Ухвала суду № 26065684, 13.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 р. Справа № 13974/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спільного українсько-угорського підприємства «Геліос» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01грудня 2011 року в справі за позовом Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції до Спільного українсько-угорського підприємства «Геліос» про стягнення податкового боргу.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекції звернулася з позовом в суд до Спільного українсько-угорського підприємства «Геліос» та просила стягнути з Спільного українсько-угорського підприємства «Геліос» податковий борг до бюджету у розмірі 93 905,95 грн. по наступним платежам: платіж 30 14010100 «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 9 357,26 грн., платіж 50 13050101 «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 84 450,26 грн., платіж 50 16010220 «комунальний податок» у розмірі 98,43 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що станом на 03.03.2011 року за відповідачем рахується заборгованість до бюджету у розмірі 93 905,95 по платежах 30 14010100 «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 9 357,26 грн., 50 13050101 «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 84 450,26 грн., 50 16010220 «комунальний податок» у розмірі 98,43 грн. Заборгованість по податку на додану вартість утворилась у зв'язку з сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 4 854,08 грн. із запізненням від 815 до 1011 календарних днів., заборгованість по земельному податку утворилась внаслідок несплати в повному обсязі самостійно задекларованих сум земельного податку у податкових розрахунках земельного податку. Узгоджену суму комунального податку в сумі 66,90 грн. сплачено із запізненням більше 90 календарних днів.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року в справі №2а-820/11/0770 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Спільним українсько-угорським підприємством «Геліос» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року в справі №2а-820/11/0770 та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що податкова інспекція неправомірно змінювала призначення платежу спрямовуючи суми на погашення податкового боргу, який утворився раніше, що не узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеній в постанові від 27 жовтня 2009 року. Крім того апелянт зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом. Апелянт також додає, що за ним не рахується податковий борг, оскільки належні платежі товариство сплачувало вчасно, про що свідчать платіжні документи, які є в матеріалах справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Спільного українсько-угорського підприємства «Геліос» слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Як зазначає, податкова інспекція за відповідачем утворилась заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 9 357,26 (в т.ч. пені в розмірі 4 595,55 грн.) за період з січня 2009 року по грудень 2010 року на основі поданих податкових декларацій, однак чомусь в позовній заяві посилається на акт перевірки відповідача від 03.04.2008 року №74/15-02 та прийняте на основі цього акту податкове повідомлення-рішення від 08.04.2008 року №0000741502/0; по земельному податку за період з лютого по грудень 2008 року в сумі 19 065,00 грн. (щомісячний платіж 1 588,75 грн.), з січня по грудень 2009 року (щомісячний платіж 512,50 грн.), з січня по грудень 2010 року (щомісячний платіж 5 524,07 грн.) та посилається на акт перевірки від 17.07.2008 року №130/15-0 та прийняте на його основі податкове повідомлення-рішення від 21.07.2008 року №0005661503/0; по комунальному податку за 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік в розмірі 98,43 грн. та посилається на акт від 24.04.2008 року №81/15-0 та прийняте на основі цього акту податкове повідомлення-рішення від 05.05.2008 року №6055/0003961503/0, на акт перевірки від 11.06.2008 року №106/15-0 та прийняте на його основі податкове повідомлення-рішення від 19.06.2009 року №0004211503/0/8756, на акт перевірки від 25.02.2010 року №41 та прийняте на його основі податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 року №0001231503/0/3514.

Крім того позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на податкові вимоги №1/105 від 20 листопада 2001 року та №2/346 від 13 лютого 2002 року.

З матеріалів справи не вбачається оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.04.2008 року №0000741502/0 по податку на додану вартість.

Податкове повідомлення-рішення від 05.05.2008 року №6055/0003961503/0 оскаржено відповідачем і станом на даний момент Львівським апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Спільного українсько-угорського підприємства «Геліос», тобто вказане податкове повідомлення-рішення визнано правомірним.

В матеріалах справи немає даних про оскарження податкових повідомлень-рішень від 05.05.2008 року №6055/0003961503/0, від 19.06.2009 року №0004211503/0/8756, від 05.03.2010 року №0001231503/0/3514 по комунальному податку.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання щодо застосування передбачених Податковим кодексом України штрафних санкцій до податкових правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року, варто враховувати таке.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, однак до повноважень податкового органу не належить зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість,, а також вказавши напрямок бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок погашення зобов'язань наступних податкових періодів, виконав своє зобов'язання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». У податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.

В матеріалах справи міститься розрахунок податкового боргу платника податків (а.с.7-9) з якого вбачається, що в першу чергу податкова інспекція ставить податкове повідомлення-рішення від 08.04.2008 року №0000741502/0 по податку на додану вартість та суму нарахованого боргу 2427.04 грн. і пізніше зазначаються податкові декларації з сумою податкового зобов'язання за кожен місяць. В матеріалах справи наявні платіжні доручення (а.с.232-249) про сплату задекларованих сум податку за період з січня 2009 року по грудень 2010 року, однак як видно з розрахунку податкового боргу наданого податковою інспекцією остання змінювала призначення платежу та зараховувала сплачені суми в погашення податкового боргу згідно податкового повідомлення-рішення від 08.04.2008 року №0000741502/0.

Щодо сплати земельного податку то тут слід зазначити таке.

За лютий - грудень 2008 року щомісячний платіж Спільного українсько-угорського підприємства «Геліос» становив 1588,75, однак в матеріалах справи немає жодних підтверджень про сплату належних платежів, а тому в цьому випадку твердження податкової інспекції є обґрунтованими.

За січень - грудень 2009 року щомісячний платіж підприємства становив 512,50 грн. та в матеріалах справи є докази про сплату цих сум в повному обсязі та у встановлені строки, зокрема платіжні доручення (а.с. 216 - 226).

За січень - листопад 2010 року щомісячний платіж підприємства «Геліос» становив 5224,07, однак в матеріалах справи немає жодних підтверджень про сплату належних платежів, а тому в цьому випадку твердження податкової інспекції є обґрунтованими.

Щодо сплати комунального податку то судом апеляційної інстанції встановлено, що податковою інспекцією знову ж таки неправомірно змінено призначення платежу, що вбачається з самого розрахунку податкової заборгованості, так як про сплату комунального податку за 4 квартал 2008 року (а.с. 231), за весь 2009 рік (а.с. 228-231), за 4 квартал 2010 року (а.с. 227) в матеріалах справи містяться платіжні доручення з призначенням платежу *;101; 19110530; код платежу 16010200 комунальний податок за відповідний період.

Спір про сплату комунального податку за інші періоди 2008 та 2010 року розглядається в судовому порядку. Зокрема постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року позов Спільного українсько-угорського підприємства «Геліос» задоволено та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0008161503/0/4963 від 28.10.2010 року, яким застосовано штраф в розмірі 6,24 грн. за період перевірки 20.05.2009 року по 18.10.2010 року.

Вказане рішення суду оскаржено в апеляційному порядку Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією. По цій справ відкрито апеляційне провадження.

Оскільки справа перебуває на розгляді в апеляційному суду, то податкове зобов'язання визначене податковим повідомлення-рішенням №0008161503/0/4963 від 28.10.2010 року є неузгодженим.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, не об'єктивно і не всебічно з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її частково спростовують.

Таким чином колегія суддів зазначає, що Спільне українсько-угорське підприємство «Геліос» повинно сплатити лише заборгованість по земельному податку за лютий - грудень 2008 року та січень-листопад 2010 року.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Спільного українсько-угорського підприємства «Геліос» задовольнити частково, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2012 року в справі №2а-820/11/0770 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Спільного українсько-угорського підприємства «Геліос» податковий борг до бюджету за платежем 50 13050101 «земельний податок з юридичних осіб» за лютий - грудень 2008 року та січень - листопад 2010 року в сумі 82 954,98 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

Р.Б. Хобор

Повний текст

виготовлено та підписано 17.09.2012 року