчень про відрядження, чим порушено п.п. 4.2.9 п.4.2 ст. 4 , п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 6759,02 грн.: ОСОБА_4 на суму - 1646,97 грн., ОСОБА_7 на суму -281,29 грн., ОСОБА_1 на суму - 1189,44 грн., ОСОБА_6 на суму - 1387,95 грн., ОСОБА_9 на суму - 1012,87 грн., ОСОБА_2 на суму - 1240,50 грн.

Отже, в порушення п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 11075,91 грн.

Враховуючи вищевикладене, 18.07.2008 року позивачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001751702/0/21281, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 11075,91 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 22151,82 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене ТОВ «ФАБА УКРАЇНА» в апеляційному порядку до ДПІ у Залізничному районі м. Львова, ДПІ у м. Львові, ДПА у Львівській області та ДПА України, проте всіма інстанціями залишене без змін, внаслідок чого в порядку п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, з метою доведення до підприємства граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено податкові повідомлення-рішення від 26.09.2008 року за № 0001751702/1/28690, від 02.12.2008 року за № 0001751702/2/35848, від 03.02.2009 року за № 0001751702/3/3126, та від 13.04.2009 року за №0001751702/4/10343.

Згідно із абзацом 3 пункту 1.1 ст. 1 Закону № 889-IV заробітна плата включає заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Пунктом 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за №114/8713), встановлено, що для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Виплатами, що не належать до фонду оплати праці згідно із пунктом 3.16 цієї Інструкції, є надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених чинним законодавством.

Колегією суддів встановлено, що працівникам ТОВ «ФАБА УКРАЇНА», виходячи зі специфіки діяльності підприємства, виплачуються надбавки за роз'їзний характер роботи відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» від 31.03.1999 року № 490, яким встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Позивач виплачує працівникам надбавки за роз'їзний характер роботи у розмірі, який визначений колективним договором і який не перевищує граничні норми витрат, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.1999 року №663. З огляду на те, що норми відшкодування витрат для відряджень згідно з цією постановою встановлені у вигляді добових, надбавки за роз'їзний характер робіт за своєю сутністю є відшкодуванням добових витрат.

Відповідно до абзацу 6 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 року №218/2658), окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663.

Враховуючи викладене, у разі якщо робота працівника носить роз'їзний (пересувний) характер, поїздки в межах виконання цих робіт не є відрядженням та не потребують відповідного документального оформлення, а отже такі виплати є компенсацією за роз'їзний характер робіт і не включаються до оподатковуваного доходу працівників позивача.

Відтак, податкове повідомлення-рішення прийняте державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова від 18.07.2008 року №0001751702/0/21281, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 11075,91 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 22151,82 грн. та похідні податкові повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобов'язання за штрафними санкціями підлягає скасуванню.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фаба Україна» задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2009 року по справі № 2а-2961/09/1370 скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фаба Україна» до державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та його похідних задоволити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова від 18 липня 2008 року № 0001751702/0/21281 та його похідні (від 18 липня 2008 року № 0001751702/0/21281, від 26 вересня 2008 року № 0001751702/1/28690, від 02 грудня 2008 року № 0001751702/2/35848).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді М.А. Пліш

Н.М. Судова-Хомюк