Ухвала суду № 26060070, 20.09.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20.09.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Гошовського Г.М. (головуючий), Крегула М.М., Симаченко Л.І., з участю підсудного ОСОБА_3, захисника - адвоката ОСОБА_4, прокурора Міцовди К.Д., потерпілого ОСОБА_5, його представника - адвоката ОСОБА_6 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями заступника прокурора Закарпатської області, який затвердив обвинувальний висновок, захисника і потерпілого на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.05.2012.

Цим вироком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, непрацюючий, неодружений, не судимий, засуджений за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбуття цього покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Ухвалено: запобіжним заходом щодо підсудного залишити підписку про невиїзд, речові докази - предмети одягу і взуття - повернути потерпілому ОСОБА_5, а три килими - ОСОБА_3, стягнути з останнього на користь потерпілого ОСОБА_5 25000 грн. у покриття завданої злочином моральної шкоди та на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 1936 грн. 86 коп. судових витрат.

Як визнав доведеним суд, ОСОБА_3 13.07.2009 в період з 07 годин 10 хвилин до 07 годин 20 хвилин в стані алкогольного сп'яніння у себе вдома по АДРЕСА_1 під час спільного вживання пива з ОСОБА_5 посварився з ним, в грубій формі заборонив йому йти і супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою бив його руками і ногами по голові та іншим частинам тіла, аж до втручання своєї матері - ОСОБА_7, скориставшись яким потерпілий втік. Внаслідок побиття ОСОБА_8 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляції заступник прокурора Закарпатської області порушує питання про скасування вироку через невідповідність покарання тяжкості злочину та особі ОСОБА_3 і просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 реальне покарання в виді 5 років позбавлення волі. Статтю 75 КК України, на його думку, застосовано безпідставно. Зазначає, що обставин, які пом'якшували б покарання, не встановлено, не враховано, що підсудний вини не визнав, не розкаявся, не сприяв розкриттю злочину, вчинив його за обтяжуючої відповідальність обставини - в стані алкогольного сп'яніння, не відшкодував понесених потерпілим витрат на лікування.

Потерпілий в апеляції та доповненні до неї просить вирок скасувати, засудити ОСОБА_3 на 7 років позбавлення волі і задовольнити цивільний позов у повному обсязі. Вважає, що визначене підсудному покарання не відповідає його особі і тяжкості злочину. Вказує, що внаслідок злочину він був змушений довго лікуватися, мав у зв'язку з цим значні матеріальні витрати, позбавлений можливості працювати і заробляти на утримання своєї сім'ї, а підсудний працювати не бажає, негативно характеризується, був нещирим: з метою заплутування судового слідства заперечив явку з повинною, постійно змінював показання, заявляв надумані клопотання, а отже заслуговує на суворе реальне покарання, проте суд першої інстанції залишив ці обставини поза увагою.

Захисник в апеляції стверджує, що докази обвинувачення є неспроможними, що показання ОСОБА_3 про обставини події не спростовані, підтверджені показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, отже обвинувачення ОСОБА_3 ґрунтується на припущеннях і вина його не доведена. З цих підстав просить вирок скасувати, а підсудного виправдати.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді, промову прокурора, яка частково підтримала апеляцію заступника прокурора Закарпатської області, погодилась з доводами апеляції потерпілого, а апеляцію захисника підтримала в частині скасування вироку і просила направити справу на новий судовий розгляд; пояснення потерпілого і його представника, які підтримали апеляційні вимоги потерпілого, пояснення підсудного і захисника, які змінили свої апеляційні вимоги і просили вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд; промови сторін у судових дебатах, останнє слово підсудного, перевірив матеріали справи, обговорив доводи сторін і вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України при розгляді кримінальної справи окрім інших обставин підлягають доказуванню винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Належне виконання вимог ст. ст. 324, 334 КПК України означає, що в мотивувальній частині обвинувального вироку містяться формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням, зокрема, форми вини і мотивів злочину, аналіз та оцінка всіх зібраних у справі доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, підстави для задоволення чи відхилення цивільного позову, відшкодування матеріальних збитків, а висновки суду щодо оцінки доказів викладені в точних і категоричних судженнях, які виключають сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття доказів, на яких ґрунтуються ці висновки, як і відхилення інших судом також повинно бути мотивовано.

Ці вимоги судом першої інстанції не дотримані.

В оголошеній у судовому засіданні заяві про явку з повинною вказується про визнання ОСОБА_3 нанесення ОСОБА_5 у себе вдома приблизно о 2 годині 30 хвилині 13.07.2009 декількох ударів по різних частинах тіла (т.1 а.с.9).

Як видно з протоколу судового засідання і вироку, підсудний показав, що ОСОБА_5 першим нецензурно висловився на його адресу і наніс йому удар кулаком в обличчя. У відповідь і він один раз ударив ОСОБА_5 та штовхнув його на диван, після чого вони заспокоїлись, продовжили вживати пиво і спілкуватися аж до 4 години ранку, коли ОСОБА_5 пішов додому. Зазначене в заяві про явку з повинною підсудний у судовому засіданні пояснив так: «...працівники міліції пояснили мені, що поштовх двома руками це і є удар по різних частинах тіла, я був без адвоката і не розумію юридичної термінології...».

Замість аналізу і оцінки всіх доказів, наведення переконливих доводів, з яких відкидає одні докази і надає перевагу іншим, суд обмежився у вироку викладенням показань підсудного, потерпілого, свідків та експертів, згадкою про рапорт оперативного чергового органу міліції, явку з повинною, акт судово-медичного обстеження ОСОБА_5, протоколи відтворення обстановки і обставин події, очних ставок без розкриття їх змісту, висновків експертиз, та вказав, що відкидає тільки показання підсудного і свідка ОСОБА_9, як такі, що спростовуються показаннями потерпілого і висновками експертиз. Між тим, ні ОСОБА_3 ні свідок ОСОБА_9 висновків експертиз не оспорювали: з показань ОСОБА_3 вбачається, що він не визнає нанесення таких тілесних ушкоджень, які виявлені у ОСОБА_5 експертами, а з показань свідка ОСОБА_9 - тільки те, що в її присутності спочатку ОСОБА_5, а потім ОСОБА_3 нанесли один одному по одному удару в обличчя, після чого ще кілька годин спілкувались між собою.

З протоколу судового засідання вбачається, що показання ОСОБА_5 розбігаються з показаннями свідка ОСОБА_7, що свідок ОСОБА_10 заперечив свої показання на стадії досудового слідства і заявив, що давав їх під примусом з боку працівників міліції, однак суд цих суперечностей не з'ясував і не усунув, хоча результати їх розгляду, аналізу і оцінки мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Окрім цього, з протоколу судового засідання вбачається, що суд після закінчення судових дебатів, за клопотанням захисника, без відновлення судового слідства приєднав до справи документи, які не були предметом судового розгляду.

Даних про дослідження судом доказів щодо цивільного позову потерпілого в протоколі судового засіданні немає, їх аналізу в вироку не наведено, а висновки суду щодо цивільного позову не ґрунтуються на матеріалах справи і також містять істотні суперечності.

Зокрема, своє рішення щодо цивільного позову суд у вироку вмотивував таким суперечливим судженням: «Враховуючи доведеність позовних вимог суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню». Водночас зазначив: «Потерпілим ОСОБА_5 не було доведено перед судом, що йому була заподіяна матеріальна шкода, оскільки останнім доказів про це суду надано не було».

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 додав до позовної заяви копії документів, якими обґрунтував цивільний позов (т.2 а.с.149 - 184), однак суд їх не дослідив.

Такі порушення кримінально-процесуального закону перешкодили суду всебічно і повно розглянути справу і постановити в ній законний, обґрунтований і справедливий вирок.

В такому разі апеляційний суд, згідно ч.2 ст. 374 КПК України, скасовує вирок і повертає справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ні для закриття справи, ні для повернення її на додаткове розслідування прокуророві підстав у ній в даний час немає.

При новому розгляді справи суду належить усунути зазначені порушення закону, дослідити і ретельно проаналізувати наявні докази, перевірити показання підсудного у свій захист, розглянути і перевірити доводи сторін, зокрема висловлені в апеляціях, дати їм відповідну оцінку, в залежності від встановленого прийняти законне рішення та належно вмотивувати його у вироку.

Апеляційний суд погоджується з доводом обвинувача про те, що в разі спростування при новому розгляді справи показань підсудного щодо непричетності до злочину і доведеності його вини в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень за обставин, вказаних органом досудового слідства у постанові про притягнення як обвинуваченого, покарання, призначене за даним вироком, слід вважати зам'яким.

ОСОБА_3 обвинувачується в учиненні умисного тяжкого злочину за обтяжуючої обставини, але своїх процесуальних обов'язків не порушує. Тому підстав для скасування або зміни запобіжного заходу щодо нього суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, потерпілого і захисника задовольнити частково, вирок Мукачівського міськрайонного суду від 11.05.2012 щодо ОСОБА_3 скасувати, кримінальну справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

Запобіжним заходом щодо підсудного залишити підписку про невиїзд.

Судді: