ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.08.2012 р. Справа №18/1069/12
за позовом Державного підприємства "Південна залізниця", вул. Червоноармійська, 7, м. Харків, 61052
до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", вул. Гайового, 30, м. Полтава, 36030
про стягнення грошових коштів у сумі 296 621,12 грн.
Суддя Сірош Д.М.
Представники:
від позивача: Мироненко Г.В., довірен. від 24.04.2012 р. № 470
від відповідача: Штанько О.М., довірен. від 12.03.2012 р. № 16-70
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 296621,12 грн. вартості неповернутої давальницької сировини, переданої позивачем відповідачу відповідно до умов договору П/Т-09729/НЮ.
Позивач в порядку ст. 22 ГПК України подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача 169166,88 грн. вартості неповернутої давальницької сировини.
Суд приймає до розгляду вказане клопотання.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, та його представник у судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на відсутність доказів того, що давальницька сировина була отримана замовником для виконання саме умов договору № П/Т-09729/НЮ від 30.04.2009 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
30.04.2009 року між СТГО "Південна залізниця" та ВАТ "Тепловозоремонтний завод" був укладений договір П/Т-09729/НЮ на капітальний ремонт вузлів, агрегатів та лінійного обладнання тягового рухомого складу, за яким боржник (виконавець) зобов'язу вався провести капітальний ремонт (конкретно) колісних пар та блоків дизелів залізниці (замовника), у кількості, на умовах і в строки, передбачені додатками № 1-2 до договору.
Відповідно до п. 7 додаткової угоди № З, договір діяв з моменту підписання до 30.06.2010 року.
Пунктом 4.5 договору встановлено, що за погодженням сторін, з метою своєчасного виконан ня ремонту вузлів та агрегатів, можлива поставка замовником виконавцю давальницької сировини (бандажів колісних пар та інше).
Як вбачається з матеріалів справи в рамках дії даного договору боржник (виконавець) 21.07.2009 року звернувся до залізниці (замовника) з проханням надати технічну допомогу по відвантаженню на його адресу бандажів колісних пар на давальницьких умовах для своєчасного виконання капітального ремонту колісних пар за умовами договору. Замовник з вказаним листом погодився, надавши власному структурному підрозділу - локомотивному депо Гребінка та ВАТ "Тепловозоремонтний завод" телеграму № 02/336 про відвантаження 12 одиниць бандажів (копія в матеріалах справи а.с. 23).
Таким чином, з локомотивного депо Гребінка 27.07.2009 р. уповноваженому заводом представнику Воробйову Ю.О., який прибув в депо з довіреністю серії ЯПН № 759488 відванта жувалися бандажі марки 890x143x83 в кількості 12 одиниць, що підтверджується актом здачі-приймання бандажів № 1 від 27.07.2009 року (а. с. 23) та накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 450 від 28.07.2009 р. (а. с. 24).
Ціна одного бандажу на момент передачі на завод складала 3 517,86 грн., загалом вартість 12 бандажів складає 42214,38 грн., що підтверджується накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 450 від 28.07.2009 р.
Також, як зазначає позивач, на виконання вказаного договору 26.04.2010 р. за накладною № 35 з локомотивного депо Основа уповноваженому представнику заводу відвантажувалися бандажі марки 1060x143x98 в кількості 14 одиниць. Ціна одного бандажу на момент передачі на завод складала 5 456,51 грн. за одиницю.
Як вказує позивач, з переданих на завод у вигляді давальницької сировини 14 бандажів 10 бандажів були використані в ремонті за договором. Залишок складає 4 бандажі.
По 4 бандажах марки 1060х143х98 вартість згідно картки складського обліку матеріалів № 460049 та оборотної бухгалтерської відомості "Залишки товарно-матеріальних цінностей" складає 5 456,51 грн. за одиницю, всього - 21 826,02 грн.
Крім того, як стверджує позивач, 15.06.2010 р. за накладною № 61 з локомотивного депо Основа уповноваженому представнику заводу відвантажувалися бандажі марки 1060x143x98 в кількості 18 одиниць.
По 18 бандажах марки 1060х143х98 вартість (крім картки складського обліку матеріалів № 460050) вказана також в оборотній бухгалтерській відомості "Залишки товарно-матеріальних цінностей". Одиницею виміру при обліку в даному випадку позивачем взята не одиниця продукції ("штука"), а "тонна метрична". 18 бандажів мають вагу 8,136 тонн. (Кожен бандаж - 0,452 тонни). Одна тонна ваги бандажів складає 12 921,15 грн. Вартість 18 бандажів складає 105126,48 грн. (8,136 тонн * 12921,15 грн. - 105126,48 грн.)
Таким чином, позивач стверджує, що 12 бандажів марки 890x143x83 та 22 бандажі марки 1060x143x98 в ремонтних роботах за до говорами з залізницею не використані, на даний час залізниці не повернуті, тому просить суд стягнути з відповідача їх вартість.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачу були виставлені претензії вих. № НЗТ-07/168 від 23.05.2011 та № Т-01/1825 від 21.11.2011 року з вимогами про повернення давальницької сировини. У матеріалах справи наявні також докази звернення з листом Т-02/595 від 16.04.2010р., НЗТ-07/77 від 10.02.2011 р., телеграма № Н/365 від 13.02.2012 р., заявою з грошовими вимогами до боржника №Т-01/2035 від 20.12.2011р. (арк.36-52 справи).
Проте, відповідь на претензії не була отримана, давальницька сировина на залізницю не повернута, тому позивач звернувся з вимогою про стягнення її вартості в сумі 169 166,88 грн., з них: 42 214,38 грн. - вартість 12 бандажів типу 890x143x83, 21 826,02 грн. - вартість 4 бандажів типу 1060x143x98, 105126,48 грн. - вартість 18 бандажів типу 1060x143x98. (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Як встановлено судом, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За загальним правилом, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 840 ЦК України встановлено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату чи пошкодження цього майна (ст. 841 ЦК України).
Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 169166,88 грн. вартості неповернутої давальницької сировини згідно договору П/Т-09729/НЮ.
Зокрема, наявна заборгованість по переданим у якості давальницької сировини бандажам марки 890x143x83 підтверджується актом здачі-приймання бандажів № 1 від 27.07.2009 року (а. с. 23) та накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 450 від 28.07.2009 р. (а. с. 24), актом звірки давальницької сировини з локомотивним депо Гребінка б/н від 01.09.2009 року, гарантійним листом заводу вих. №7007-169 зч від 02.09.2009, де перелічені бандажі в кількості 66 одиниць марки 890x143x83 (54 бандажі подібного виду передавалися раніше за іншим договором 2008 року, але акт звірки був підписаний на всі бандажі марки 890x143x83).
Факт поставки бандажів марки 890x143x83 в кількості 12 штук також визнав в судовому засіданні представник відповідача.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку по поверненню давальницької сировини в натурі відповідач добровільно не виконав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань відповідачем щодо повернення переданих в якості давальницької сировини - бандажів марки 890x143x83 в кількості
12 штук, тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 42 214,38 грн. вартості неповернутої давальницької сировини обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що в рамках дії вказаного договору 26.04.2010 за накладною № 35 з локомотивного депо Основа уповноваженому представнику заводу відвантажувалися бандажі марки 1060x143x98 в кількості 14 одиниць. Ціна одного бандажу на момент передачі на завод складала 5 456,51 грн. за одиницю. З переданих на завод у вигляді давальницької сировини 14 бандажів 10 бандажів були використані в ремонті за договором. Залишок складає 4 бандажі.
Разом з тим, представник позивача завертає увагу суду на те, що 15.06.2010 р. за накладною № 61 з локомотивного депо Основа уповноваженому представнику заводу відвантажили бандажі марки 1060x143x98 на загальну кількість 18 одиниць. Дані бандажі на колісні пари залізниці заводом не встановлювалися. Залишок у розмірі 22 одиниці бандажів залізниці до цього часу не повернуті.
Також, представник позивача вказує на те, що по 4 бандажам марки 1060х143х98 вартість згідно картки складського обліку матеріалів № 460049 та оборотної бухгалтерської відомості "Залишки товарно-матеріальних цінностей" складає 5456,51 грн. за одиницю, всього - 21826,02 грн.
По 18 бандажам марки 1060х143х98 вартість (крім картки складського обліку матеріалів № 460050) вказана також в оборотній бухгалтерській відомості "Залишки товарно-матеріальних цінностей". Одиницею виміру при обліку в даному випадку позивачем взята не одиниця продукції ("штука"), а "тонна метрична". 18 бандажів мають вагу 8,136 тонн. (Кожен бандаж - 0,452 тонни). Одна тонна ваги бандажів складає 12 921,15 грн. Вартість 18 бандажів складає 105126,48 грн. (8,136 тонн * 12921,15 грн. - 105126,48 грн.)
Таким чином, вартість 22 неповернутих бандажів марки 1060x143x98 за розрахунком позивача складає 169 166,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення вартості неповернутої давальницької сировини - бандажів марки 1060x143x98 позивач посилається на акт звірки з локомотивним депо Основа б/н від 18.10.2010 року де, зокрема, на 22 перелічені бандажі.
Проте, з вказаною позицією позивача суд не погоджується, оскільки чинним законодавством акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, а у розумінні ст.ст. 9,10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами, договором, накладними, рахунками тощо, а отже акт звірки від 18.10.2010 р. не є первинним документом, тому не може слугувати належним доказом на підтвердження поставки бандажів марки 1060x143x98 .
Разом з тим, з вказаного акту звірки не вбачається, що він складений саме по договору від 30.04.2009 р. № П/Т-09729/НЮ.
Двосторонній акт приймання - передачі давальницької сировини на зазначену кількість бандажів марки 1060x143x98 позивачем суду не надано. Відсутність вказаного акту підтвердив представник позивача в судовому засіданні.
Враховуючи наведене та те, що у письмових поясненнях по справі (вх. № 11166д від 22.08.2012 р.) позивач зазначає про те, що у залізниці немає гарантійних листів по бандажах марки 1060x143x98, тому у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача вартості давальницької сировини (22 бандажі) в сумі 126 952,50 грн.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", вул. Гайового, 30, м. Полтава, 36030 (ІК 13962568, п/р 26005001107001 у Харк. РУ ПАТ "КБ Південкомбанк", МФО 350813) на користь Державного підприємства "Південна залізниця", вул. Червоноармійська, 7, м. Харків, 61052 (код ЄДРПОУ 01072609, р/р 26009100007 в АБ "Експрес-Банк", м. Харків, МФО 350716) -42214,38 грн. вартості неповернутої давальницької сировини, 844,29 грн. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Сірош Д.М.
Повне рішення складено: 28.08.2012 р.
Судове рішення № 26062550, Господарський суд Полтавської області було прийнято 23.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/1069/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: