Рішення № 26061600, 01.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.12 р. Справа № 5006/25/38/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 20582,40 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Махиня Н.М. за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 20582,40 грн.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1166, 1172, Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу без участі його представника.

Враховуючи, що ухвали суду від 20.06.2012р., 03.07.2012р., 17.07.2012р., направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

18 липня 2011 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» та Нечипоренко О.М. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №09-02-5666797 (а.с.10-14). Предметом договору виступав транспортний засіб «Peugeot 407», реєстраційний номерний знак АА 7722 СН. Строк дії Договору до 18.07.2012 року, франшиза 650,00 грн.

12 жовтня 2011 року у м.Києві по вул..Щусеєва сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Peugeot 407», реєстраційний номерний знак АА 7722 СН, яким керував Нечипоренко О.М., та автомобіля „Фольксваген", державний номерний знак АА 9858 ІН, під управлінням водія Рудницького О.В.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 3-10355 від 02.11.2011 р. встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в наслідок порушення водієм Рудницьким О.В. пунктів 2.3, 13.1, Правил дорожнього руху України (а.с.40).

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Peugeot 407», проведено оцінювання автомобіля та складено звіт № 25522/10/11 від 17.11.2011р. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Peugeot 407» державний номер АА 7722 СН складає 23777,36 грн. (а.с.22-29).

02.11.2011 року Страхувальником було подано до позивача заяву на виплату страхового відшкодування шляхом видачі коштів готівкою через касу ТДВ «Страхова компанія «Провіта».

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування транспортного засобу, на підставі страхового акту № 02-10233/1 від 21.11.2011р., враховуючи Звіт про оцінку - позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 20582,40 грн. на користь Нечипоренко О.М., що підтверджується видатковим касовим ордером від 24.11.2011 року (а.с.9).

Відповідно до полісу № ВЕ/8752664 цивільна відповідальність Рудницького О.В. була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія» згідно Полісу №АА/6054453 від 30.07.2011р., згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 50000 грн., франшиза 0 грн. (а.с.16).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати регресної вимоги.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 20582,40 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, б.111,ЄДРПОУ 30244124) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (02100, м. Київ, вул.Дубового, б.18, код ЄДРПОУ - 31704186) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20582 (двадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) гривні 40 копійок та витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 01 серпня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 06 серпня 2012р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.